Провадження № 2/760/4447/20
Справа № 292/1596/19
5 травня 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А, за участю секретаря - Шпори М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 122 608, 27 гр.
Посилається в позові на те, що відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 9 липня 2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 21 000, 00 гр. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
При встановленні кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідачка при укладенні договору дала свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Відповідно до п.2.1.1.5.7 власник карткового рахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту.
За п.1.1.1.52 договору овердрафт - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України і укладений між ними договір є договором приєднання.
Формулярами та стандартними формами за умовами даної норми закону є Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, які викладені на банківському сайті, згідно яких обслуговувався відповідач.
Заява відповідача свідчить про те, що він був повністю проінформований про умови кредитування, які були надані йому в письмовій формі.
Свідченням визнання умови відповідачем є користування ним картковим рахунком та використання кредитних коштів.
При укладенні договору сторонами було визначено, що засобами доступу до карткового рахунку є кредитна картка клієнта та його фінансовий телефон, який проходить верифікацію з підтвердженням відповідно до п.1.1.1.16 договору, за допомогою яких відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування, визначене п. 1.1.1.25 договору.
Таким чином, відповідачу було забезпечено можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами: за допомогою карти та мобільного телефону, на який приходить динамічний / змінюваний / ОТП-пароль.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 25 вересня 2019 року утворилася заборгованість у розмірі 817 783, 64 гр., яка складається з:
- 19 455,90 гр. - заборгованості за кредитом;
- 796 427, 74 гр. - заборгованості по відсотках за користування кредитом;
- 1 900, 00 гр. - пені та комісії.
Звертаючись до суду позивач, скориставшись своїм правом, просить стягнути з відповідача частину заборгованості в розмірі 122 608, 27 гр., до якої входить:
- 19 455, 90 гр.- заборгованості за кредитом;
- 103 152, 37 гр.- заборгованості за відсотками за користування кредитом за період часу з 9 липня 2010 року по 31 травня 2017 року.
Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов договору, просить задовольнити позов.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 6 лютого 2020 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду 7 лютого 2020 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Згідно з відомостями, які містяться в рекомендованому повідомленні про вручення поштових відправлень, відповідач отримала копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви в справі 24 лютого 2020 року.
/ а. с. 64 /
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.
2 березня 2020 року на адресу суду надійшов відзив відповідача, в якому останній позов визнав частково в розмірі 7 000, 00 гр.
Зазначає, що він не був банком ознайомлений з Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також з Витягом з Умов і правил надання банківських послуг, які долучені до позову і які не містять його підпису.
Матеріали справи не містять жодного підтвердження того, що саме долучені ним до позову документи були чинними на момент укладення кредитного договору.
Виходячи з цього, вважає, що позивач в односторонньому порядку змінив кредитний ліміт його картки з 7 000, 00 гр. до 21 000, 00 гр. , а тому пункти 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг не створюють для нього жодних правових наслідків.
Вважає також, що до його правовідносин з банком не підлягає застосуванню ст. 634 ЦК України, оскільки банк міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Зазначає, що всупереч твердженню позивача, юридичний факт приєднання до Умов надання банківських послуг не мав місце, а підписана анкета-заява від 09 липня 2010 року, відповідно до якої було встановлено кредитний ліміт у 7 000, 00 гр. за платіжною карткою «Універсальна/Gold», не містить, серед іншого, умов щодо права банку в односторонньому порядку змінювати кредитний ліміт за платіжною карткою, а також умов щодо розміру процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів.
Зважаючи на викладене, визнає позов у частині заборгованості за тілом кредиту у сумі 7 000, 00 гр.
29 квітня 2020 року представником позивача було надано відповідь на відзив, в якому останній зазначає, що відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті www.privatbank.ua ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», керуючись законодавством України, банк публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.
Тобто Правила та Умови с публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку (п.п. 1.1.1.58.1.1.1.59 Умов).
Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.ua https://client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.
Окрім цього зазначено, що йому було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заяві про приєднання.
Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому.
Заява про приєднення до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами, шо розташовані на офіційному сайті www.privatbank.ua і складають Договір про надання банківських послуг.
Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та тарифах. Таким чином, між банком та позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить.
На підставі поданої заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку www.privatbank.ua, складають договір про надання банківських послуг, відповідачу було відкрито картковий рахунок (п.п.1.1.1.90.2.1.1.11 Умов) - ключем до карткового рахунку є пластикова Картка (п. 1.1.1.62 Умов), яку він отримав та мобільний телефон який вказав (п. 1.1.1.15 та п. 1.1.1.16 Умов) у заяві.
За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування (п. 1.1.1.25 Умов - комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта).
Банк забезпечив позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП- пароль.
Виконання позичальником умов кредитного договору засвідчує волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором.
З моменту оформлення кредитного договору пройшло 9 років, позичальник в банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку .
З наданої до суду копії анкети-заяви на двох сторінках від 09 липня 2010 року, вбачається, що відповідачем було надано персональні дані, адресу проживання, та іншу додаткову інформацію, необхідну для отримання кредитної картки.
Вказана інформація заповнена особисто.
До матеріалів позовної заяви долучено «Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, GOLD» з якого вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,3 % (27,6 % на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо.
Вважає, що сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови.
Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті банку.
Відсутність підпису відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що умови укладені поза межами договору та є недопустимими доказами.
Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг.
Виписка з карткового рахунку, де прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що останній користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази погашення кредитної заборгованості за договором.
Оскільки банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.
Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання відповідачем кредитного рахунку починаючи із 11 січня 2013 року.
Відповідач на сьогоднішній день не звертався до банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціював розірвання договору, більше того активно користувався картою, що говорить про прийняття діючих умов банківського обслуговування, а тому вважає заперечення відповідача необгрунтованими.
Зазначає, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що він знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за Договором. Тому посилання про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.
Виходячи з того , що на даний час, відповідач належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, просить задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що 9 липня 2010 року між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 7 000, 00 гр. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
З Анкети-заяви вбачається, що при її підписанні відповідач виявив бажання отримати платіжну кредитку «Універсальна GOLD» з кредитним лімітом 7 000, 00 гр.
/ а. с. 9 /
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що в зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за умовами договору, виникла заборгованість, яка складається з:
- 19 455,90 гр. - заборгованості за кредитом;
- 796 427, 74 гр. - заборгованості по відсотках за користування кредитом;
- 1 900, 00 гр. - заборгованості за пенею та комісією.
При цьому сума тіла кредиту, яка перевищує встановлену первинно за умовами договору, є збільшеним кредитним лімітом за ініціативою банку в порядку п.2.1.1.2.3 Умов.
При зверненні до суду, позивач просить стягнути з відповідача 122 608, 27 гр. заборгованості, а саме:
-19 455, 90 гр.- заборгованість за кредитом;
-103 152, 37 гр.- заборгованість по відсотках за користування кредитом за період з 9 липня 2010 року по 31 травня 2017 року.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові № 175/4576/14 від 17 липня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, умови договорів приєднання розробляються банком,а тому повинні бути зрозумілі усім споживачам, доведені до їх відома, а тому банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
За змістом статей 633, 634 ЦК України другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як зазначено вище, договір між сторонами був укладений у формі Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
В її змісті процентна ставка за користування кредитом не зазначена і така графа самим бланком даного документа не передбачена .
При зверненні до суду, позивач зазначає, що відповідач отримав кредит у розмірі 21 000, 00 гр. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, але з Анкети-заяви, якою обґрунтовуються вимоги про стягнення заборгованості, вбачається, що останній виявив бажання отримати кредитну картку з бажаним кредитним лімітом у розмірі 7 000, 00 гр.
Доказів надання відповідачу кредитного ліміту в розмірі 21 000, 00 гр. позивач при зверненні до суду не надав.
/ а.с. 9 /
З наданих позивачем Умов та правил надання банківських послуг та Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» в ПриватБанку, вбачається, що вони є внутрішніми документами банку і відповідачем, як позичальником, не підписані.
Суд вважає, що надана позивачем роздруківка вказаних документів із сайту банку, не дає можливості ідентифікувати дані документи та їх редакцію станом на момент укладення договору, а тому не є достатніми для висновку про їх достатність для висновку про стягнення з відповідача процентів та штрафів, зазначених у Анкеті.
/ а.с. 11 - 25 /
Це ж підтверджується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17 / провадження № 14-131цс19 / і не спростовано позивачем при зверненні до суду.
Верховний Суд зазначив, що норми ст.634 ЦК України при вирішенні такого спору застосовуватися не можуть, оскільки при зверненні до суду позивач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про те, що саме долучені до позову Умови та правила надання банківських послуг, якими обґрунтовуються вимоги позивача з посиланням на дану норму закону, які розміщені на офіційному сайті позивача,діяли при укладенні договору з відповідачем.
Виходячи з цього та викладеного вище, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки не підтверджують зазначених обставин.
Суд вважає, що надані позивачем Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, не підписані позичальником, а також підписана ним Анкета-заява позичальника, яка є єдиним свідченням прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору, не можуть вважатися складовою кредитного договору в розумінні вимог Цивільного кодексу України.
За таких обставин надані документи не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 9 липня 2010 року, шляхом підписання Анкети-заяви.
Відповідно до ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Суд вважає, що надані позивачем при зверненні до суду докази укладення договору не дають суду підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
При вирішенні спору суд також враховує наступне.
З точки зору ч.1 ст.11 Закону України « Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем банківських послуг позивача.
Конституційний Суд України в рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96В « Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 1 1липня 2013 року у справі № 112/2013 року зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст.42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Виходячи з цих обставин та викладеного вище, суд вважає, що вимоги ч. 2 ст.11 Закону України « Про захист прав споживачів» в частині повідомлення відповідача, як споживача, про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, при укладенні кредитного договору з відповідачем, позивачем дотримані не були.
Крім того, укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить ні строку дії такого договору, ні строку повернення кредиту (користування ним).
Відповідно до ст.530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов договору в частині повернення кредитних коштів, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в цій частині та його права захистити своє порушене право шляхом зобов'язання відповідача, як боржника, виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17.
З урахуванням цього суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованої суми тіла кредиту в розмірі 7 000, 00 гр.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає також 109, 67 гр. судового збору.
Керуючись ст.ст. 3,6,15,16,207, 509, 526, 530, 549,551, 610, 633, 634, 638, 1048,1054, 1056-1 ЦК України, Законом України « Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»/ 49094, м.Дніпро вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570/ 7 000, 00 гр. заборгованості та 109, 67 гр. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л .А. Шереметьєва