печерський районний суд міста києва
Справа № 760/4914/20-ц
08 травня 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,
при секретарі судових засідань Рябцовій Ю.О.,
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову, -
05.05.2020 до Печерського районного суду м. Києва на виконання ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 24.02.2020, надійшла заява ОСОБА_1 , яка передана судді Ільєвій Т.Г. 06.05.2020, про забезпечення позову до пред'явлення позову, в якій останній просить суд:
- накласти арешт на 1/12 частки що належить ОСОБА_2 , 1\12 частки, яка належить ОСОБА_3 , 1\12 частки яка належить ОСОБА_4 , 1\12 частки яка належить ОСОБА_5 , 1/12 частки яка належить ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_1 .
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення посилається на те, що 27 квітня 2011 року між ОСОБА_1 та громадянкою ОСОБА_2 було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 .
Стороною у вказаному договорі продавцем Ѕ частини будинку АДРЕСА_1 являється ОСОБА_2 , якій належить 1/12 частина будинку. Згоду на продаж 1 \2 будинку АДРЕСА_1 стороні в договорі ОСОБА_7 надали інші співвласники вказаного будинку, зокрема ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 31 жовтня 2011 року написали листи , в яких власноручно будучи співвласниками придбаного заявником будинку вказали, що надають згоду і дозвіл на підписання всіх попередніх договорів та змін до них, водночас беруть на себе права та обов'язки продавців та у разі не укладення основного договору зобов'язуються повернути солідарно отриманий завдаток у подвійному розмірі мені покупцю.
В подальшому ОСОБА_2 отримала кошти у розмірі 37 000 у.е., проте основний договір не укладений, завдаток не повернутий, що як наслідок свідчить, на думку заявника, про спір між ним та відповідачами, який має бути вирішений у судовому порядку .
Кошти були отримані як завдаток до укладення основного договору купівлі-продажу частини будинку АДРЕСА_1 , проте основний договір відповідачі відмовились укладати в установлений строк.
В подальшому відповідачі звернулися до суду з вимогою виселити заявника та його дружину ОСОБА_9 з придбаного будинку.
За таких обставин заявник вважає, що у випадку незастосування обраного способу забезпечення виконання рішення суду за позовом заявника ОСОБА_1 істотно ускладнить/унеможливить ефективний захист/поновлення порушених його майнових прав.
На підставі ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову має містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
У відповідності до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 1 даної постанови визначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.
У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має: з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не обґрунтовано необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову, що зазначено у заяві; не зазначено, яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову; не зазначено обставини та не надано документи, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; до заяви не надано документи, які підтверджують аткульане право власності на житловий будинок щодо якого необхідно вжити заходи забезпечення позову.
Розглядаючи заявлену вимогу, суд вважає, що заявником не наведено жодних підстав для забезпечення позову, обґрунтування необхідності його застосування, не надано пропозицій, щодо зустрічного забезпечення, не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що призведе до порушення прав позивача.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", ст.ст.149-153, ст.ст.260-261, 263, ст.ст.353, 354, 355 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст судового рішення виготовлений 08.05.2020.
Суддя Т.Г. Ільєва