Провадження №33/821/141/20 Справа № 705/5918/19 Головуючий по першій інстанції Гудзенко В.Л.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю.В.
15 травня 2020 р. м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника Веклич П.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 лютого 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП ,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №396914 від 13.12.2019, ОСОБА_1 13.12.2019 року о 09 год. 55 хв. в с.Дмитрушки по вул.Петропавлівська, 18 Уманського району Черкаської області, керував автомобілем ВАЗ- 2108, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан сп?яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків. Своїми діями порушив вимоги п.2.9. а) ПДР, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 лютого 2020 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважає, що вина його не доведена, правопорушення він не вчиняв, зупинка транспортного засобу працівником поліції здійснена незаконно та в порушення ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», складання протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення свідків формальні, суд належним чином не дослідив обставини справи, що привело до постановлення неправильного судового рішення.
Зазначає, що в протоколі не зазначено жодної ознаки алкогольного сп'яніння водія. Копія протоколу водієві працівником поліції не вручалася, права не роз'яснювалися.
Також апелянт вважає, що його огляд на стан сп'яніння проведено за допомогою технічного засобу, який не дозволено до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, тому висновки такого приладу вважаються недійсними, а покази приладу «Драгер» «Алкотест 6810» неможна вважати належним доказом.
Звертає увагу, що він проживає в селі, має малолітню дитину, хвору бабусю та матір, через що транспортний засіб вкрай необхідний для всієї сім?ї, жодного разу до адміністративної відповідальності не притягувався, а стягнення штрафу у розмірі10200 грн. є для нього і його сім?ї надзвичайно великою сумою, яку він не в змозі буде сплатити, тобто, даним рішенням суду його сім?я поставлена в скрутне матеріальне становище.
Вказує, що письмові пояснення свідків не засвідчують факт перебування його в нетверезому стані на місці зупинки.
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього є незаконним, а отже, не є належним та допустимим доказом у справі про адміністративне правопорушення. А розгляд судом даної справи відбувся формально, без роз'яснень прав, без виклику свідків та поліцейського.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку ОСОБА_1 та його захисника Веклич П.П., які були в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Уманським міськрайонним судом Черкаської області, про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови і закриття провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст.251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП.
Висновки суду про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію ОСОБА_1 та його захисника Веклич П.П. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №396914 від 13.12.2019, складеного інспектором СРПП №3 Уманського РВП Яровим В.П., про те, що ОСОБА_1 13.12.2019 року о 09 год. 55 хв. в с.Дмитрушки по вул.Петропавлівська, 18 Уманського району Черкаської області, керував автомобілем ВАЗ- 2108, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп?яніння. Огляд на стан сп?яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків. Своїми діями порушив вимоги п.2.9. а) ПДР, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП;
- роздруківки з приладу «Драгер» від 13.12.2019, згідно якої результат тесту: 0,89 ‰;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода та який проведено за допомогою приладу ARАМ-2291, результат огляду на стан сп'яніння - позитивний 0,89 ‰, в присутності двох свідків;
- пояснень від 13.12.2019, отриманих від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких, водій автомобіля ВАЗ-2108, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , пройшов у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810, результат тесту - 0,89 ‰.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та обгрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього не зазначено жодної ознаки алкогольного сп'яніння водія та копія якого, йому працівником поліції не вручалася, права не роз'яснювалися, та те, що його огляд на стан сп'яніння проведено за допомогою технічного засобу, який не дозволено до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, тому висновки такого приладу вважаються недійсними, а покази приладу «Драгер» «Алкотест 6810» неможна вважати належним доказом.
Вважаю зазначені доводи апелянта безпідставними, оскільки є такими, що ґрунтуються на хибному тлумаченні положень матеріального і процесуального закону та які спростовуються змістом самого протоколу, який дає підстави стверджувати протилежне, та в якому стоять підписи ОСОБА_1 .
За змістом закону, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів (ст.251КУпАП).
В свою чергу, згідно ч.ч.2, 3 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.
У протоколі про адміністративне правопорушення, в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначив, що згідний з результатом тесту, претензій немає.
Тобто, він скористався своїм правом, передбаченим ст.256 КУпАП та надав свої пояснення щодо змісту протоколу.
Крім того, під час розгляду справи в апеляційній інстанції свідок ОСОБА_4 , яка є матір'ю ОСОБА_1 пояснювала, що їх автомобіль було зупинено працівниками поліції та огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився на приладі «Драгер», тобто дані покази частково підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги про те, що пояснення свідків формальні та не засвідчують факт перебування його в нетверезому стані на місці зупинки є безпідставними і необґрунтованими, оскільки не підтвердженні належними, та допустимими доказами, тоді як у матеріалах провадження містяться показання свідків, які у суду апеляційної інстанції не викликають сумніву у їх достовірності.
Крім того, як зазначалося вище, ОСОБА_1 не заперечував результату огляду на стан сп'яніння, проведеного поліцейським, про що зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього, в якому поставив свій підпис.
Наявність на утриманні малолітньої дитини, хворої бабусі та матері, в даному випадку не знижують ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Інших доводів, які б слугували підставою для скасування законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення суду першої інстанції апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.
Що стосується накладеного судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, то воно відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33, 34 КУпАП, щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, є розмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.02.2020 щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба