печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8496/20-к
06 квітня 2020 року Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у не визнанні потерпілим в кримінальному провадженні № 42019251230000150,-
21 лютого 2020 року до провадження слідчого судді надійшла вказана скарга, на бездіяльність слідчих уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, щодо нездійснення процесуальних дій у кримінальному провадженні №42019251230000150, з вимогами відсторонити від виконання обов'язків служби працівників поліції, фігурантів кримінальної справи відповідно до вимог ст. 158 КПК України, перекваліфікувати злочин працівників поліції за ознаками ст.ст. на ч. 1 ст. 26, ч. 2 ст. 162,ч. 3 ст. 364 КК України, визнати потерпілим по двом кримінальним справам. В судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином. Слідчий до судового засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином. Дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 http:/search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ НОМЕР_1 /pravo1/ НОМЕР_2 .html?pravo=1#2316" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012">ст. 303 КПК України. Заявник просить слідчого суддю відсторонити від виконання обов'язків служби працівників поліції, фігурантів кримінальної справи відповідно до вимог ст. 158 КПК України, перекваліфікувати злочин працівників поліції за ознаками ст.ст. на ч. 1 ст. 26, ч. 2 ст. 162,ч. 3 ст. 364 КК України, визнати потерпілим по двом кримінальним справам. Відповідно до ст. 303 КПК України, а саме ч. 1 цієї статті, законодавцем передбачено оскарження у суді бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом. Вказаний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним. Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги. Оскільки ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно. Відтак вимоги заявника про визнання дії слідчого та прокурора, як службова недбалість у провадження та зобов'язати слідчого державного бюро розслідувань невідкладно передати кримінальне провадження до суду із обвинувальним актом, не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено КПК України, що регламентовано положеннями Глави 6 цього Кодексу, а законодавцем визначено інший механізм оскарження означеної бездіяльності та відповідальність за її допущення, передбачену КК України. Під час кримінального провадження слідчий суддя, суд неухильно додержуються вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства та вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їхніх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні скарги у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню. Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, ст. 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у не визнанні потерпілим в кримінальному провадженні № 42019251230000150 - відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1