Житомирський апеляційний суд
Справа №290/275/18 Головуючий у 1-й інст. Бабич С. В.
Категорія 16 Доповідач Шевчук А. М.
13 травня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,
з участю секретаря судового засідання Баліцької Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №290/275/18 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє ОСОБА_3 , до Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , про зобов'язання виділити земельні частки (паї) у натурі (на місцевості) згідно зі схемою поділу земель реформованого КСП "Маяк"
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7
на ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2019 року, яка постановлена під головуванням судді Бабича С.В. у смт Романові,
У березні 2018 року ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_8 до суду з позовом до Романівської районної державної адміністрації Житомирської області та Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області. У позовній заяві від 09 березня 2018 року представник позивачів просив зобов'язати відповідачів виділити позивачам їх земельні частки (паї) у натурі (на місцевості) згідно зі схемою поділу земель реформованого КСП «Маяк» шляхом задоволення заяв від 26 жовтня 2017 року або іншим способом, погодженим із довіреною особою позивачів. У позовній заяві від 07 квітня 2018 року ОСОБА_3 просив зобов'язати відповідачів виділити позивачам їх земельні частки (паї) в натурі (на місцевості) згідно зі схемою поділу земель реформованого КСП «Маяк»: ОСОБА_1 ріллю № 731 площею 2,67 га та сінокіс, випас № 375 площею 1,10 га; ОСОБА_2 ріллю № 738 площею 2,75 га та сінокіс, випас № 319 площею 0,68 га.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що у Романівському відділенні Держгеокадастру з'ясував, що земельні ділянки № 731,738,375,319 нікому не виділені та є вільними. Звернувся від імені позивачів до Вільшанської сільської ради із заявами про виділення його довірителям у натурі (на місцевості) даних вільних земельних ділянок згідно зі схемою поділу земель реформованого КСП «Маяк». Згодом з'ясувалося, що на виділення цих же земельних ділянок подала заяву ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . У відповіді сільської ради від 13 грудня 2017 року зазначено, що земельні ділянки, на які претендують позивачі, не є вільними. Вважає, що такими діями відповідачів порушені права позивачів на виділення їм в натурі спірних земельних часток. Заяви про виділення позивачам в натурі земельних часток подані раніше, ніж із такою звернулася ОСОБА_9 в інтересах її довірителів.
У зв'язку зі смертю фізичної особи ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 12 червня 2019 року до участі в справі залучено правонаступника позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_2 (а.с.237-238 т.1).
Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2019 року провадження у справі закрито з підстав, передбачених п.4 частини першої ст.255 ЦПК України, та повернуто ОСОБА_3 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, в сумі 498,50 грн.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що на вимогу ухвали суду першої інстанції від 16 березня 2018 року представник позивачів конкретизував та звузив позовну вимогу, що змусило останнього відмовитися від позову, тому що земельні ділянки, на які претендували позивачі, були виділені у власність третім особам. Для захисту права ОСОБА_2 на виділення та передачу їй у власність земельної ділянки, вона має право відповідно до частини другої ст.57 ЦПК України вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі. Для цього до позовної вимоги позовної заяви від 07 квітня 2018 року слід додати частину вимоги позовної заяви від 09 березня 2018 року: «… або іншим способом погодженим з довіреною особою позивачів». Після цього позовна вимога повинна бути такою: зобов'язати відповідачів виділити позивачам їх земельні частки (паї) в натурі (на місцевості) згідно зі схемою поділу земель реформованого КСП «Маяк»: ОСОБА_1 ріллю № 731 площею 2,67 га та сінокіс, випас № 375 площею 1,10 га; ОСОБА_2 ріллю № 738 площею 2,75 га та сінокіс, випас № 319 площею 0,68 га або іншим способом, погодженим із довіреною особою позивачів.
У відзиві на апеляційну скаргу Романівська районна державна адміністрація, посилаючись на положення ст.5 Закону України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних ділянок часток (паїв)», наголошує на тому, що є у справі неналежним відповідачем. Вважає, що вимоги мають бути заявлені до Вільшанської сільської ради.
Інші учасники справи, зокрема й Вільшанська сільська рада (відповідач), правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Виходячи із засад диспозитивності, колегія суддів апеляційного суду не входить у обговорення законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі щодо позову ОСОБА_1 , оскільки представником не подана апеляційна скарга у інтересах цього позивача.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 та повернення у цій частині судового збору в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних мотивів.
Відповідно до п.4 частини першої ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Із матеріалів справи вбачається, що окремою заявою від 13 серпня 2019 року ОСОБА_3 відмовився від позову в зв'язку з тим, що спірні земельні ділянки, на які претендують позивачі, виділені у власність третім особам та попросив закрити провадження у даній справі, повернувши йому частину судового збору (а.с.21 т.2).
Повноваження представника сторони мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної особи (п.1 частини першої ст.62 ЦПК України). Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках, іншою особою (частина друга ст.62 ЦПК України).
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються ЦК України. При припиненні представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви (частини перша-четверта ст.64 ЦПК України).
Повноваження представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтверджуються довіреністю від 10 червня 2019 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Хорошівського районного нотаріального округу Косинським С.О. (а.с.43 т.2). Довіреність видана строком на три роки та дійсна до 10 червня 2022 року.
У тесті вищевказаної довіреності зазначено, що ОСОБА_2 цією довіреністю уповноважила, зокрема, ОСОБА_3 бути представником її інтересів, у тому числі, у судах загальної юрисдикції всіх інстанцій з усіма правами, наданими законом, зокрема, позивачу.
Отже, видана довіреність не містить застережень обмеження повноважень представника ОСОБА_3 на вчинення певних процесуальних дій та за положеннями п.1 частини другої ст.49 ЦПК України до прав позивача належить - відмова від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Також матеріали справи не містять доказів про припинення представництва ОСОБА_3 інтересів ОСОБА_2 , а також повідомлення останніми суд першої інстанції шляхом подання ними письмової заяви про припинення представництва або обмеження повноважень.
За таких обставин, представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 довіреністю від 10 червня 2019 року наділений повноваженнями (не обмежений) вчинити від імені довірителя таку процесуальну дію, як відмова від позову, що останнім і було вчинено.
Доводи апеляційної скарги про те, що відмова ОСОБА_3 , який звернувся до суду в інтересах позивача, від поданої заяви не позбавляє ОСОБА_2 права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимог у первісному обсязі не відповідають обставинам справи та суперечать положенням чинного цивільно-процесуального законодавства, а тому є помилковими.
По-перше, представник ОСОБА_3 заявою від 13 серпня 2019 року відмовився від позову в цілому без будь-яких застережень, а це означає відмову від усіх позовних вимог, що були заявлені як у позовній заяві від 09 березня 2018 року, так і у позовній заяві від 07 квітня 2018 року, а не від частини позовних вимог, як зазначається у апеляційній скарзі представником ОСОБА_7 .
По-друге, як убачається із вищевикладеного, у даному випадку має місце представництво за довіреністю, а не представництво за законом у розумінні ст.56 ЦПК України, а тому положення частини другої ст.57 ЦПК України спірні правовідносини не регулюють, а тому застосовані до них бути не можуть.
Посилання в апеляційній скарзі не заперечують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для неприйняття відмови від позову.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження у справі щодо позову ОСОБА_2 за заявою її представника ОСОБА_3 про відмову від позову, який діяв за довіреністю у межах наданих йому повноважень. Вирішення питання про повернення з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, є похідним від відмови від позову.
За таких обставин, суд першої інстанції постановив ухвалу щодо закриття провадження у справі в частині позову ОСОБА_2 із додержанням норм матеріального і процесуального права, що передбачає відповідно до приписів ст.375 ЦПК України залишення її в цій частині без змін.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 13 серпня 2019 року в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Романівської районної державної адміністрації Житомирської області, Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області про зобов'язання виділити земельну частку (пай) у натурі (на місцевості) згідно зі схемою поділу земель реформованого КСП "Маяк" та повернення судового збору в сумі 249 грн. 25 грн. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 18 травня 2020 року.