Справа № 755/4789/20
"12" травня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла зі Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП,
встановила:
14 лютого 2020 року, за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 порушила вимоги розпорядження №810 від 04 жовтня 2019 року органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації Про спосіб участі батька у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надала можливості побачення батька ОСОБА_3 з дитиною у визначений вказаним розпорядженням спосіб, чим порушила вимоги ч. 5 ст. 184 КУпАП.
Крім того, 21 лютого 2020 року, за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 порушила вимоги розпорядження №810 від 04 жовтня 2019 року органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації Про спосіб участі батька у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надала можливості побачення батька ОСОБА_3 з дитиною у визначений вказаним розпорядженням спосіб, чим порушила вимоги ч. 5 ст. 184 КУпАП.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2020 року матеріали адміністративної справи №755/4789/20 (провадження №3/755/2656/20) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 184 КУпАП та матеріали адміністративної справи №755/4790/20 (провадження №3/755/2657/20) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 184 КУпАП, об'єднати в одне провадження.Об'єднаній справі присвоїти №755/4789/20 (провадження №3/755/2656/20).
Згідно ч. 5 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 Сімейного кодексу України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 158 Сімейного кодексу України рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
ОСОБА_1 викликалась у судові засідання по кожній із зазначених справ про адміністративне правопорушення окремо, проте в жодне із судових засідань не з'явилась. Судові засідання по даних справах неодноразово відкладались за клопотанням як ОСОБА_1 , так і її захисника Волощук В.В.
Так судові засідання призначені на 07 квітня 2020 року відкладені на 23 квітня 2020 року за клопотанням захисника ОСОБА_1 - адвоката Волощука В.В. для надання можливості захиснику ознайомитись з матеріалами справи.
Судові засідання призначені на 23 квітня 2020 року відкладені на 12 травня 2020 року за клопотанням ОСОБА_1 , у зв'язку із захворюванням малолітньої дитини. При цьому, 23 квітня 2020 року захисник ОСОБА_1 - адвоката Москалюк Т.В. ознайомилась з матеріалами справ про адміністративні правопорушення №755/4789/20 та №755/4790/20.
Перед судовими засіданнями, призначеними на 12 травня 2020 року від ОСОБА_1 надійшло повторне клопотання про відкладення судових засідань, у зв'язку із захворюванням дитини, дії на території України карантину та бажанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності прийняти особисто участь.
Враховуючи зазначені обставини суддя вважає, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, надано можливість для ознайомлення її захисника з матеріалами справ про адміністративні правопорушення та можливості підготовитись для захисту її прав та свобод. При цьому суддя враховує те, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності. У зв'язку із зазначеним суддя приходить до переконання, що розгляд справи про адміністративні правопорушення можливий без участі ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суддя дійшла такого висновку.
Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 184 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення від 24 березня 2020 року № 103008-6, №103008-7, зі змісту якого вбачається порушення останньою вимог ч. 5 ст. 184 КУпАП, витягом з розпорядження № 810 від 04 жовтня 2019 року, витягом з протоколу №18 засідання комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 25 вересня 2019 року, рапортами оперативного чергового Дніпровського УП ГУНП у м. Києві від 14 та 21 лютого 2020 року, рапортами т.в.о. начальника СЮП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, заявами ОСОБА_3 від 27 та 28 лютого 2020 року на ім'я начальника служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному його розмірі.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 184, 251, 283-285 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 184 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (тисяча сімсот) грн 00 к.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 (чотириста двадцять) грн 40 к. на користь держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя: В.Б. Левко