Справа № 161/5200/20 Провадження №11-сс/802/274/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2
15 травня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
власника майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 07 травня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання щодо накладення арешту на майно (ЄРДР №12020030130000278),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 травня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, яке вилучене 29.03.2020 в селі Рованці Луцького району на вулиці Тополевій поблизу будинку №40 в ході огляду місця події та поверхневого зовнішнього огляду ОСОБА_7 , а саме:
- Одну трубку з полімерного матеріалу з нашаруванням речовини білого кольору, прозорий пакет із залишками речовини білого кольору;
- Три коробки з полімерного матеріалу, на яких наявне нашарування порошкоподібної речовини, пакет із залишками речовини білого кольору;
- Грошові кошти, а саме: 2 долара США та 1 658 гривень;
- Пакет «Нова пошта», торбинка, пелюшка зеленого кольору;
- Блокнот в обкладинці червоній кольору (так зазначено в клопотанні), чек № 000044078 та № 000044077 про переказ готівки від 29 березня 2020 року, картка «Приватбанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ;
- Мобільний телефон марки «Apple A1387» з корпусом чорного кольору з пошкодженим склом та корпусом,
за виключенням речей, обіг яких обмежено та заборонено, а саме:
- Порошкоподібної речовини білого кольору, зовні схожої на психотропну речовину амфетамін, пакет з вмістом залишків речовини білого кольору;
- Подрібненої речовини рослинного походження, зовні схожої на наркотичний засіб канабіс, які зберігалися в полімерній коробці з написом «Red bull» та паперовому згортку;
- Кристалоподібної речовини помаранчевого кольору, зовні схожої на психотропну речовину амфетамін.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що відсутня правова підстава для накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки речі, які за твердженням органу досудового розслідування вилучені у ОСОБА_7 , належним чином не зафіксовані процесуально, а саме, відеозаписом фіксації огляду місця події підтверджено, що порушено вимоги ч. 5 статті 208, ч. 8 статті 236 КПК України, так як ні протокол затримання ОСОБА_7 , ні протокол огляду місця події від 29 березня 2020 року не складалися взагалі. Крім того, в клопотанні про арешт майна не проведено розмежування майна, яке було добровільно надано ОСОБА_7 та майна, яке було вилучено в ході огляду місця події, а самому затриманому не було забезпечено участь захисника при проведенні даної процесуальної дії, в чому слідчий суддя вбачає порушення права на захист ОСОБА_7 та явну недопустимість доказів, якими орган досудового розслідування обґрунтовує своє клопотання.
Непогоджуючись з ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду прокурор подав апеляційну скаргу. Вважає, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказує, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був задовольнити клопотання, оскільки не враховано те, що вилучені речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 та ч.2 ст. 167 КПК України і на них слід було накласти арешт.
Зазначає, що висновки слідчого судді щодо недопустимості доказів у кримінальному провадженні є необґрунтованими та передчасними, адже такого роду питання повинні оцінюватись судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Апелянт посилається, що матеріалами клопотання доведено як правову підставу для можливості накладення арешту на вилучене у ОСОБА_7 майно, так і наявність ризиків, визначених ст. 170 КПК України.
У своїй апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати, прийняти нову ухвалу, якою задовольнити клопотання.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, власника майна, який заперечив скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.
Згідно з ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, при розгляді клопотання, дотримався вимог ст.ст. 170-173 КПК України та прийшов обґрунтованого висновку про те, що такий стан доказів, який наданий органом досудового розслідування, не може бути законною підставою для застосування надто обтяжливого заходу забезпечення кримінального провадження.
Як вірно зазначив в постановленій ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і апеляційний суд, вилучення у ОСОБА_7 речей було проведено не у спосіб, передбачений КПК України, зокрема, без складення протоколу його затримання та протоколу огляду місця події, що підтверджується матеріалами справи за клопотанням слідчого про накладення арешту на майно. Дані процесуальні порушення є істотними, у зв'язку з чим суд не може погодитися з вимогами прокурора про необхідність скасування ухвали слідчого судді та накладення арешту на вилучене майно, та відхиляє їх.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя розглянув клопотання з дотриманням вимог ст.ст. 170-173 КПК України та прийшов до правильного висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про арешт майна.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.05.2020 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого СВ Луцького РВП Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді