ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
12 травня 2020 року Справа №924/926/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Тимошенко О.М.
при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.
за участю представників:
ПрАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" - Васильченко В.О. (ордер ХМ № 042907 від 16.03.2020 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"", Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Хмельницької області від 08.01.2020р. у справі №924/926/19 (суддя Музика М.В., повний текст рішення складено 10.01.2020 р.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про зобов'язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 8157,116 тис. куб. м.; стягнення 54510252,95 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 8157,116 тис. куб. метрів
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08.01.2020 р. відмовлено в позові АТ "Укртрансгаз", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" до ТзОВ "Шепетівка Енергоінвест", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - АТ "НАК "Нафтогаз України" про зобов'язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 8157,116 тис. куб. м.; стягнення 54510252,95 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 8157,116 тис. куб. метрів. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, АТ "НАК "Нафтогаз України" 05.02.2020 року звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту передачі газу в ГТС (поставки) для ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” у листопаді, грудні, березні 2017 року з ресурсу НАК “Нафтогаз України”, а тому ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” було спожито природний газ з ресурсу АТ “Укртрансгаз” (газ для балансування).
Апелянт вважає, що сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Аналогічний висновок містить і постанова Верховного Суду від 20.12.2018, справа № 920/169/18.
Відповідно до пункту 1 розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015, постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
У зв'язку з наявною заборгованістю за спожитий у минулі періоди природний газ, низьким рівнем розрахунків, НАК “Нафтогаз “України” не мало правових підстав підтверджувати споживачу планові обсяги природного газу у 2016-2017 рр. та, відповідно, не здійснювало постачання природного газу споживачу у грудні 2016 року, січні, лютому, березні, листопаді, грудні 2017 року.
НАК “Нафтогаз України” повернула ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” без підписання акти приймання передачі природного газу у спірний період у зв'язку з невиконанням умов пункту 17 постанови КМУ від 01.01.15 №758 та Постанови КМУ від 22.03.17 №187 і не підтвердженням планових обсягів (номінацій) природного газу.
Таким чином, НАК “Нафтогаз України” не подавало номінації, щодо ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” у спірний період та не постачало ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” природний газ у спірний період.
Відповідно до п.1 глави 1 Розділу VIII Кодексу газотранспортної системи замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора газотранспортної системи замовлення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтвердженої номінації (заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу).
Для отримання послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами, АТ “НАК “Нафтогаз України” надає АТ “Укртрансгаз” завдання (плановий розподіл обсягів постачання природного газу на місяць, у якому зазначені лише обсяги газу, які передбачені договорами на постачання газу між НАК “Нафтогаз України” та її споживачами) і після підтвердження наявності у НАК “Нафтогаз України” місячного обсягу газу зазначеного у цьому завданні, АТ “Укртрансгаз” надає послугу з транспортування газу магістральними трубопроводами.
Таким чином, кожен споживач отримує природний газ лише в обсязі, передбаченому заявкою на транспортування. У газотранспортній системі відсутні обсяги природного газу, що не мають власника та цільового призначення.
Для транспортування природного газу відповідним споживачам НАК “Нафтогаз України” замовляє послугу транспортування лише в обсягах, передбачених відповідними договорами постачання природного газу. За відсутності заявки на транспортування у відповідний період в газотранспортній системі відсутній природний газ, власником якого є НАК “Нафтогаз України”.
При цьому НАК “Нафтогаз України” не замовляло послуг транспортування у спірний період, тобто, в газотранспортній системі у спірний період фізично був відсутній газ НАК “Нафтогаз України”, який міг би спожити Відповідач.
Враховуючи, що у спірний період жодним постачальником природного газу не було подано до газотранспортної системи природний газ для потреб Відповідача, спірний об'єм природного газу було відібрано з ресурсів АТ “Укртрансгаз”, що були придбані ним та подані до газотранспортної системи, а факт закупівлі природного газу АТ “Укртрансгаз” для виробничо-технологічних потреб, власних потреб та послуг балансування підтверджено наданими з позовною заявою матеріалами - тож за таких умов мало місце набуття майна за рахунок іншої особи за відсутності правової підстави.
На думку апелянта, здійснений відповідачем відбір природного газу з ресурсу позивача за відсутності у відповідача постачальника природного газу за спірний період та будь-яких договірних відносин з позивачем, вказує на наявність умов, що є правовою підставою для застосування ст.1212 ЦК України.
Враховуючи наведене, апелянт вважає, що висновки викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, є такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №924/926/19 у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2020 р. поновлено АТ "НАК "Нафтогаз України" строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Хмельницької області від 08.01.2020р. у справі №924/926/19. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.03.2020 р. об 11:30 год.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.03.2020 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.04.2020 р. об 11:00 год.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, АТ “Укртрансгаз” звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити повністю.
В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Постановами КМУ №758 від 01.10.2015 та №187 від 22.03.2017 “Про затвердження Положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку при природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у період функціонування ринку природного газу” п. 17 Положення №758 та п. 12 Положення №187 передбачено, що постачання ПАТ “НАК “Нафтогаз України” природного газу (надання номінацій) виробнику теплової енергії здійснюється виключно у разі виконання останнім, як мінімум, двох умов: укладення з ПАТ “НАК “Нафтогаз України” договору постачання природного газу відповідно до законодавства, а також забезпечення хоча б однієї з передбачених Положенням умов щодо розрахунків за газ.
Окрім того, здійснення господарської операції є вольовою дією її учасників. Якщо мова йде про операцію поставки, то одна сторона (постачальник) має вчинити дії щодо розпорядження своїм майном. Постачальник як власник майна - природного газу, має право здійснювати своє право власності відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК), розпоряджатись своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК), Держава при цьому не втручається у здійснення власником права власності (ч. 6 ст. 319 ЦК). Право розпорядження - це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам.
Відповідно до абзацу 2 пункту 13 Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, затверджений постановою №357 Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.
Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання.
Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача з моменту передачі природного газу після підписання актів приймання - передачі. Грошові зобов'язання сторін, які уклали договір, виникають у випадку виконання однією стороною робіт, надання послуг, реалізації товару, якщо інше не передбачено договором (іншим правочином), а іншою - у випадку перерахування грошових коштів на виконання робіт, надання послуг, оплату товару, або за виконані роботи, отримані послуги, отриманий товар.
Тобто, доказом який підтверджує факт поставки газу є підписаний між сторонами акт приймання-передачі природного газу, який фіксує проведення господарської операції.
Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку.
Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 договору.
Пунктом 3.4 договору постачання природного газу передбачено, що приймання- передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання - передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Таким чином, як вбачається із вищевикладеного, договір та інші правочини за своєю сутністю є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків та свідчать про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне здійснення. Факт здійснення господарської операції підтверджується не укладенням договору, а вчиненням фактичних дій, що спричиняють рух активів та капіталу.
Первинних документів, які мали складатися на підтвердження факту постачання природного газу ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» спірних обсягів будь-яким постачальником матеріали справи не містять.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.04.2018 у справі №924/1099/17 у позові ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» до ПАТ НАК «Нафтогаз України» про визнання ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» права на споживання природного газу: у грудні 2016р. за договором №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016р. в обсязі 685,0 тис. куб. м; за договором №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016р. в обсязі 1600,00 тис. куб. м; у січні 2017р. за договором №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016р. в обсязі 745,0 тис. куб. м.; за договором №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016р. в обсязі 1725,00 тис. куб. м; у лютому 2017р. за договором №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016р. в обсязі 665,0 тис. куб. м; за договором №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016р. в обсязі
1560.00 тис. куб. м.; у березні 2017р. за договором №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016р. в обсязі 590.0 тис. куб. м.; за договором №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016р. в обсязі 1370,00 тис. куб. м. відмовлено.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.04.2018 у справі №924/1068/17 позов ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» задоволено частково, зокрема визнано право ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» на споживання природного газу: у жовтні 2017 за договором №1193/1718-ТЕ від 21.09.2017р. в обсязі 455,0 тис. куб. м.; за договором №1195/1718-КП-34 від 21.09.2017р. обсязі 45,0 тис. куб. м.; за договором №1194/1718-БО-34 від 21.09.2017р. в обсязі 195.0 тис. куб. м. У решті позовних вимог відмовлено. Звертаємо увагу, що жовтень 2017 року не є предметом розгляду даної справи, а тому посилання на вказане рішення є безпідставним та необгрунтованим.
Зі змісту мотивувальних частин зазначених судових рішень вбачається, що судами не надавалася правова оцінка здійсненому ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» відбору природного газу із газотранспортної системи, що є спірним у даній справі, а саме: у січні 2016 в обсязі 1462,212 тис. куб. м. у січні 2017 в обсязі 1850,68 тис. куб. м. у лютому 2017 в обсязі 1827,374 тис. куб. м. у березні 2017 в обсязі 1074,290 тис куб. м.; у листопаді 2017 в обсязі 685,880 тис. куб. м.; у грудні 2017 в обсязі 1256,680 тис. куб. м.
Таким чином, оскільки обставини відбору ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» вказаних обсягів не одержали оцінку суду, тому не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності, про що помилково вказує суд в Оскаржуваному рішенні.
Апелянт зазначає, що рішеннями господарського суду Хмельницької області у справах №924/1099/17 від 18.04.2018, №924/1068/17 від 18.04.2018 встановлено та не заперечується Відповідачем, що ТОВ «Шепетівка Енергоінвест» не отримувало номінації щодо обсягів природного газу з ресурсу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на січень 2016. січень, лютий, березень, листопад та грудень 2017.
Суд першої інстанції не врахував те, що без підтверджених обсягів для потреб Відповідача на відповідний календарний період останній не має права використовувати (споживати) природний газ, власником якого є Позивач, та хибно не застосував наслідки кондиційного зобов'язання.
Враховуючи вище викладене апелянт вважає, що оскаржуване рішення винесено із порушеннями норм процесуального права, зокрема ст. 2, 42, 73, 86 ГПК України, які призвели до прийняття неправильного рішення.
Згідно ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам Справи є підставою для скасування рішення місцевого суду.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Хмельницької області від 08.01.2020р. у справі №924/926/19 та призначено її для спільного розгляду на 27 квітня 2020 р. об 11:00 год.
24.04.2020 року від АТ «НАК «Нафтогаз України» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №924/926/19 на іншу дату, у зв'язку із впровадженням карантину по всій території України до 11.05.2020 року.
Розпорядженням керівника апарату від 29 квітня 2020 року у справі №924/926/19 в зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Савченка Г.І., відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №924/926/19.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №924/926/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю., суддя Тимошенко О.М.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 р. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Хмельницької області від 08.01.2020р. у справі №924/926/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю., суддя Тимошенко О.М. та призначено їх до розгляду на 12.05.2020 року.
07.05.2020 року від АТ "Укртрансгаз" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з тим, що на виконання рішення Кабінету Міністрів України про введення в Україні з 12.03.2020 року по 22.05.2020 року карантину через спалах інфекції коронавірусу, по всій країні введені тимчасові обмеження, відмінено рух транспортних засобів, у зв'язку з чим АТ "Укртрансгаз" не має можливості забезпечити явку представника в судове засідання.
Розглянувши зазначене вище клопотання про відкладення розгляду справи колегія суддів відхиляє його враховуючи наступне.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В даному випадку АТ "Укртрансгаз" не надано жодних доказів, які унеможливлюють вирішення даного апеляційного провадження в даному судовому засіданні.
Водночас, судом враховується, що у апеляційній скарзі АТ "Укртрансгаз" чітко викладено свою позицію щодо оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
У Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004р. №15-рп/2004 вказано верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Крім того, колегія суддів бере до уваги, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020р. №540-IX, яким, зокрема, розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4, не було запроваджено змін до ст.273 ГПК України щодо продовження строків розгляду апеляційної скарги.
Водночас, АТ "Укртрансгаз" не скористався своїм процесуальним правом участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами ст.197 ГПК України, не заявивши відповідного клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Крім того, суд призначаючи справу до розгляду, надавав можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 22.04.2020р. про відкриття апеляційного провадження, ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 29.04.2020р. про призначення до розгляду апеляційної скарги явка учасників у справі не визнавалась обов'язковою, а також попереджено про те, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В судове засідання 12.05.2020 року з'явився представник ПрАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз".
Представники АТ "Укртрансгаз", ТзОВ "Шепетівка Енергоінвест" АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в судове засідання не з'явилися.
Сторони про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями.
За приписами ч.ч.1-3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника ПрАТ по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2019 року Позивач звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом, у якому просисив зобов'язати відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 8157,116 тис. куб. м., а у випадку його відсутності - стягнути 54510252,95 грн., що є його вартістю ( з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 06.11.2019 року).
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” у грудні 2016 року, січні, лютому, березні, а також у листопаді та грудні 2017 року здійснювало несанкціонований відбір з газотранспортної системи газу об'ємом 8157,116 тис. куб. метрів, власником якого є акціонерне товариство “Укртрансгаз”.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.09.2019 року відкрито провадження у справі №924/926/19 за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка Хмельницької області про зобов'язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 8130,116 тис. куб. м.; стягнення 54329825,37 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 8130,116 тис. куб. метрів, призначено підготовче засідання.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.09.2019 року у справі №924/926/19 залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м. Шепетівка Хмельницької області, та на стороні відповідача - акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ.
06.11.2019 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" повернути Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 8 157 116 куб. метрів, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" 54 510 253,95 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 8 157 116 куб. метрів.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.11.2019 року у справі №924/926/19 прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу №924/926/19 до судового розгляду по суті.
Розглянувши позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог господарський суд Хмельницької області дійшов висновку про відмову акціонерному товариству "Укртрансгаз", в задоволенні позову у звёязку з недоведеністю позивачем безпідставності відібрання Товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" природного газу з газотранспортної системи, оператором якої є АТ "Укртрансгаз".
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вищевказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Місцевим господарським судом встановлено, що 21.12.2015 року між ПАТ “НАК “Нафтогаз України” (постачальник) та ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” (споживач) укладено договір №2208/16-ТЕ-34 постачання природного газу (далі - договір №2208/16-ТЕ-34), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2. договору №2208/16-ТЕ-34).
Постачальник передає споживачу з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року (включно) газ обсягом до 4655,000тис. куб.м., у тому числі по місяцях: січень - 1725, тис. куб. м., лютий - 1560,0 тис. куб. м., березень 1370,0 тис. куб. м. (п. 2.1. договору № №2208/16-ТЕ-34).
30.12.2015 року між публічним акціонерним товариством “Шепетівкагаз” (оператор ГРМ) та ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” (споживач) укладено договір №73 розподілу природного газу (далі - договір №73), за умовами якого оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. У п. 3.1. договору №73 передбачено, що санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводить до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.
Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу (п. 3.3. договору №73).
В силу положень п. 12.1. договору №73, він укладений на невизначений строк.
Договір №73 підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.
01.04.2016 року між ПАТ “Укртрансгаз” (газотранспортне підприємство) та ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” (замовник) укладено договір №1604000824 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (далі - договір №1604000824), за умовами якого газорозподільне підприємство зобов'язалось надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору (п. 1.1. договору №1604000824).
У п. 1.2. договору №1604000824 погоджено річний плановий обсяг транспортування природного газу, який складає 5185 тис. куб. м. , у тому числі, по місяцях: квітень 650 тис. куб. м.; жовтень - 650 тис. куб. м.; листопад 1600 тис. куб. м. та грудень 2285 тис. куб. м.
Підставою для транспортування газу магістральними трубопроводами є підтвердження в установленому порядку оператором єдиної газотранспортної системи України відповідно до щомісячного планового (розрахункового) балансу надходження та розподілу газу, наявності в замовника місячного обсягу газу, виділеного для забезпечення його споживачів або на власні потреби (п. 2.1. договору №1604000824).
Договір №1604000824 укладається на строк до 31 грудня 2016 року, умови цього договору поширюються на відносини між сторонами, які виникли з 01 січня 2016 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 11.1. договору №1604000824).
30.05.2016 року між ПАТ “НАК “Нафтогаз України” (продавець) та ПАТ “Укртрансгаз” (покупець) укладено договір №1605001357-ВТВ про закупівлю природного газу (далі - договір №1605001357-ВТВ), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві у травні-грудні 2016 року природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору. Газ, що передається за договором, використовується покупцем виключно для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для забезпечення балансування (п. 1.1., п. 1.2. договору №1605001357-ВТВ).
Продавець передає покупцеві у травні-грудні 2016 року газ в загальному обсязі 1800000 тис. куб. с., у тому числі по місяцях та кварталах: травень - 170000 тис. куб. м.; травень - 170000 тис. куб. м.; липень - 170000 тис. куб. м.; серпень - 190000 тис. куб. м.; вересень - 220000 тис. куб. м., жовтень - 280000 тис. куб. м.; листопад - 290000 тис. куб. м.; грудень - 310000 тис. куб. м. (п. 2.1. договору №1605001357-ВТВ).
У п. 3.1. договору №1605001357-ВТВ передбачено, що право власності на газ переходить від продавця до покупця у віртуальній точці виходу, в якій відбувається передача природного газу або в ПСГ, після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Договір №1605001357-ВТВ набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та діє у частині поставки газу до 31.12.2016 року включно, а у частині розрахунків - до повного їх здійснення (п. 12.1. договору №1605001357-ВТВ).
Договір №1605001357-ВТВ про закупівлю природного газу від 30.05.2016 року підписаний сторонами договору та скріплений їхніми печатками.
На виконання умов договору №1605001357-ВТВ НАК “Нафтогаз України” передано, а ПАТ “Укртрансгаз” прийнято у грудні 2016 року природній газ обсягом 197568,171 тис. куб. м. для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб (акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2016 року), та 147431,829 тис. куб. м. для забезпечення балансування (акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2016 року).
Місцевисуд встановив, що 21.09.2017 року між публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (постачальник) та ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” (споживач) укладено договір №1193/1718-ТЕ-34 постачання природного газу (далі - договір №1193/1718-ТЕ-34), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язався оплати його на умовах цього договору (п. 1.1. договору №1193/1718-ТЕ-34).
У п. 1.2. договору №1193/1718-ТЕ-34 передбачено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Постачальник передає споживачу з 01.10.2017 року до 31.03.2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 7830,0 тис. куб. м., в тому числі, по місяцях: жовтень 455,0 тис. куб. м., листопад 1120,0 тис. куб. м., грудень 1600,0 тис. куб. м., січень 1725,0 тис. куб. м., лютий 1560,0 тис. куб. м., березень 1370,0 тис. куб. м. (п. 2.1. договору №1193/1718-ТЕ-34).
Розподіл (транспортування) природного газу за цим договором здійснює оператор газорозподільної мережі, а саме: ПАТ “Шепетівкагаз”, з яким споживач уклав відповідний договір (п. 2.6. договору №1193/1718-ТЕ-34).
У п. 3.1. договору №1193/1718-ТЕ-34 сторони погодили, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Постачання природного газу за цим договором здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог пункту 12 Положення. У разі невиконання споживачем вимог пункту 12 Положення постачальник не підтверджує планові обсяги газу (номінацію) для споживача, при цьому передача природного газу не здійснюється. Постачальник застосовує процедуру подання номінацій і реномінацій відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Номінація надається в обсязі, необхідному споживачу за цим договором за умови виконання споживачем вимог пункту 12 Положення (п.п. 3.2., 3.3., 3.4. договору №1193/1718-ТЕ-34).
Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації (крім випадків, коли номінація не надається) шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 цього договору (п. 3.5. договору №1193/1718-ТЕ-34).
Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п. 3.7. договору №1193/1718-ТЕ-34).
У п.п. 3.9. та 3.10. договору №1193/1718-ТЕ-34 передбачено, що постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акту. Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий місяць означає повне виконання постачальником своїх зобов'язань в частині постачання природного газу за цим договором у відповідному місяці.
У разі, коли оператор газотранспортної системи за підсумками розрахункового періоду встановлює негативний небаланс за об'єктами споживача, споживач зобов'язаний у порядку, визначеному цим договором, оплатити постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема, вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування. При цьому, споживач погоджується на оплату в безумовному порядку вартості наданої постачальникові оператором газотранспортної системи послуги з балансування (п. 3.12. договору №1193/1718-ТЕ-34).
Постачання природного газу споживачеві за ціною, визначеною в пункті 5.2. цього договору, здійснюється за умови: наявності у споживача відповідної ліцензії на виробництво теплової енергії (у випадках, передбачених законодавством); виконання споживачем, на якого станом на 30 вересня 2015 року поширювалася дія статті 19-1 Закону України “Про теплопостачання”, обов'язку щодо відкриття рахунка із спеціальним режимом використання; дотримання вимог пункту 12 Положення (п. 5.3. договору №1193/1718-ТЕ-34).
У п. 12.1. договору №1193/1718-ТЕ-34 передбачено, що він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 року по 31.03.2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Також місцевий суд встановив, що 21.09.2017 року між ПАТ “НАК “Нафтогаз України” (постачальник) та ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” (споживач) укладено договір №1195/1718-КП-34 постачання природного газу (далі - договір №1195/1718-КП-34), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язався оплатити його на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (п. 1.2. договору №1195/1718-КП-34).
У п. 2.1. договору №1195/1718-КП-34 передбачено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2017 року по 31.03.2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 780,0 тис. куб. м., в тому числі, по місяцях: жовтень - 45,0 тис. куб. м., листопад - 110,0 тис. куб. м., грудень - 155,0 тис. куб. м.; січень - 175,0 тис. куб. м., лютий - 155,0 тис. куб. м., березень - 140,0 тис. куб. м.
Інші умови договору №1195/1718-КП-34 аналогічні умовам договору №1193/1718-ТЕ-34.
Місцевим судом встановлено, що 21.09.2017 року між ПАТ “НАК “Нафтогаз України” (постачальник) та ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” (споживач) укладено договір №1194/1718-БО-34 постачання природного газу (далі - договір №1194/1718-БО-34), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (п. 1.2. договору №1194/1718-БО-34).
Постачальник передає споживачу з 01.10.2017 року по 31.03.2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 3360,0 тис. куб. м., у тому числі, по місяцях: жовтень - 195,0 тис. куб. м., 480,0 тис. куб. м., грудень - 685,0 тис. куб. м., січень - 745,0 тис. куб. м., лютий - 665,0 тис. куб. м., березень - 590,0 тис. куб. м.
Інші умови договору №1194/1718-БО-34 аналогічні умовам договорів №1195/1718-КП-34 та №1193/1718-ТЕ-34.
Як вбачається із інформації про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на Операторів газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за 2016 рік, обсяг небалансу без підтверджених номінацій ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” склав у грудні 2016 року 1462,212 тис. куб. м., у січні 2017 року - 1850,680 тис. куб. м., у листопаді 2017 року - 685,880 тис. куб. м., у березні 2017 року - 1074,290 тис. куб. м., у лютому 2017 року - 1827,374 тис. куб. м., у грудні 2017 року - 1256,680 тис. куб. м.
Відповідно до зведених реєстрів місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до газорозподільної системи, газорозподільна компанія ПАТ “Шепетівкагаз”, ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” у грудні 2017 року спожито 1850,680 тис. куб. м. (постачальник НАК “Нафтогаз України”, підтверджений обсяг за місяць - 1850,680 тис. куб.м.); у лютому 2017 року - 1827,374 тис. куб. м. (постачальник НАК “Нафтогаз України”, підтверджений обсяг за місяць - 1827,374 тис. куб. м.); у березні 2017 року - 1974,290 тис. куб. м. (постачальник НАК “Нафтогаз України”, підтверджений обсяг за місяць - 1074,290 тис. куб. м.); у листопаді 2017 року - 685,880 тис. куб. м. (постачальник НАК “Нафтогаз України”, підтверджений обсяг за місяць - 0,000 тис. куб. м.); у грудні 2017 року - 1256,680 тис. куб. м. (постачальник НАК “Нафтогаз України”, підтверджений обсяг за місяць - 0,000 тис. куб. м.).
АТ “НАК “Нафтогаз України” повернув ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” без підписання акти приймання-передачі природного газу від 31.12.2016 року на суму 6664743,64 грн. (обсяг 123,827 тис. куб. м., для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню); від 31.12.2016 року на суму 2642488,79 грн. (обсяг 338,385 тис. куб. м., для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями); від 31.01.2017 року на суму 7852466,36 грн. (обсяг 1324,104 тис. куб. м., для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню); від 31.01.2017 року на суму 3122806,31 грн. (обсяг 526,576 тис. куб.м., для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями); від 28.02.2017 року на суму 2474234,04 грн. (обсяг 417,212 тис. куб. м., для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями); від 28.02.2017 року на суму 8362824,72 грн. (обсяг 1410,162 тис. куб. м., для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню); від 31.03.2017 року на суму 1650454,04 грн. (обсяг 278,304 тис. куб.м., для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями); від 31.03.2017 року на суму 4720515,37 грн. (обсяг 795,986 тис. куб. м., для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню).
Акціонерне товариство “Укртрансгаз” звернулось із позовом до приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз" про стягнення 87 700 126,35 грн. заборгованості за послуги балансування природного газу, 10 848 818,42 грн. пені, 2 351 739,08 грн. 3% річних та 7 381 961,18 грн. інфляційних втрат (справа №924/447/18). Як вбачається із постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 10.04.2019 року у справі №924/447/18 за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз", до приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", про стягнення 87 700 126,35 грн. заборгованості за послуги балансування природного газу, 10 848 818,42 грн. пені, 2 351 739,08 грн. 3% річних та 7 381 961,18 грн. інфляційних втрат, предметом спору у вказаній справі є вимоги позивача про зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за надані послуги з балансування обсягів природного газу за актами про надання послуг балансування у березні, листопаді, грудні 2017 року в сумі 33 214 463,77 грн. та за актами коригування послуг балансування у грудні 2016 року, січні, лютому 2017 року на загальну суму 54 485 662,58 грн., сплатити нараховану пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
В подальшому, за результатами судового розгляду відмовлено в стягненні за послуги балансування обсягів природного газу за коригуючими актами №01-17-1512000722-БАЛАНС/1/КОР від 25.05.2017, №01-17-1512000722-БАЛАНС/2/КОР від 25.05.2017, №02-17-1512000722-БАЛАНС/КОР від 25.05.2017, №02-17-1512000722-БАЛАНС/25-05-17 від 25.05.2017 та №12-16-1512000722-БАЛАНС від 25.05.2017, якими було здійснено корегування (перерахунок) місячного небалансу за грудень 2016 року та січень-лютий 2017 року.
Відмова мотивована тим, що позивач безпідставно у травні 2017 року (25.05.2017) провів перерахунок місячних небалансів відповідача за грудень 2016 року та січень-лютий 2017 року на суму 54 485 662,58 грн. Окрім того, послуги балансування в сумі 2 545 939,20 грн. за січень 2017 року та в сумі 920 400,00 грн. за лютий 2017 року сплачені відповідачем. Відповідно, за січень та лютий 2017 року позивачем вже встановлювались негативні місячні небаланси щодо ПрАТ "Шепетівкагаз". З врахуванням викладеного, суди дійшли висновку, що повторне здійснення балансування газу у травні 2017 року за грудень 2016, січень та лютий 2017 року на підставі додаткових або коригуючих актів, не передбачене положеннями договору та Кодексу газотранспортної системи.
При цьому, позов в частині стягнення з відповідача вартості послуг з балансування за період з березня 2017 року, листопада-грудня 2017 року передано на новий розгляд.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 року, прийнятою за результатами повторного розгляду вимог АТ “Укртрансгаз” до ПрАТ по газопостачанню та газифікації “Шепетівкагаз” у справі №924/447/18 щодо стягнення за послуги з балансування за період березень 2017 року, листопад 2017 року та грудень 2017 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог. Відмова мотивована тим, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі спеціальних нормативних правових актів щодо опалювального сезону 2016/2017 року та 2017/2018 року було зобов'язане безперебійно постачати теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними, та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, і це є безумовним обов'язком ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом, не зважаючи на рівень розрахунків та незалежно від номінацій.
Обов'язок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" здійснювати постачання природного газу ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" у спірний період - у березні, листопаді та грудні 2017 року, встановлений рішеннями господарського суду Хмельницької області у справах №924/1068/17 від 18.04.2018 р. та №924/1099/17 від 18.04.2018 р. за позовами ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" до відповідачів ПАТ “Шепетівкагаз” та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ПАТ “Укртрансгаз”.
Суд у вище зазначених справах також дійшов висновку про необґрунтованість тверджень щодо того, що обсяги газу були несанкціоновано відібрані відповідачем (як оператором газорозподільної системи) з ресурсу позивача (як оператора газотранспортної системи).
Отже, наведені обсяги природного газу повинні вноситись в алокацію ПАТ НАК “Нафтогаз України” як постачальника ТОВ “Шепетівка Енергоінвест”.
Відтак, судом апеляційної інстанції зазначено, що в даному спорі спожиті у березні, листопаді та грудні 2017 року обсяги природного газу не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу. При цьому встановлено, що планові обсяги постачання/транспортування природного газу для ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" були визначені сторонами в договорах із НАК “Нафтогаз України”, і перевищення таких обсягів не було допущено, що підтверджено матеріалами справи і не заперечується сторонами. Відповідно - відсутні підстави для висновку про допущений негативний небаланс природного газу у ГТС, що спростовує необхідність врегулювання такого небалансу шляхом надання послуг комерційного балансування.
Судовим рішенням у справі №924/1099/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка до 1) публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України", м. Київ 2) публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Красилівське ЛВУМГ, м. Красилів, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Шепетівської міської ради, м. Шепетівка, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м. Шепетівка про визнання ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" права на споживання природного газу: - у грудні 2016р. за договором №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016р. в обсязі 685,0 тис. куб.м.; за договором №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016р. в обсязі 1600,00 тис.куб.м.; - у січні 2017р. за договором №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016р. в обсязі 745,0 тис. куб.м.; за договором №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016р. в обсязі 1725,00 тис.куб.м.; - у лютому 2017р. за договором №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016р. в обсязі 665,0 тис. куб.м.; за договором №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016р. в обсязі 1560,00 тис.куб.м.; - у березні 2017р. за договором №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016р. в обсязі 590,0 тис. куб.м.; за договором №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016р. в обсязі 1370,00 тис.куб.м., яке набрало законної сили, встановлено, що ненадання номінації на наступний місяць щодо планових обсягів постачання природного газу не звільняє ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від обов'язків поставити природний газ підприємству як споживачу по зазначених договорах. З врахуванням наведеного вище, ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", розділу 2 "Правил постачання природного газу", проаналізувавши договори №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016р. та №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016р., суд прийшов до висновку, що умовами вказаних договорів та чинним законодавством встановлено право ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” користуватися обсягами, які зазначені в пунктах 2.1 вказаних договорів, а ПАТ "НАК "Нафтогаз України" мав обов'язок здійснювати розподіл газу ТОВ "Шепетівка Енергоінвест". Таким чином, позивач ґрунтовно звернувся до суду з позовом в частині визнання права позивача на споживання газу. Також судом у вказаному рішенні встановлено, що у період опалювального сезону 2016-2017 року ПАТ “НАК “Нафтогаз України” не припиняв та не обмежував постачання газу, а лише мав намір це зробити.
Як свідчать матеріали справи, АТ “Укртрансгаз”, як оператор газотранспортної системи, заявив вимогу на підставі ст.ст. 1212 та 1213 ЦК України до ТОВ “Шепетівка Енергоінвест”, з посиланням на відбір останнім природного газу з газорозподільної системи без погоджених обсягів жодним із постачальників, що мало наслідком, за твердженням позивача, відбір газу АТ “Укртрансгаз”, набутий ним від НАК “Нафтогаз України” для забезпечення балансування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України, що відповідає висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 02.10.2013р. у справі № 6-88цс13.
З вище викладеного вбачається, що обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Верховним Судом у постанові від 17.04.2019р. по справі №757/16163/17 наголошено, що ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошові кошти; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Кондикція - позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Оскільки сам факт споживання газу відповідачем у визначених обсягах не заперечується учасниками справи, в тому числі, відповідачем, підлягає встановленню наявність або відсутність підстав для такого споживання, а також власника спожитого ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” природного газу.
Правові засади функціонування ринку природного газу Закону України визначені положеннями Закону України “Про ринок природного газу” від 9 квітня 2015 року.
Відповідно до п. п. 17, 18 27, 37 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок природного газу” оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; оператор газосховища - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників); споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" врегульовано, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов'язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов'язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов'язки не можуть покладатися на споживачів.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 12 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
Згідно з абзацом 1-3 п. 9 розділу II Правил постачання природного газу постачальник забезпечує споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях. Підтверджені обсяги природного газу визначаються за правилами, встановленими Кодексом газотранспортної системи, та доводяться споживачу на умовах укладеного між постачальником та споживачем договору постачання природного газу.
Відповідно до абзацу 2 п. 10 розділу II Правил постачання природного газу споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.
Як вже зазначалося вище, між ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” та ПАТ “НАК “Нафтогаз України” укладено договори №№2209/16-БО-34 від 15.12.2015 року (т. 1 а.с. 93 - 100), 2208/16-ТЕ-34 від 21.12.2015 року (т. 1 а.с. 85 - 92), 2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016 року, 2559/1617-БО-34 із визначеними в договорах обсягах споживання природного газу для виробництва теплової енергії.
Відповідно до вказаних договорів ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” надсилались ПАТ “НАК “Нафтогаз України” акти приймання-передачі природного газу: за грудень 2016 року в обсязі 1462,212 тис. куб. м. (договори №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016 року та №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016 року); за січень 2017 року обсягом 1850,68 тис. м. куб. (договори №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016 року та №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016 року); за лютий 2017 року обсягом 1827,374 тис. куб. м. (договори №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016 року та №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016 року); за березень 2017 року обсягом 1074,29 тис. куб. м. (договори №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016 року та №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016 року).
Вказані акти повернуті НАК “Нафтогаз України” без підписання у зв'язку з непогодженням обсягів відбору природного газу на вказаний період (т. 2 а.с. 40 - 45, 46 - 50, 51 - 55, 56 - 60).
Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).
Судовим рішенням, яке набрало законної сили, у справі №924/1099/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", м. Шепетівка до 1) публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України", м. Київ 2) публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Красилівське ЛВУМГ, м. Красилів, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Шепетівської міської ради, м. Шепетівка, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз", м. Шепетівка про визнання ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" права на споживання природного газу: - у грудні 2016р. за договором №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016р. в обсязі 685,0 тис. куб.м.; за договором №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016р. в обсязі 1600,00 тис.куб.м.; - у січні 2017р. за договором №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016р. в обсязі 745,0 тис. куб.м.; за договором №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016р. в обсязі 1725,00 тис.куб.м.; - у лютому 2017р. за договором №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016р. в обсязі 665,0 тис. куб.м.; за договором №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016р. в обсязі 1560,00 тис.куб.м.; - у березні 2017р. за договором №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016р. в обсязі 590,0 тис. куб.м.; за договором №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016р. в обсязі 1370,00 тис.куб.м., встановлено, що ненадання номінації на наступний місяць щодо планових обсягів постачання природного газу не звільняє ПАТ "НАК "Нафтогаз України" від обов'язків поставити природний газ підприємству як споживачу по зазначених договорах. З врахуванням наведеного вище, ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", розділу 2 "Правил постачання природного газу", проаналізувавши договори №2559/1617-БО-34 від 31.10.2016р. та №2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016р., суд прийшов до висновку, що умовами вказаних договорів та чинним законодавством встановлено право ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” користуватися обсягами, які зазначені в пунктах 2.1 вказаних договорів, а ПАТ "НАК "Нафтогаз України" мав обов'язок здійснювати розподіл газу ТОВ "Шепетівка Енергоінвест". Таким чином, позивач ґрунтовно звернувся до суду з позовом в частині визнання права позивача на споживання газу. Також судом у вказаному рішенні встановлено, що у період опалювального сезону 2016-2017 року ПАТ “НАК “Нафтогаз України” не припиняв та не обмежував постачання газу, а лише мав намір це зробити.
У постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 року у справі №924/447/17, у якій досліджувалось питання належності спожитого природного газу ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” у березні 2017 року, листопаді 2017 року та грудні 2017 року, вказано, що у зазначені періоди ПАТ "НАК "Нафтогаз України" здійснював постачання природного газу ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", що також встановлено рішеннями господарського суду Хмельницької області у справах № 924/1068/17 від 18.04.2018 р. та № 924/1099/17 від 18.04.2018 р.
Отже, наведені обсяги природного газу повинні вноситись в алокацію ПАТ НАК “Нафтогаз України” як постачальника ТОВ “Шепетівка Енергоінвест”. При цьому, планові обсяги постачання/транспортування природного газу для ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" були визначені сторонами в договорах із НАК “Нафтогаз України”, і перевищення таких обсягів не було допущено.
Колегією суддів встановлено, що 05 грудня 2017 року господарським судом Хмельницької області прийнято рішення по справі №924/728/17, яке набрало законної сили.
Вказаним рішенням частково був задоволений позов ПАТ «Укртрансгаз» в особі філії «УМГ «Київтрансгаз» ПАТ «Укртпансгаз» про стягнення з ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" основного боргу та штрафних санкцій за послуги з транспортування природного газу у січні, лютому та березні 2017 року.
З вище викладеного вбачається, що Позивач здійснював Відповідачеві саме транспортування природного газу в опалювальному сезоні 2016-2017 рр„ що виключає будь-яке несанкціоноване відбирання належного ПАТ «Укртпансгаз» природного газу.
Вищевказаним рішенням встановлено, що на виконання умов Договору №1604000824 від 01.04.2016 р. позивач надав відповідачу послуги з транспортування газу на загальну суму 1 567 924,22 грн.. що підтверджено актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 01-17-104000824 від 31.01.2017 р. на суму 606504,85 грн.; № 02-17-104000824 від 28.02.2017 р. на суму 602144,21 грн.; №03-17- 104000824 від 31.03.2017 р. на суму 355343,52 грн.; № 04-17-104000824 від 30.01.2017 р. на суму 3932,64 грн.
Також судом з позовної заяви ПАТ «Укртрансгаз» встановлено, що у період з 21.01.2017 р. по 24.07.2017 р. ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" погашено основний борг за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за січень 2017 р. та частково за лютий 2017 р. на суму 1 191 28,92 грн. Судом також було встановлено, що платіжними дорученнями 1 від 21.08.2017 р. та № 224 від 21.08.2017 р. на користь «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ПАТ «Укртпансгаз» за період з 01.04.2017 р. по 19.09.2017 р. ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" сплачено 367790,69 грн. основного боргу.
А тому, судом було встановлено, що предмет спору в частині сплати основного боргу у сумі 367790,69 був відсутній, а провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 367790,69 грн. було припинено.
Отже, позовні вимоги Позивача у даній справі щодо повернення Відповідачем безпідставно набутого майна - природного газу у січні 2017 р. - 1 850,68 тис. куб.м.; у лютому 2017 р. - 1827, 374 тис. куб. м.; березні 2017 року- 1074,29 грн. та коштів у сумі 54 329 825, 37 грн. спростовуються рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.12.2017 р. у справі № 924/728/17.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Рішенням XXIII сесії Шепетівської міської ради VI скликання № 10 від 26 квітня 2012 року, ТОВ Шепетівка енергоінвест" визнано виконавцем послуг з централізованого опалення в місті Шепетівка.
Постановою Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015 року затверджено Положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період). Цим Положенням покладається на ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15-17 цього Положення. Виробник теплової енергії до 1 квітня 2017 р. має право придбати природний газ у НАК «Нафтогаз України» для виробництва теплової енергії та/або надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, релігійним організаціям та установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, за умови, що такий виробник, на якого станом на 30 вересня 2015 року поширюється дія статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», виконав обов'язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання в ПАТ «Ощадбанк».
Відповідно до Розпорядження КМУ від 5 жовтня 2016 року № 742-р «Деякі питання опалювального сезону 2016/2017 року» для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/2017 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 р. №357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії».
З метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону 2017/18 року, 04.10.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Розпорядження № 720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/2018 року».
Відповідно до абзацу третього пункту 1 та пункту 2 цього Розпорядження, НАК «Нафтогаз України» разом з операторами газотранспортних та газорозподільних мереж зобов'язаний забезпечити безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії. Відповідно до пункту 4 вказаного розпорядження, обласні державні адміністрації мають здійснювати координацію здійснення заходів щодо своєчасного початку опалювального сезону 2017/18, своєчасно проводити розрахунки, оперативне реагування на аварійні ситуації.
Постановою Кабінету Міністрів України №886 від 13.11.2013 р. затверджено Методику визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об'єктів у сфері теплопостачання. Метою визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об'єктів у сфері теплопостачання є недопущення виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Із змісту Методики вбачається, що технологічний мінімум повинен забезпечувати постачання природного газу виробникові теплової енергії у обсязі, який є достатнім для створення температури повітря закладів охорони здоров'я і дошкільних навчальних закладів +20 0 С; загальноосвітніх закладів і житлових будинків +18° С; температура гарячої води у споживачів має становити не нижче +40° С.
Враховуючи встановлені у судових справах №№924/1068/17, 924/1099/17, 924/447/18, 927/728/17 обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанціїї, що ненадання НАК “Нафтогаз України” підтверджених номінацій ТОВ “Шепетівка Енергоінвест” на періоди грудня 2016 року, січня, лютого, березня, листопада та грудня 2017 року не позбавляє обов'язку постачальника поставити такий газ в опалювальний період, а споживач наділений правом здійснити відбір такого газу.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: - набуття або збереження майна, це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути з її володіння; - мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; - обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, надавши оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам, встановивши, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність умов, що є правовою підставою для застосування ст.ст. 1212, 1213, 1214 ЦК України, зокрема факту безпідставного набуття відповідачем спірного газу, дійшов правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути в натурі безпідставно набутий природний газ в обсязі 8157,116 тис. куб. м., стягнення 54510252,95 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 8157,116 тис. куб. метрів.
Доводи апелянтів викладені ними в апеляційних скаргах висновку суду першої інстанції не спростовують та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 08.01.2020р. у справі № 924/926/19. прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування, у зв'язку з чим апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційних скарг, у зв'язку з відмовою в їх задоволенні покладається на апелянтів.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"", Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Хмельницької області від 08.01.2020р. у справі № 924/926/19 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 08.01.2020р. у справі № 924/926/19 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу №924/926/19 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "14" травня 2020 р.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Тимошенко О.М.