вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" травня 2020 р. Справа№ 927/968/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційної скарги Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області
на рішення господарського суду Чернігівської області від 31.01.2020 (повний текст рішення складено 07.02.2020)
у справі № 927/968/19 (суддя Сидоренко А.С.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області
про стягнення 336 445 грн. 79 коп.
Короткий зміст позовних вимог.
В листопаді 2019 року Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивач) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області (відповідач) про стягнення 99 912 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 37 608 грн. 11 коп. трьох процентів річних та 198 925 грн. 33 коп. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №2585/1617-БО-39 постачання природного газу від 31.10.2016 позивачем в період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року включно передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 15 023 422 грн. 72 коп., про що складено акти приймання-передачі природного газу. Відповідач оплату за переданий газ здійснював з порушенням терміну, встановленого в п.6.1. договору.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням господарського суду Київської області від 31.01.2020 у справі № 927/968/19 позов задоволено, з Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» стягнуто 37 608 грн. 11 коп. 3% річних, 99 912 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 198 925 грн. 33 коп. пені та 5 046 грн. 69 коп. судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем термінів оплати вартості одержаного від позивача природного газу.
При цьому судом відмовлено у задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру заявленої до стягання пені з посиланням на те, що відповідачем не надано доказів відсутності коштів на рахунку, відкритому для зарахування коштів, що надходять за теплову енергію та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для бюджетних установ в період з листопада 2016 року по травень 2017 року, тобто на момент настання строку виконання зобов'язання з оплати природного газу, поставленого позивачем у спірний період, для погашення заборгованості, а також доказів наявності дебіторської та кредиторської заборгованості, заборгованості в різниці в тарифах за вказаний період по бюджетних установах та організаціях. В той же час, для сплати населенням коштів за теплову енергію та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води відкрито окремий рахунок, і наявність заборгованості населення за спожиту теплову енергію не є підставою для звільнення від відповідальності за оплату спожитого природного газу, який використовується для бюджетних установ та організацій.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Чернігівської області від 31.01.2020, Комунальне підприємство «Прилукитепловодопостачання» звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати згадане рішення суду в частині відмови в задоволенні клопотання про зменшення розміру пені, прийняти в цій частині нове рішення, яким заяву відповідача про зменшення розміру пені задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що підприємство відповідача є збитковим, заборгованість бюджетних установ за отриману теплову енергію станом на 10.12.2019 становила 358, 8 тис. грн. і стягнення занадто великих штрафних санкцій може призвести до зупинки підприємства та унеможливить забезпечення надання комунальних послуг населенню міста Прилуки, лікарням, дитячим садкам тощо.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на апеляційну скаргу).
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів скаржника, посилаючись на те, що нараховані штрафні санкцій не є надмірно великими в порівнянні з невиконаним зобов'язанням за договором постачання природного газу, відповідач не був обмежений у способах виконання своїх зобов'язань, зокрема, шляхом перенесення оплати, взаємозаліку, залученні кредитних коштів, зменшенні власних витрат. Позивач зауважує на тому, що даний випадок не є винятковим, оскільки відповідачем систематично не виконуються зобов'язання за іншими договорами постачання природного газу, у зв'язку з чим, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення у даній справі залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2020 справу № 927/968/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2020 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 31.01.2020 у справі №927/968/19 залишено без руху; надано Комунальному підприємству "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
23.03.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до вищезазначеної ухвали суду, до якої додано платіжне доручення №238 від 12.03.2020 про сплату судового збору у розмірі 7 570,03 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 відкрито провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 31.01.2020 у справі №927/968/19; розгляд апеляційної скарги призначено на 13.05.2020.
Представники сторін у судове засідання 13.05.2020 не з'явилися. Будь-яких заяв або клопотань, у тому числі про відкладення розгляду справи, від сторін на адресу суду не надходило.
Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору постачання природного газу від 31 жовтня 2016 року № 2585/1617-БО-39, укладеного між Комунальним підприємством «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області (споживачем) та Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (переіменоване в Приватне акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») (постачальником), останнє взяло не себе зобов'язання поставити відповідачу у 2016-2017 роках природний газ, а відповідач - оплатити його на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/ організаціями.
Пунктом 2.1. договору, з урахуванням додаткової угоди № 5 від 31.03.2017, передбачено, що постачальник передає споживачу в період з 01 жовтня 2016р. по 31 березня 2017р. (включно) природний газ обсягом до 2 050 тис. м3 (два мільйони п'ятдесят тис. м3), а в період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року (включно) газ обсягом до 325,0 тис. м3 (триста двадцять п'ять тисяч м3), у тому числі по місяцях (тис. м3): жовтень - 100 тис. м3; листопад - 350 тис. м3; грудень - 400 тис. м3; січень - 500 тис. м3; лютий - 400 тис. м3; березень - 300 тис. м3; квітень - 100 тис. м3; травень - 45 тис. м3; червень - 45 тис. м3; липень - 45 тис. м3; серпень - 45 тис. м3; вересень - 45 тис. м3.
Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором (плановий обсяг), повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 цього договору. Плановий обсяг за цим договором протягом місяця поставки може змінюватися за домовленістю сторін. Допускається відхилення місячного обсягу переданого природного газу в розмірі + 5% (плюс/мінус п'ять відсотків), підтвердженого постачальником планового обсягу без узгодження сторін (п. 2.2., 2.3., 2.4. договору).
Відповідно до п. 2.3., 2.4. договору, в редакції додаткової угоди № 4 від 23.01.2017, перегляд та коригування планових обсягів природного газу, що планується передати за цим договором відповідно до п. 2.1., може змінюватись за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного місяця постачання газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного місяця постачання газу в розмірі +5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від підтвердженого постачальником планового обсягу без узгодження сторін. Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п. 3.4. цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному місяці постачання газу.
Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі (п. 3.4. договору).
Згідно з п. 5.1. договору ціна на природний газ визначається відповідно до п. 5.2 цього договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод до договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. У разі зміни ціни постачальником, така ціна є обов'язковою для сторін даного договору. Споживач підписанням цього договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни.
Пунктом 5.2. договору встановлено, що ціна за 1000 м3 природного газу за цим договором з 01 жовтня 2016 року становить 5 916,00 грн., крім того податок на додану вартість (20%) - 1 183,20 грн. До сплати за 1000 м3 природного газу з ПДВ - 7 099,20 грн. (сім тисяч дев'яносто дев'ять грн. 20 коп.).
Умовами п. 5.3. договору сторони передбачили, що у разі зміни на офіційному веб-сайті постачальника цін на газ, вони є обов'язковими за цим договором з моменту введення їх в дію (з дати, зазначеної у відповідному прейскуранті). Споживач самостійно відслідковує інформацію щодо цін на відповідний місяць поставки і вважається повідомленим про зміну цін з дати розміщення інформації на веб-сайті постачальника, але не пізніше дати введення їх в дію, або з дати направлення на електронну адресу споживача (зазначену в розділі 13 цього договору) проекту додаткової угоди, інформаційного повідомлення тощо.
В пункті 6.1. договору сторони встановили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно із п. 8.2. договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
В п. 10.3. договору сторонами узгоджено, що строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.
Додатковою угодою № 1 від 31.10.2016 внесено зміни до п. 5.2. договору шляхом викладення його у такій редакції: «ціна за 1000 м3 газу за цим договором з 01 листопада 2016 року становить 6 819,00 гривень, крім того податок на додану вартість (20%) - 1 363,80 грн. До сплати за 1000 м3 природного газу з ПДВ - 8 182,80 грн. (вісім тисяч сто вісімдесят дві грн. 80 коп.)».
Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1 від 31.10.2016 дана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01 листопада 2016 року.
Додатковою угодою № 2 від 22.11.2016 внесено зміни до п. 5.2. договору шляхом викладення його у такій редакції: «ціна за 1000 м3 газу за цим договором з 01 грудня 2016 року становить 7 148,00 гривень, крім того податок на додану вартість (20%) - 1 429,60 грн. До сплати за 1000 м3 природного газу з ПДВ - 8 577,60 грн. (вісім тисяч п'ятсот сімдесят сім грн. 60коп.).»
Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 2 від 22.11.2016 вона набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01 грудня 2016 року.
Додатковою угодою № 3 від 30.12.2016 виключено п. 5.3. договору та внесено зміни до п. 5.1., 5.2. договору шляхом викладення їх у такій редакції:
«п. 5.1. регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015р. № 758.»
«п. 5.2. ціна за 1000 м3 природного газу за цим договором з 23 грудня 2016 року становить 4 942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. До сплати за 1000 м3 природного газу з ПДВ - 5 930,40 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять грн. 40 коп.).»
Згідно з п. 5 додаткової угоди № 3 від 30.12.2016 вона набуває чинності з дати її підписання сторонами і поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склалися з 23 грудня 2016 року.
Додатковою угодою № 5 від 31.03.2017 внесено зміни до п. 5.1. та 5.2. шляхом викладення їх у такій редакції:
«п. 5.1. ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 № 187. Станом на 01 квітня 2017 року ціна на природний газ становить 4 942,00 гривні за 1000 м3 (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6.»
«п. 5.2. ціна за 1000 м3 газу за цим договором з 01 квітня 2017 року становить 7 907,20 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9 488,64 грн. (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім грн. 64 коп.).»
Також, додатковою угодою № 5 від 31.03.2017 сторонами внесено зміни до п. 8.2. договору шляхом заміни слів « 21% річних» на « 16,4% річних».
Відповідно до п. 9 додаткової угоди № 5 від 31.03.2017 вона набуває чинності з дати її підписання сторонами і діє з 01 квітня 2017 року.
Пунктом 12.1. договору, в редакції додаткової угоди № 5 від 31.03.2017, передбачено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016р. по 30 вересня 2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На виконання зазначеного вище договору позивачем в період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року включно передано відповідачу природний на загальну суму 15 023 422 грн. 72 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2016 на суму 1 319 698 грн. 68 коп.; від 30.11.2016 на суму 2 860 715 грн. 06 коп.; від 31.12.2016 на суму 3 300 209 грн. 14 коп.; від 31.01.2017 на суму 1 983 185 грн. 06 коп.; від 28.02.2017 на суму 3 340 807 грн. 81 коп.; від 31.03.2017 на суму 1 995 567 грн. 74 коп.; від 30.04.2017 на суму 223 239 грн. 23 коп.
Зі змісту наведених актів вбачається, що в них відсутні застереження споживача щодо обсягу та вартості переданого природного газу, акти підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Відповідач, в свою чергу, розрахунок за переданий газ здійснював з порушенням строку, встановленого в п.6.1. договору, зокрема, відповідно до довідок по операціях з відповідачем за договором № 2585/1617-БО-39 від 31.10.2016 та банківських виписок з рахунку позивача відповідач за природний газ, спожитий у жовтні 2016 року, розрахувався в повному обсязі 21.12.2016; за природний газ, спожитий в листопаді 2016 року, - 29.12.2016; за природний газ, спожитий в грудні 2016 року, - 01.03.2017; за природний газ, спожитий в січні 2017 року, - 07.03.2017; за природний газ, спожитий в лютому 2017 року, - 03.05.2017; за природний газ, спожитий в березні 2017 року, - 30.11.2017; а за природний газ, спожитий в квітні 2017 року, - 30.11.2017.
З огляду на наведені обставини позивач просив стягнути з відповідача 99 912 грн. 35 коп. інфляційних втрат, обчислених за період з 01.02.2017 по 31.10.2017, та 37 608 грн. 11 коп. 3 % річних за період з 26.11.2016 по 29.11.2017.
Також, з посиланням на п. 8.2. договору позивач просив стягнути з відповідача 198 925 грн. 33 коп. пені, нарахованої за період з 26.11.2016 по 25.11.2017.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами частини першої статті 230 ГК України, пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням зазначеного вище, а також того, що факт порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати поставленого позивачем газу підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення 99 912 грн. 35 коп. інфляційних втрат за період з 01.02.2017 по 31.10.2017, та 37 608 грн. 11 коп. 3% річних за період з 26.11.2016 по 29.11.2017, а також передбаченої п. 8.2. договору пені, нарахованої за період з 26.11.2016 по 25.11.2017.
В частині посилання скаржника про зменшення розміру пені, суд апеляційної інстанції зважає на наступне.
Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною третьою статті 551 ЦК України.
Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, частини першої статті 78, частини першої статті 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо зменшення розміру штрафних санкцій відповідач, окрім іншого, послався на те, що позивачем не надано доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства, саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору.
В той же час, апеляційний господарський суд зважає на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами винятковість обставин, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення про зменшення штрафних санкцій. Саме лише посилання на збитковість підприємства відповідача, а також на незазнання позивачем збитків у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленого газу не може бути підставою для зменшення штрафних санкцій.
Окрім того, як вірно враховано місцевим господарським судом, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження викладених у заяві про зменшення пені обставин, зокрема, доказів наявності дебіторської та кредиторської заборгованості з листопада 2016 року по травень 2017 року, тобто на момент настання строку виконання зобов'язання з оплати природного газу, поставленого позивачем у спірний період, а також доказів наявності заборгованості з різниці в тарифах за вказаний період по бюджетних установах та організаціях.
За таких обставин вмотивованим є висновок суду про відмову у зменшенні розміру заявленої до стягнення пені.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за підсумками розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог зазначеної статті.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 31.01.2020 у справі № 927/968/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 927/968/19 повернути господарському суду Чернігівської області.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 18.05.2020.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова