Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 травня 2020 р. № 520/3894/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЯРА" (63454, Харківська область, пмт. Коротич, вул. Центральна, буд. 141/4/14/5) до Одеської митниці Державної Митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-а) про скасування рішення,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЯРА", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2020/000027/2 від 27/02/2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2020/00053, видану Одеською митницею.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2020/000027/2 від 27/02/2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2020/00053, видана Одеською митницею є незаконними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 23.03.20 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена 31.03.2020 уповноваженій особі відповідача, про що свідчить підпис у повідомленні про вручення поштового відправлення.
Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Від відповідача, Одеської митниці Державної Митної служби України, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 24.09.2019 між позивачем - ТОВ «ВАЯРА» (Покупець) та компанією TANGSHAN HANTOP TOOLS MAKING CO.,LTD (Продавець) було укладено договір №TSYT166486 про придбання 7 позицій товару - лопата та 1 позиції грабель, на загальну суму 26790 доларів США.
Позивач 07.11.2019 року сплатив попередню оплату у розмірі 30% в сумі 8037 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №8, та провело остаточний розрахунок в сумі 18731,64 долари США - 04.02.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням № 9.
Також під час розгляду справи судом було встановлено, що усього за товар було сплачено 26768,64 долари США, оскільки 24 лопати (6 позиція PROFORMA INVOICE) не вмістилися до контейнеру та не були придбані позивачем, що підтвержується рахунком-фактурою (Інвойсом) від 27.12.2019 № TSYT166486.
На підставі заявки про надання транспортно-експедиторських послуг №2 від 03.01.2020 ТОВ «Глобал Оушен Лінк» взяло зобов'язання здійснити транспортування вищевказаного товару за маршрутом Xingang- Харків (загальний узгоджений обсяг послуг: Морський фрахт, вивантаження контейнера з борта судна, страхування порожнього обладнання, оформлення контейнера в порту, транспортування контейнера за маршрутом, експедиторська винагорода, розмитнення), за що позивач - ТОВ «ВАЯРА» сплатило 4680 доларів США за курсом НБУ на дату виставлення рахунку.
Відповідно до наданого рахунку на оплату транспортно-експедиторських послуг за межами митного кодону України №334530 від 17.02.2020 вартість послуг перевезення до порту України склав 73340,99 грн.
20.02.2020 позивач сплатив ТОВ «Глобал Оушен Лінк» 73340,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №63
20.02.2020 ТОВ «ВАЯРА» через уповноважену особу ПП «ГОЛ-СЕРВІС» до пункту контроля «Визирка» відділу митного оформлення № 1 митного поста «Південний» була подана митна декларація для здійснення митного оформлення зазначеного товару (UA500130.2020.205628), відповідно до якої митна вартість товарів, визначена декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Митну вартість для акцизу 10% визначено у розмірі: 26768,64 (сума закупівлі, долари США) * 24,649 (курс долара США на дату подання декларації) + 73340,99 (сума витрат за межами України) = 733161,20 грн.*10%= 73316,12 грн.
Митна вартість для ПДВ визначена наступним чином: 733161,20+73316Д2=806477,30грн.*20%=161295,46грн.
Також під час розгляду справи судом було встановлено, що для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом, надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 24.09.2019 № TSYT166486; доповнення до зовнішньо-економічного договору (Специфікація) від 24,09.2019; пакувальний лист від 27.12.2019; рахунок-фактура (інвойс) від 27.12.2019 № TSYT166486; коносамент від 03.01.2020 WMS19124643; сертифікат про проходження товару від 03.01.2020 20С1302В0867/00001; рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.02.2020 № 334530, довідка про транспортні витрати від 17.02.2020 контракт від 10.06.2019 № 0390/19; договір про надання послуг митного брокера від 01.02.2013 МБ-001/13.
24.02.2020 відділом митного оформлення № 1 митного поста «Південний» було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
25.02.2020 декларантом надано додатково копії валютних платіжних доручень від 07.11.2019 №8, від 04.02.2020 №9 з відмітками обслуговуючого банку; копію Заявки ТОВ «Глобал Оушен Лінк» з умовами оплати перевезення; копію платіжного доручення від 20.02.2020 №63 з відміткою обслуговуючого банку про оплату транспортно-експедиційних послуг; експортну декларацію країни відправника; прас-лист від 24.09.2019 та пояснення.
Однак 27.02.2020 року відповідачем - Одеською митницею ДМС України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2020/000027/2 від 27.02.2020 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2020/00053 від 20.02.2020.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності -інші платіжні-та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).
Суд зазначає, що на думку відповідача, було неможливо перевірити правильність митної вартості товару, оскільки в наданих документах відсутня інформація щодо вартості упаковки, робіт, пов'язаних з пакуванням та витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України.
Однак, суд з зазначеним твердженням відповідача не погоджується, оскільки згідно п.5.1 договору від 24.09.2019 № TSYT166486 упаковка, перевірка та маркування товару здійснюється за рахунок продавця.
Відповідно п. 1.3 договору від 24.09.2019 № TSYT166486 продавець має передати товар, який упакований так, як потребує Договір. Згідно Специфікації № 1 - один 40-футовий контейнер.
Згідно п.4.1 Договору від 24.09.2019 №TSYT166486 умови постачання визначаються згідно Інкотермс-2010 та специфікацій на продукцію, а згідно специфікації №1 до Договору від 24.09.2019 № TSYT166486 умови поставки: FOB Тяньцзинь (Ксинганг), Китай, тобто витрати за пакування, доставку та навантаження на борт човна у порту Тяньцзинь (Ксинганг) покладаються на Продавця.
Крім того суд не погоджується з доводами відповідача відносно різниці порту завантаження та відправки, оскільки порт TIANJIN (XINGANG) є одним портом, який має подвійну назву (тобто, порт з назвою XINGANG, що знаходиться у місті TIANJIN), що підтверджується Специфікацією.
У наданих до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 24.09.2019 № TSYT166486, інвойсі від 27.12.2019 № TSYT166486, пакувальному листі від 27.12.2019 б/н, печатка та підпис іноземного контрагенту виконані факсиміле, тому дійсно є ідентичними, що є допустимим при оформленні документів.
Крім того суд зазначає, що у наданих позивачем банківських платіжних документах від 07.11.2019 № 8 та від 04.02.2020 № 9 є підписи уповноваженої особи банку та печатки банку у спеціально відведених місцях, що також спростовує доводи відповідача.
Відповідну п.4.3. договору від 10.06.2019 №0390/19 визначено що вартість транспортно-експедиторських послуг підлягає оплаті на умовах передоплати на підставі рахунків, виставлених Експедитором, якщо в Заявці або інших додатках до Договору не передбачені інші терміни, порядок і умови розрахунків.
03.01.2020 була подана Заявка про надання транспортно-експедиторських послуг. 17.02.2020 ТОВ «Глобал Оушен Лінк» виставлено рахунок на транспортно-екпедиторські послуги до України у розмірі 73340,99 грн., який оплачено 20.02.2020, що підтверджується довідкою про транспортні витрати та платіжним дорученням від 20.02.2020 № 63.
Як вже було встановлено судом вище, в Заявці передбачено об'єм послуг: морський фрахт, вивантаження контейнера з борта судна, страхування порожнього обладнання, оформлення контейнера в порту, транспортування контейнера за маршрутом, експедиторська винагорода, розмитнення. Сума 4680 доларів США стосується як транспортно-експедиторських послуг до порту України так і транспортування з порту до місцезнаходження ТОВ «ВАЯРА» у Харківській області.
Частиною 10 статті 58 МКУ передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати:
п.5) на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
п.6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
До митної вартості не включаються - витрати на транспортування після ввезення, що передбачено п.2 ч. 11 ст.58 МКУ.
Таким чином, позивач - ТОВ «ВАЯРА» за транспортно-експедиторські послуги до порту України сплатив 73340,99 грн. з 4 680 доларів США, що включені до митної вартості.
Інша сума у розмірі 41694,25грн. була сплачена після розмитнення 05.03.2020р. за послуги транспортування товару з порту України до місцезнаходження позивача, яка відповідно п.2 ч.11 ст.58 МКУ не підлягає включенню до митної вартості товару.
Відповідно до довідки про транспортні витрати від 17.02.2020 року, витрати на страхування за межами митної території України у позивача були відсутні.
Відносно посилань органів митного контролю, що прайс-лист виробника товарів від 24.09.2019 б/н не містить умов поставки товарів відповідно до яких зазначені ціни товарів, не зазначено термін його дії, з огляду на що суд зазначає, що дата прайса та укладення зовнішньоекономічного договору співпадають, тому відсутні будь-які сумніви щодо вартості товару на час укладання договору. В п.п.4,5 договору від 24.09.2019 № TSYT166486 передбачені як умови поставки, так і дані щодо пакування.
Стосовно посилань органів митного контролю на розбіжності у наданій додатково копії митної декларації країни відправлення №021720190000470922 суд зазначає, що зазначений номер транспортного документу №910000393 не повинен бути еквівалентним коносаменту, зазначеному у 44 графі митної декларації, оскільки №910000393 є номером накладної-підтвердження (Booking Confirmation) від Судовласника (лінія MAERSK) прийняття вантажу від Продавця, а документ з номером WMS19124643 (домашній коносамент) є підтвердженням права на отримання вантажу Покупця. Обидва номери вказані в заявці на надання транспортно-експедиторських послуг №2 від 03.01.2020р. в графі Реквізити коносаменту.
Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.
Відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
У постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
За основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято вантажномитні декларації №UA500302019/200235 від 11.12.2019 та №UA500302020/202038 від 18.02.2020.
Однак під час розгляду справи судом встановлено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів взагалі не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, доказів зворотного відповідачем до суду надано не було.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2020/000027/2 від 27/02/2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2020/00053 є такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЯРА" (63454, Харківська область, пмт. Коротич, вул. Центральна, буд. 141/4/14/5) до Одеської митниці Державної Митної служби України (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-а) про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2020/000027/2 від 27/02/2020.
Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2020/00053, видану Одеською митницею.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної Митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЯРА" сплачений судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.