18 травня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1025/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАЙН ХАУЗХОЛД" звернулося з позовною заявою до Чорноморської митниці Держмитслужби, в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 07.11.2019 р. № UA508030/2019/000046/2, від 11.11.2019 р. № UA508030/2019/000047/2, від 02.12.2019 р. № UA508030/2019/000058/2, від 16.12.2019 р. № UA508000/2019/000004/2.
Ухвалою від 23.04.2020 р. у справі відкрито спрощене провадження та вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
15.05.2020 р. від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на період дії карантину та розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання мотивоване тим, що постановою Кабінету Міністрів від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами) установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 р. на усій території України карантин. На думку відповідача, вказана обставина за своєю суттю подібна до обставин, за яких суд не може слухати справу через хворобу учасника справи, у зв'язку із чим доцільно застосувати у даному випадку аналогію закону та зупинити провадження у справі на підставі п.1 ч.2 ст.236 КАС України з метою захисту життя та здоров'я учасників справи, недопущення порушення прав учасників справи на участь у судовому засіданні та реалізації ними процесуальних прав.
При вирішенні даного клопотання суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями ст.236 КАС України встановлені виключні обставини для зупинення провадження у справі.
Так, відповідно до ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі: 1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб'єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника; 2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника; 3) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду; 4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні; 5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді - до припинення врегулювання спору за участю судді.
У свою чергу, згідно ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі: 1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до одужання; 2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до повернення з відрядження; 3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів; 5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення; 7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів; 9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі; 10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
З аналізу наведеної норми слідує, що суд зупиняє провадження у справі лише виключно з підстав, визначених ст.236 КАС України.
У свою чергу, ст.236 КАС України не містить таких підстав для зупинення провадження у справі як встановлення карантину та введення режиму надзвичайної ситуації.
Посилання відповідача на застосування аналогії закону не може бути прийнято судом, оскільки для застосування п.1 ч.2 ст.236 КАС України повинні бути наявні такі умови: учасник справи повинен надати медичну довідку для підтвердження захворювання; суд повинен визнати обов'язкову явку учасника справи.
Крім того, на підставі вказаного пункту, суд зупиняє провадження у справі до одужання.
Також суд звертає увагу на те, що особиста участь відповідача обов'язковою не визнавалася. У клопотанні про зупинення провадження у справі не зазначені інші обставини, окрім карантин у зв'язку із запобіганням поширенню коронавірусу СOVID-19.
Відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 р., постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин.
Згідно з листом Ради суддів України № 186/20 від 16.03.2020 р., з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", судам рекомендовано на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року, встановити особливий режим роботи.
Станом на час розгляду даної справи Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про продовження карантину до 22.05.2020 р.
Отже, введення на території України карантинних заходів з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 свідчить про те, що загроза розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, є перешкодою для нормального функціонування підприємств, установ та організацій у звичайному режимі, у тому числі, й шляхом слухання справ у судах за участі сторін.
Відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.32 цього Закону обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.
Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.
На день судового засідання діяльність органів судової влади України не зупинено і не припинено.
При цьому, КАС України не передбачено дій суду щодо здійснення судочинства під час пандемії.
Суд враховує правовий висновок Європейського Суду з прав людини, викладений у рішенні від 08.11.2005 р. по справі "Смірнова проти України", в якому зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав щодо задоволення клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі, оскільки наведені обставини не включені до переліку, визначеного ст.236 КАС України.
Що стосується клопотання відповідача в частині розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.3 ст.257 КАС України).
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 6 статті 262 КАС України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу або якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зауважує, що клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін жодним чином не обґрунтоване, у ньому взагалі не наведено підстав необхідності проводити розгляд справи з викликом сторін.
Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та незначну складність справи, суд не вважає за доцільне розглядати справу в судовому засіданні з викликом сторін, а тому відмовляє відповідачу у задоволенні даного клопотання.
Керуючись ст.ст.166, 236, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко