про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1214/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування вимог,
встановила:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26.11.2018 № Ф-17620-51 на суму 15819,54 грн та від 05.11.2019 № Ф-17620-51 на суму 26539,26 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам ч. 6 ст. 161 КАС України, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Відповідно до положень ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату боргу (недоїмки) або рішення про застосування штрафних санкцій може оскаржити останні, зокрема, в адміністративному або судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 17.07.2019 року у справі №0740/1050/18 та від 08.08.2019 року у справі № 480/106/19.
Разом з позовною заявою позивач заявила клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що про наявність вимог про сплату боргу, їх реквізити та підстави формування дізналася лише 30.04.2020 з відповіді податкового органу на повторний адвокатський запит.
Так, із позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що 01.04.2020 представник позивача звернулася до податкового органу із адвокатським запитом про надання інформації щодо існування недоїмки зі сплати єдиного внеску, підстав та періоду її відповідачем 03.04.2020. 09.04.2020 року ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі підготувало відповідь № 1614/14/21-22-51-05, якою повідомило про існування у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного соціального внеску та направило копії податкових вимог за 2018 та 2019 роки. 23.04.2020 представник позивача, посилаючись на неотримання відповіді на перший адвокатський запит від 01.04.2020, повторно запитує вказану інформацію. Разом з цим, позивач зазначає, що тільки 30.04.2020 отримала відповідь на повторний адвокатський запит та копії оскаржуваних вимог, на підтвердження чого надає копію конверту та роздруківку з офіційного веб-сайту "Укрпошти".
Втім варто відмітити, що позивач не надала копії відповіді податкового органу на повторний запит, отриманої ОСОБА_1 30.04.2020, з якої вона дізналася про існування оскаржуваних вимог.
Таким чином, заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду містить суперечливі дані, що унеможливлює встановлення дати, коли позивач дізналася про порушення її прав, свобод та інтересів.
Отже, перебіг десятиденного строку на оскарження вимог про сплату боргу (недоїмки) від 26.11.2018 № Ф-17620-51 та від 05.11.2019 № Ф-17620-51 починається з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів, тобто з дня отримання зазначених рішень.
До суду ОСОБА_1 звернулася 13.05.2020, пропустивши при цьому строк звернення до суду на 1 рік 5 місяців та на 5 місяців, відповідно.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме - вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів, у тому числі відповідь податкового органу на повторний адвокатський запит, отриманий позивачем 30.04.2020.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 540/1214/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.Й. Кисильова