Справа № 500/870/20
18 травня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо ферма «Клименталь» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,
Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо ферма «Клименталь» (далі - ТОВ «Біо ферма «Клименталь», відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо ферма «Клименталь» за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, в розмірі 215 495,53 грн.
Позов обґрунтовано тим, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 215 495,53 грн, який добровільно ним не погашається. Майно ТОВ «Біо ферма «Клименталь» перебуває у податковій заставі. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 у справі №500/1397/19 стягнуто з рахунків у банках ТОВ «Біо ферма «Клименталь», що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить ТОВ «Біо ферма «Клименталь», кошти у розмірі податкового боргу в сумі 215 495,53 грн. З метою погашення податкового боргу на підставі зазначеного рішення суду позивачем надсилались інкасові доручення, однак вони були повернуті банком без виконання, у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках позивача, що стало підставою для звернення до суду для надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено у справі судове засідання на 18.05.2020.2020 о 10.30 год.
Копію ухвали від 18.05.2020 разом з повісткою про виклик до суду надіслано відповідачу поштовим зв'язком рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримано відповідачем 30.04.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.52).
Представник позивача подав до суду клопотання від 18.05.2020 про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 57).
Представник відповідача у судове засідання не прибув, відзив на позов не подав, про причини неявки суду не повідомив.
Суд здійснив всі, передбачені КАС України, заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, а його неприбуття не перешкоджає судовому розгляду.
Інших заяв по суті справи, крім позовної заяви, від учасників справи не надходило.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З врахуванням викладеного, судовий розгляд даної справи проведено в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «Біо ферма «Клименталь» (код ЄДРПОУ 40360909) зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку як платник податків у Тернопільському управлінні ГУ ДПС у Тернопільській області, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.10.2019 (а.с.8-9).
Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Тернопільській області станом на 20.03.2020 за відповідачем рахується податковий борг у сумі 215 495,53 грн, з них по платежах: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 161 928,03 грн (основний платіж - 154 995,97 грн, штрафні санкції - 5 237,50 грн, пеня - 1 694,56 грн); податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 53 567,50 (основний платіж) (а.с. 10).
23.01.2019 начальником Тернопільського управління ГУ ДФС у Тернопільській області (правонаступником якого є ГУ ДПС у Тернопільській області) було прийняте рішення №220/10-5/19-00-54-09/1618 про здійснення опису майна, що належить ТОВ «Біо ферма «Клименталь» (а.с. 11).
На підставі вказаного рішення 10.04.2019 податковим керуючим складено акт опису майна ТОВ «Біо ферма «Клименталь» №15 на загальну суму 580 062,00 грн (а.с. 12). На запрошення контролюючого органу для проведення опису майна у податкову заставу посадові особи відповідача не з'явились, про що складено акт від 10.04.2019 №451 (а.с. 13).
10.04.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 20430966 про накладення обтяження (податкової застави) на майно ТОВ «Біо ферма «Клименталь», на підставі акта опису майна від 10.04.2019 №15 (а.с. 14).
Також судом встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.09.2019 в адміністративній справі №500/1397/19, що набрало законної сили 08.10.2019, стягнуто з рахунків у банках ТОВ «Біо ферма «Клименталь», що обслуговують такого платника, та за рахунок готівки, що належить ТОВ «Біо ферма «Клименталь», кошти у розмірі податкового боргу в сумі 215 495,53 грн (а.с. 34-37).
З метою виконання вказаного рішення суду контролюючим органом здійснювались заходи щодо погашення заборгованості, зокрема, до установ банків, де обслуговується відповідач, направлялись інкасові доручення (розпорядження) від 23.10.2019 №158342-54 (а.с. 17), № 158314-54 (а.с. 18, №158339-54 (а.с. 19), № 158326-54 (а.с. 20), № 158327-54 (а.с. 21), № 158317-54 (а.с. 22), № 158333-54 (а.с. 23), № 158319-54 (а.с. 24), № 158325-54 (а.с. 25), № 158336-54 (а.с. 26), № 15820-54 (а.с. 27), №158341-54 (а.с. 28, № 158324-54 (а.с. 29), № 157608-54 (а.с. 30), № 157590-54 (а.с. 31), №158329-54 (а.с. 32), № 158316-54 (а.с. 33). Зазначені інкасові доручення були повернуті без виконання.
Позивач, посилаючись на наявність у ТОВ «Біо ферма «Клименталь» податкового боргу в сумі 215 495,53 грн, а також на те, що заходи стягнення, вжиті контролюючим органом, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Так, на адресу відповідача засобами поштового зв'язку була надіслана податкова вимога №1422-54 від 23.01.2019 на суму податкового боргу 55438,19 грн, податкова вимога не вручена відділенням поштового зв'язку та повернута адресату із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.16).
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
При цьому пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 42.4 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
В силу положень пункту 42.4 статті 42, пункту 58.3 статті 58 ПК України слід вважати, що податкова вимога вручена платнику податків ТОВ «Біо ферма «Клименталь». Податковий борг з часу надіслання податкової вимоги у відповідача не переривався.
Вказана вимога в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалась, доказів іншого відповідачем не надано.
Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.
Згідно зі статтею 89 ПК України право податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Згідно з підпунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Пунктом 89.5 статті 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до пункту 93.4 статті 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
ПК України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.
Тобто, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі контролюючий орган має надати суду докази вчинення дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.
Зі змісту статті 95 ПК України слідує, що достатньою умовою для звернення контролюючого органу до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів.
Долученими до матеріалів справи копіями інкасових доручень підтверджено, що кошти на розрахункових рахунках ТОВ «Біо ферма Клементаль» для погашення податкового боргу відсутні (а.с. 17-33).
Таким чином, згідно з вимогами статті 95 ПК України, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ГУ ДПС у Тернопільській області здійснило усі передбачені законодавством заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З урахуванням цих положень витрати позивача - суб'єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо ферма «Клименталь» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, задовольнити повністю.
Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Тернопільській області на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Біо ферма «Континенталь» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, в розмірі 215 495,53 грн (двісті п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять грн 53 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.
Позивач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43142763);
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Біо ферма «Континенталь» (вулиця Соломії Крушельницької, 18, місто Тернопіль, місто Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40360909).
Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2020.
Суддя Чепенюк О.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя Чепенюк О.В.