18 травня 2020 р. Справа № 480/1268/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Сумській області №88 від 03.12.2019 про анулювання свідоцтва платника податку;
- зобов'язати ГУ ДПС у Сумській області включити позивача до реєстру платників єдиного податку.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням ГУ ДПС у Сумській області №88 від 03.12.2019 було анульовано реєстрацію платником єдиного податку позивача, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, на підставі підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України. Так, на думку відповідача, ФОП ОСОБА_1 не сплачено протягом двох послідовних кварталів наявний у нього податковий борг в сумі 219 грн 59 коп. Позивач не погоджується з рішенням ГУ ДПС у Сумській області №88 від 03.12.2019 і вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а також вважає протиправними дії відповідача щодо виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що сума недоїмки в розмірі 219 грн 59 коп, на яку посилається відповідач у рішенні №88, яка на момент подання даної позовної заяви повністю погашена, не може слугувати підставою для позбавлення позивача реєстрації платника єдиного податку, оскільки позивач користується електронним кабінетом, у якому не розміщувалося даних про наявність у позивача податкової заборгованості.
На думку позивача, відповідачем не доведено наявність у ФОП ОСОБА_1 станом на 13.12.2019 податкового боргу у сумі 219,59 грн, який не сплачувався протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом України, а тому у контролюючого органу були відсутні підстави для анулювання реєстрації платником єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , шляхом виключення його з реєстру платників єдиного податку. Звертає увагу суду на те, що податкової вимоги позивач також не отримував. Відтак, на думку позивача, дії ГУ ДПС у Сумській області щодо виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників податків є протиправними, а рішення ГУ ДПС у Сумській області №88 від 03.12.2019 є незаконним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 06.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
25.03.2020 відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву (а.с.29-31), у якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні, виходячи з наступного.
Так, зазначає, що згідно інтегрованої картки платників податків АІС «Податковий блок» встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , не сплатив у повному обсязі авансовий внесок з єдиного податку у січні 2017 року, січні 2018 року та січні 2019 року (розрахунок боргу надається).
Тобто, ФОП ОСОБА_1 систематично (щороку-кожен січень протягом трьох років) не доплачував суму авансового внеску з єдиного податку, і не проводив звірок ні самостійно в електронному кабінеті платника податків, ні в органах податкової служби.
03.12.2019 було складено та направлено засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення поштового відправлення ФОП ОСОБА_1 акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування за № 88/18-28-54-33-2096712278 та рішення від 03.12.2019 № 88 про анулювання єдиного податку. Вказані документи було отримано платником самостійно 12.12.2019, після чого 13.12.2019 ФОП ОСОБА_1 проведено повне погашення боргу.
Враховуючи викладене, на переконання відповідача, ФОП ОСОБА_1 порушено п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ, а саме: не сплачено в повному обсязі єдиний податок, не здійснено самостійний перехід на сплату інших податків і зборів у зв'язку із наявним податковим боргом на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, а отже, направлені акт та рішення щодо виключення платника з реєстру платників єдиного податку здійсненні у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, є законними та обґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, подані учасниками докази у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2012 є платником єдиного податку другої групи.
Контролюючим органом проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт №88/18-28-54.33/ НОМЕР_1 від 03.12.2019 (а.с.15).
Із вказаного акта вбачається, що ФОП ОСОБА_1 порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкові зобов'язання по єдиному податку. Згідно вказано акту, сума податкового боргу складає 219,59 грн.
На підставі вказаного акту, ГУ ДПС у Сумській області прийнято рішення №88 від 03.12.2019 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку (а.с.14). Згідно вказаного рішення, платник єдиного податку виключений із реєстру 31.12.2019.
З метою адміністративного оскарження вказаного рішення, 18.12.2019 позивач звернувся з відповідною скаргою до Державної податкової служби України. 14.02.2020 позивачем отримано рішення про результати розгляду його скарги від 11.02.2020 за №5326/6/99-00-04-05-03-06, у якому зазначено, що рішення ГУ ДПС у Сумській області від 03.12.2019 №88 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 прийняте з урахуванням вимог порядку реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку, встановлених ст. 229 Податкового кодексу України, відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак, Державна податкова служба України відмовляє у задоволенні скарги позивача.
Позивач, не погоджуючись із рішенням ГУ ДПС у Сумській області №88 від 03.12.2019 та вважаючи його протиправним, звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 291.2 ст.291 Податкового кодексу України (далі - ПК України), спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно із п. 291.3 ст. 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Положеннями пункту 291.4 статті 291 ПК України встановлено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
У силу приписів п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно із п. 299.10 ст. 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Відповідно до підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
У пункті 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Отже, контролюючий орган приймає рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Вказаний висновок узгоджується із позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 по справі №813/1465/17 та від 15.05.2018 в справі №813/676/17.
Також, суд звертає увагу, що згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
У пункті 76.2 ст. 76 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Пунктом 86.2 статті 86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.
В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (п. 86.10 ст. 86 ПК України).
Пунктом 86.2 статті 86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.
В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (п. 86.10 ст. 86 ПК України).
Таким чином, акт податкової перевірки є службовим документом і носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, які відображають в акті перевірки всі факти, пов'язані з порушеннями, допущеними платниками податків. Акт перевірки є основним джерелом, на підставі якого виноситься рішення контролюючим органом. Відтак, в акті перевірки повинно бути зазначено вид перевірки, на підставі чого та стосовно кого проводиться перевірка, період, який охоплено перевіркою, які документи використано під час перевірки, які порушення вимог Податкового кодексу України встановлено під час перевірки та яка відповідальність встановлена за виявлені порушення.
При цьому, зазначеним вимогам повинні відповідати будь-які акти перевірок, а не лише акти документальних перевірок.
За загальним правилом у випадку виявлення під час перевірки однотипних порушень вони можуть бути відображені в додатках до акту перевірки та є його невід'ємною частиною.
Однак, у будь якому випадку узагальнена інформацію про виявлені порушення повинна бути відображена саме в акті перевірки, а не в додатках до нього.
З матеріалів справи судом встановлено, що в акті перевірки від 03.12.2019 №88/18-28-54.33/ НОМЕР_1 відсутня будь-яка інформації про те, за який період встановлено порушення позивачем сплати єдиного податку, не конкретизовано на кожне перше число місяця яких двох послідовних кварталів та у якій сумі утворилася у позивача заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб. В акті перевірки посадова особа контролюючого органу обмежилася лише зазначенням загальної суми боргу в сумі 219,59 грн.
Водночас, відсутність в акті перевірки достовірної інформації щодо наявності у платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних та конкретно визначених кварталів унеможливлює суд пересвідчитися в тому, що анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проведено рішенням відповідача з дотриманням строків, передбачених п. 299.11 статті 299 ПК України.
Відтак, суд дійшов висновку, що акт перевірки від 03.12.2019 №88/18-28-54.33/ НОМЕР_1 не може бути носієм доказової інформації щодо наявності у позивача як платника єдиного податку другої групи податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, які передували даті анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку другої групи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті рішення від 03.12.2019 № 88 щодо позивача про анулювання реєстрації платника єдиного податку діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню.
За приписами ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати Головне управління ДПС у Сумській області поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи, включивши останнього до реєстру платників єдиного податку з 01.01.2020.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області суму судового збору в розмірі 2102 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 24.02.2020 № 0.0.1629082694.1 (а.с. 5).
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Сумській області №88 від 03.12.2019 про анулювання свідоцтва платника податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Сумській області (40009, вул. Іллінська, 13, м.Суми, код ЄДРПОУ 43144399) поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку другої групи та включити позивача до реєстру платників єдиного податку з 01.01.2020.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, вул. Іллінська, 13, м. Суми, код ЄДРПОУ 43144399) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Н.В. Савицька