Справа № 420/4059/20
18 травня 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною дій, зобов'язання вчинити дії,-
До суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 29 лютого 2018 року у розмірі 79 122 грн, яка обчислюється шляхом підсумовування утворених наростаючим підсумком щомісячних сум індексацій за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, починаючи від суми індексації, що утворилася наростаючим підсумком з 01.01.2008 року.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 29 лютого 2018 року у розмірі 79 122 грн, яка обчислюється шляхом підсумовування утворених наростаючим підсумком щомісячних сум індексацій за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, починаючи від суми індексації, що утворилася наростаючим підсумком з 01.01.2008 року.
Позивач зазначив, що за період військової служби, починаючи з 01.01.20016 року йому не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, у звязку з чим він звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 щодо зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року по адміністративній справі №420/5988/19, військовою частиною НОМЕР_1 була нарахована та виплачена йому 24.03.2020 року індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року в сумі 4503,23 грн, яка перерахована на картковий рахунок.
Проте з виплаченим відповідачем розміром індексації грошового забезпечення він не згодний та звернувся до військової частини НОМЕР_1 із відповідною заявою про проведення нарахування індексації шляхом підсумовування утворених наростаючим підсумком щомісячних сум індексацій за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Листом від 10.04.2020 року вих. № 350/174/35/53 відповідач відхилив вказані у заяві вимоги щодо іншого нарахування індексації грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 2 ч.1 ст.170 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду.
Згідно змісту позову, даних автоматизованої системи діловодства судом розглянута справа №420/5988/19. По двній справі рішенням суду від 02.12.2019 року задоволений позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії. Визнані протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з з 01.01.2016 року по 29.02.2018 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з з 01.01.2016 року по 29.02.2018 року.
Рішення суду набрало законної сили 11.02.2020 року та позивачу нарахована та виплачена індексація за вказаний період.
Проте позивач не згодний зі способом та порядком виконання рішення щодо розрахунку (обчислення) індексації відповідно до рішення суду.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконання рішення суду, тобто це спосіб реалізації та здійснення способу захисту особи, на користь якої прийнято рішення суду. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом таких додаткових заходів для реалізації рішення, які визначають його повне виконання.
Зі змісту рішення по справі №420/5988/19 предметом спору було нарахуваня та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 29.02.2018 року. Вказаний судовий спір виришений судом.
Таким чином, спірні правовідносини між військовоючастиною НОМЕР_1 та позивачем щодо нарахуваня та виплата йому індексації грошового забезпечення за період з з 01.01.2016 року по 29.02.2018 року вирішено судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Незгода позивача із способом та порядком виконання рішення суду, яке набрало законної сили, повинно вирішуватися у порядку встановленому законодавством. Зокрема, відповідно до ст.378 КАС України за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
За змістом ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами. Щодо обов'язковості виконання судових рішень у рішенні ЄС у справі «Горнсбі проти Греції (від 19.03.1997 року, заява №18357/91,п.40) визначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важно уявити ситуацію, щоб п.1 ст.6 Конвенції докладно описував процедурні Гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення ст.6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду ї проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації несумісних із принципом верховенства права.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому КАС України принципу верховенства права.
Суд дійшов висновку, що спірні правовідносини по даній справі є такими, що вирішені рішенням суду, яке набрало законної сили, та стосуються виконання вказаного рішення суду, а тому суд вважає необхідним відмовити у відкритті провадження по даній справі.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.170,248 КАС України,-
Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною дій, зобов'язання вчинити дії.
Адміністративний позов з додатками повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що його спірні правовідносини повинні розглядатися у встановленому законодавством порядку щодо виконання рішення суду по справі по справі №420/5988/19.
Ухвала суду може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва