Справа № 420/4060/20
18 травня 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 29 лютого 2018 року у розмірі 79 189 (сімдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 55 коп., яка обчислюється шляхом підсумовування утворених наростаючим підсумком щомісячних сум індексацій за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, починаючи від суми індексації, що утворилася наростаючим підсумком з 01.01.2008 року;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 29 лютого 2018 року у розмірі 79 189 (сімдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 55 коп., яка обчислюється шляхом підсумовування утворених наростаючим підсумком щомісячних сум індексацій за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, починаючи від суми індексації, що утворилася наростаючим підсумком з 01.01.2008 року.
В позовній заяві позивач зазначає, що він звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 щодо зобов'язання нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 року по адміністративній справі №420/5989/19, військовою частиною НОМЕР_1 позивачу 24 березня 2020 року нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року в сумі 4503,23 грн., яка була перерахована на картковий рахунок.
Позивач вказує, що з виплаченим відповідачем розміром індексації грошового забезпечення він не згодний, тому у квітні 2020 року звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про проведення нарахування індексації шляхом підсумовування утворених наростаючим підсумком щомісячних сум індексацій за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, починаючи від суми індексації, що утворилася наростаючим підсумком з 01.01.2008 року, тобто з моменту підвищення посадових окладів Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294(далі - Постанова №1294) до моменту початку дії Порядку №1078 в редакції від 09.12.2015 року (згідно доданого Розрахунку №1- додаток 3). Листом від 10.04.2020 року вих. № 350/174/35/55 відповідач відхилив вказані у моєї заяві вимоги щодо іншого нарахування індексації грошового забезпечення.
Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку із виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 року по справі №420/5989/19, що набрала законної сили.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.п.1, 2, 7 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, зокрема ст.ст.382, 383, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Отже, предмет позову, фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 року по справі №420/5989/19).
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнання протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації в іншому розмірі, ніж виплачено на виконання рішення суду та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію в іншому розмірі - є одним із способів виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 року по справі №420/5989/19. Отже, спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій в постанові від 20.02.2019 року по справі №806/2143/15.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст.170, 383 КАС України суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 КАС України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст.295 КАС України.
Суддя П.П. Марин