Справа №380/3676/20
про залишення позовної заяви без руху
18 травня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сасевич О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання до вчинення дій,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби, із вимогами:
-визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС від 13.04.2020 року №56-о «Про звільнення ОСОБА_1 »;
-поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу розвитку персоналу управління по роботі з персоналом Львівської митниці ДФС;
-стягнути з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
-зобов'язати Галицьку митницю Держмитслужби запропонувати та працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді, що рівнозначна тій, яку він займав до звільнення 15.04.2020 року.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.46 КАС України, сторонами у справі є позивач та відповідач.
Згідно з частиною 3 статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України зазначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За приписами пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як вбачається, ОСОБА_1 визначено у позові відповідачем у справі Львівську митницю ДФС. У прохальній частині позовної заяви позивач звертає позовні вимоги, окрім Львівської митниці ДФС, також до Галицької митниці Держмитслужби України, проте у вступній частині позову не визначає статус цього учасника справи.
Враховуючи вищевикладене, позивачу належить визначитися щодо суб'єктів владних повноважень, уточнивши склад належних учасників справи, до яких звернуто позовні вимоги.
Згідно з вимогами ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).
Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У свою чергу, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 грн.
Як слідує із позовної заяви, позивачем заявлено, окрім іншого, одну самостійну вимогу немайнового характеру - про зобов'язання Галицької митниці Держмитслужби запропонувати та працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді, що рівнозначна тій, яку він займав до звільнення 15.04.2020 року, за пред'явлення якої позивач не має пільг щодо сплати судового збору та не звільняється від сплати такого (зважаючи на те, що за вимоги про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач звільнений від сплати судового збору).
Водночас, у позові позивач вказує на те, що він, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», є звільнений в цілому від сплати судового збору за звернення до суду з означеним позовом, а також наголошує, що вимоги, що заявлені до відповідачів є пов'язаними між собою.
Критично оцінюючи посилання позивача на п.1 ч.1 ст.5 цього Закону, суддя зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлюються пільги щодо сплати судового збору.
Так, до 01.09.2015 року пунктом 1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від сплати судового збору звільнялись позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
01.09.2015 року набрав чинності Закон України від 22.05.2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону №3674-VI, а саме пункт 1 частини 1 статті 5 викладено в такій редакції: «Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1)позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі».
Більше того, спростовуючи доводи позивача, суддя відзначає, що вимога про зобов'язання Галицької митниці Держмитслужби запропонувати та працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді, що рівнозначна тій, яку він займав до звільнення 15.04.2020 року пред'явлена до другого відповідача - Галицької митниці Держмитслужби, яка є окремою юридичною особою й така вимога не є поєднаною із попередніми позовними вимогами, позаяк останні пред'явлені до відповідача - Львівської митниці ДФС.
Таким чином, за подання до суду позову, що містить, зокрема, вимогу немайнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.
При цьому, до позовної заяви документа про сплату судового збору позивачем не додано.
Тож, за подання до суду позову, який містить (окрім позовних вимог, за які не охоплюються судовим збором на підставі п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір») одну вимогу немайнового характеру (за пред'явлення якої у позові, позивач не звільнений від сплати судового збору) позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірах, що передбачені частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та у кореспонденції із положеннями ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Залізничному районі м.Львів/Залізничний/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: «судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа). Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, вищенаведене унеможливлює вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання до вчинення дій.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Сасевич О.М.