Справа № 420/3730/20
18 травня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, стягнення індексації грошового забезпечення, -
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про:
визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 23.08.2016 року по 11.02.2019 року включно;
стягнення з Військової частини НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення за період з 23.08.2016 року по 11.02.2019 року включно у сумі 117500,15 гривень, з урахуванням відрахувань.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року, вищевказаний адміністративний позов залишено без руху та надано позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали позивачем.
Крім того, ОСОБА_1 було запропоновано, у випадку необхідності продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), звернутися до суду з заявою про продовження процесуального строку у відповідності до ч.2 ст.121 КАС України, до закінчення встановленого судом строку.
Серед причин залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, зокрема, було не надання документу про сплату судового збору у розмірі 2015,80 гривень або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зазначає, що згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Проте, адміністративний позов ОСОБА_1 не пов'язаний зі спором з приводу виконання нею військового обов'язку та не поданий під час виконання службових обов'язків. Даний спір пов'язаний з реалізацією права на соціальний захист та обумовлений виключно не нарахуванням індексації грошового забезпечення.
Крім того, ОСОБА_1 взагалі не було надано доказів, що наразі вона є військовослужбовцем (довідки з Військової частини НОМЕР_1 ).
В ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року зазначалося, що вищезазначені недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2015,80 гривень (оригінал).
15 травня 2020 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду, від ОСОБА_1 , надійшла заява (вх.№18903/20 від 15.05.2020р.).
У вищевказаній заяві ОСОБА_1 , зазначила, що спори за позовами колишній військовослужбовців про стягнення компенсації за не отримане речове майно є такими, що виникли під час проходження військової служби, а тому, пов'язані з виконанням військового обов'язку. Враховуючи вищевикладене, на думку ОСОБА_1 , у неї відсутній обов'язок сплачувати судовий збір.
Розглянувши вищевказану заяву, суд дійшов висновку, що вимоги ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року, позивачем - не виконано та позовну заяву належить повернути позивачеві у відповідності до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» №3674-VІ від 08.07.2001 року (далі - Закон України «Про судовий збір»).
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), відносин, з яких виник спір, та його предмета. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
За положеннями частини першої статті 2 Закону України № 2232-XII від 25 березня 1992 року «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Пунктом 12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Суд наголошує, що під час звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви не було надано жодних доказів (довідки військової частини, наказу, копії контракту, тощо), що позивачка є військовослужбовцем або військовозобов'язаною чи резервістом, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.
Як зазначила ОСОБА_1 , у тексті позовної заяви, вона проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 23.08.2016 року по 11.02.2019 року, проте жодних доказів суду не надано, а ні під час звернення до суду, а ні на виконання вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року.
Крім того, суд зауважує, що зміст заявлених ОСОБА_1 , позовних вимог свідчить, що вони не пов'язані з виконанням нею військових обов'язків та не стосуються її службових обов'язків.
Даний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеною в ухвалі від 05.06.2019 року по справі №620/4299/18, у постанові від 06.12.2018 року по справі №522/8827/17 та у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року по справі №640/7310/19.
Відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк.
Станом на 18 травня 2020 року, ОСОБА_1 , вимоги ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року - не виконано.
З клопотанням про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, клопотаннями про звільнення від сплати судового збору, розстрочення або відстрочення сплати судового збору, ОСОБА_1 - не зверталась.
Суд роз'яснює, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду у порядку, передбаченому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , кк.90, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 23.08.2016 року по 11.02.2019 року включно; стягнення з Військової частини НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення за період з 23.08.2016 року по 11.02.2019 року включно у сумі 117500,15 гривень, з урахуванням відрахувань - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду у порядку, передбаченому законом.
Копію ухвали разом з адміністративним позовом та всіма доданими до нього матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Балан Я.В.