м. Миколаїв.
18 травня 2020 р.справа № 400/1839/19
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі колегії суддів: головуючого судді Мороза А.О., суддів Гордієнко Т.О., Птичкіної В.В., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159,
провизнання протиправним та скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії від 26 грудня 2018 р. № 94/2, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) подав заяву про перегляд рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 р. у справі № 400/1839/19 за виключними обставинами, в якій просить суд скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами обґрунтована наступним: в червні 2019 р. він подав до Миколаївського окружного адміністративного суду позовну заяву, в якій просив визнати протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, яким йому відмовлено в перерахунку пенсій та зобов'язати відповідача здійснити такий перерахунок. Рішенням суду першої інстанції, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду, в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, стаття 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. на підставі п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р. в частині перерахунку пенсії втратила чинність, а на виконання вимог ст. 86 ч. 20 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р. Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було, а тому відповідач правомірно відмовив позивачу в перерахунку його пенсії. Позивач посилається на прийняття Конституційним Судом України (надалі - КСУ) 13 грудня 2019 р. рішення, яким визнано неконституційним положення ст. 86 ч. 20 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р. Таким чином, норма закону, яка була застосована судами при розгляді справи, визнана неконституційною, що є підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами та задоволення позову.
Відповідач подав відзив, в якому заперечив проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. На думку відповідача, так як положення ст. 86 ч. 20 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р. втратили чинність лише 13 грудня 2019 р., тобто з моменту ухвалення КСУ вищенаведеного рішення, то його неможливо застосувати до спірних правовідносин, так як позивач просить здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 2015 р. (а. с. 119-121).
У відповіді на відзив позивач зазначив, що після визнання неконституційним положення ст. 86 ч. 20 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р., вона підлягає застосуванню в редакції, яка не передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку перерахування пенсій прокурорам. Вважає, що спірні правовідносини виникли в 2012 р., тобто ще до прийняття некоституційних змін до Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р. (а. с. 134-135).
Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами залишалась без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 364 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
При відкритті провадження у справі про перегляд судового рішення за виключними обставинами, на виконання ст. 33 ч. 8 КАС України, судом призначено колегію у складі трьох суддів. Також, відповідача замінено його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївської області (надалі - відповідач) (а. с. 83-85).
Згідно з ст. 368 ч. 2 КАС України, справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
В судове засідання сторони не прибули, представник позивача клопотав про розгляд справи за його відсутності (а. с. 137). За таких обставин, суд розглядає справу в письмовому провадженні, на підставі наявних у справі доказів.
Вирішуючи заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, яка призначена йому в травні 1994 р. відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. В 1995 р. позивач виїхав на постійне місце проживання до Федеративної Республіки Німеччина, де проживає до теперішнього часу. Після виїзду позивача за кордон, виплата пенсії була припинена. На підставі постанови Центрального районного суду м. Миколаєва, в 2010 р. виплата пенсії поновлена в розмірі 3 715,80 грн. В 2013 р. прокуратура Миколаївської області видала позивачу довідку, відповідно до якої заробітна плата для обчислення пенсії позивача складає 6 014,42 грн. Позивач подав дану довідку до відповідача. 26 грудня 2018 р. відповідач прийняв рішення № 94/2 про відмову в перерахунку пенсії (надалі - Рішення № 94/2), зі змісту якого слідує, що відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р., ст. 50-1 ч. 13, 18 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. втратили чинність, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії.
Не погодившись з Рішенням № 94/2, в червні 2019 р. ОСОБА_1 подав позовну заяву, в якій просив визнати протиправним Рішення № 94/2 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р., що діяла на час виникнення спірних правовідносин, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, визначеного згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31 травня 2012 р. № 505, в сумі 6 014,42 грн., на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 30 липня 2013 р., а також зробити перерахунок належних позивачу доплат до пенсії як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни, з урахуванням індексації та здійснити відповідні виплати з 1 грудня 2015 р., з урахуванням раніше виплачених сум.
18 липня 2019 р. ухвалою суду позовні вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення призначеної пенсії за вислугу років як дитині війни, за період з 1 грудня 2015 р. до 5 березня 2018 р., залишені без розгляду (а. с. 39-40).
Крім того, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок належних позивачу доплат до пенсії як непрацюючому пенсіонеру і дитині війни з 6 березня 2018 р., з урахуванням індексації з 1 грудня 2015 р. (а. с. 42-43).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено (а. с. 45-48).
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2019 р. апеляційна скарга позивача на рішення суду першої інстанції залишена без задоволення (а. с. 75-78).
Як слідує з мотивувальної частини рішень обох судів, вони погодились з доводами відповідача та зазначили, що на час призначення пенсії позивачу в 1994 р. підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегулюванні ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. Так, згідно з ст. 50-1 ч. 18 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р., призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 р., ст. 50-1 ч. 18 Закону України "Про прокуратуру" викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". Цей Закон набрав чинності з 1 січня 2015 р.
Крім того, 15 липня 2015 р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р., відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р., крім ст. 50-1 ч. 3, 4, 6, 11, які втратили чинність з 15 грудня 2015 р.
Згідно з ст. 86 ч. 20 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р., умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
До теперішнього часу цей порядок Кабінетом Міністрів України не визначений.
Так як позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії в грудні 2018 р., на той час ст. 50-1 ч. 18 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р., яка визначала право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратила чинність, відповідно, у відповідача не малось підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача.
13 грудня 2019 р. Рішенням КСУ № 7-р(II)/2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р., визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р. зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Також, КСУ у своєму Рішенні зазначив, що ст. 86 ч. 20 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р. зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення КСУ цього Рішення, а ст. 86 ч. 20 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р. підлягає застосуванню в первинній редакції.
Відповідно до ст. 361 ч. 1 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за виключними обставинами.
Однією з підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане (ч. 5 п. 1 тієї ж статті).
Як встановлено ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, положення ст. 86 ч. 20 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р. втратили чинність з 13 грудня 2019 р. і з цієї ж дати ця стаття підлягає застосуванню в первинній редакції.
З урахуванням часових меж дії рішення КСУ, воно не може бути застосовано до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності.
Суд констатує, що на момент прийняття відповідачем Рішення № 94/2 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. втратила чинність, а чинне на той час законодавство передбачало, що умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, визначаються Кабінетом Міністрів України, який відповідного нормативного акту не прийняв. Отже, відповідач не мав підстав для перерахунку пенсії позивача. Визнання неконституційним ст. 86 ч. 20 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р. в грудні 2019 р. не впливає на законність дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії в 2018 р., так як відповідач керувався чинними на той час положеннями законодавства.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Стаття 368 ч. 4 п. 1 КАС України передбачає, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Згідно з ст. 369 ч. 1 КАС України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 361-369 КАС України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 р. у справі № 400/1839/19 за виключними обставинами, відмовити.
2. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 КАС України, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України та п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.
Головуючий суддя А. О. Мороз
суддя Т.О. Гордієнко
суддя В.В. Птичкіна