про залишення позовної заяви без руху
18 травня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1877/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,
12 травня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області, в якому позивач просить:
- стягнути з Головного управління ДПС у Луганській області на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 лютого 2020 року по 26 лютого 2020 року з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 11 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві всупереч пункту 11 частини п'ятої статті 160 КАС України відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивач в позовних вимогах звертає до суду вимогу про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 лютого 2020 року по 26 лютого 2020 року.
При цьому позивачем в позовній заяві не наведено орієнтованого розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 лютого 2020 року по 26 лютого 2020 року, яку необхідно стягнути на користь позивача.
Вимоги щодо визначення орієнтованого розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є суто формальними, оскільки зазначене перешкоджає суду визначити суму судового збору, яку мав сплатити за звернення до суду з даною позовною вимогою позивач.
Також суд зазначає, що позивачем в позовній заяві в порушення пункту 3 частини п'ятої статті 160 КАС України не визначено ціну позову.
Для усунення цих недоліків позивачу необхідно надати уточнений адміністративний позов, оформлений у відповідності з нормами статті 160 КАС України, та його копію для вручення відповідачу.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).
Оглядом позовної заяви встановлено, що при викладі обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, він зазначає, що згідно з наказом від 07.02.2020 № 28-о позивача звільнено, на час звільнення існувала заборгованість по виплаті заробітної плати, повний розрахунок з ним проведено 26.02.2020, зазначив, що при розрахунку середнього заробітку потрібно враховувати заробітну плату за грудень 2019 року та січень 2020 року.
Однак жодних письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, наказ про звільнення, копію трудової книжки, виписку з карткового рахунку, довідки про заробітну плату за грудень 2019 року та січень 2020 року, довідку про наявність заборгованості станом на дату звільнення, позивачем до матеріалів справи не додано.
Крім того, в порушення частини четвертої статті 161 КАС України позивачем до матеріалів справи не додано належним чином засвідчених копій паспорту позивача громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.
Суд звертає увагу позивача, що у відповідності до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Тобто позивачі в адміністративних справах не мають права уникати обов'язку із надання доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.
Для усунення вказаного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати у належним чином засвідчених копіях всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема наказ про звільнення, копію трудової книжки, виписку з карткового рахунку, довідку про заробітну плату за грудень 2019 року та січень 2020 року, довідку про наявність заборгованості станом на дату звільнення тощо, а також належним чином засвідчені копії паспорту позивача громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, збір становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2012,00 грн.
Позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору у законодавчо визначеному розмірі.
Суд звертає увагу позивача, що згідно з пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (№ рішення в ЄДРСР 87952206) з урахуванням висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) та постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16) з 01 вересня 2015 року працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Отже, підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання позовної заяви немає.
В позовній заяві позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру, яка не підпадає під дію положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, судовий збір за подання до адміністративного суду даного позову мав становити:
- 1% від орієнтованої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за вимогу майнового характеру але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Таким чином, у відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674-VI позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 1% від орієнтованої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Позивачем в позовній заяві зазначається, що станом на день його звільнення у відповідача існувала заборгованість по виплаті йому заробітної плати і в день звільнення розрахунок з ним не проведено.
Відповідно з 11.02.2020 почався перебіг місячного строку на звернення до адміністративного суду з позовом, та сплив 11.03.2020.
Однак даний позов позивачем поданий до суду тільки 12 травня 2020 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також суд зауважує, що норми пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в дану випадку не можуть бути застосовані, оскільки на час внесення відповідних змін до КАС України строки звернення до суду позивача з даним позовом вже сплинули.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом, надавши відповідні докази наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання даної ухвали, проте не пізніше ніж через 3 (три) дні з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статті 160 КАС України, разом з її копією для вручення відповідачу;
- всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема наказу про звільнення, копії трудової книжки, виписки з карткового рахунку, довідки про заробітну плату за грудень 2019 року та січень 2020 року, довідки про наявність заборгованості станом на дату звільнення тощо, а також належним чином засвідчених копій паспорту позивача громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду;
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом разом із документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку;
- документу про сплату судового збору в розмірі, який складає 1% від орієнтованої суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, сплаченого за такими реквізитами:
Отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО) - 899998;
Рахунок отримувача - UA218999980313141206084012080;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
Призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяО.В. Захарова