Іменем України
18 травня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1082/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
13 березня 2020 року до Луганського окружного адміністративного надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі позивач) до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (далі УПФУ в м.Сєвєродонецьку або відповідач), відповідно до якого, з урахуванням уточнення, позивач просить суд:
визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні в страховий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах періоду роботи з 27.06.1983 по 29.07.1983 на шахті "Голубівська" Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля), з 13.07.1987 по 31.07.1987 на шахті "Комісаровська в/о Ворошиловградвугілля", з 20.06.1988 по 31.08.1988, з 24.07.1989 по 31.08.1989, з 06.08.1990 по 20.05.1992 на шахті "Голубівська" Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля), з 01.06.1992 по 01.10.1996 на шахті "Україна п/о "Луганськвугілля";
визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області від 18 листопада 2019 року № 5039/2019 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах;
зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати в страховий стаж для призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах період роботи з 27.06.1983 по 29.07.1983 на шахті "Голубівська" Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля), з 13.07.1987 по 31.07.1987 на шахті "Комісаровська в/о Ворошиловградвугілля", з 20.06.1988 по 31.08.1988, з 24.07.1989 по 31.08.1989, з 06.08.1990 по 20.05.1992 на шахті "Голубівська" Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля), з 01.06.1992 по 01.10.1996 на шахті "Україна п/о "Луганськвугілля".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 позивачем були надані трудові книжки серії НОМЕР_6 від 02.08.1965 року заповнення, серії НОМЕР_7, паспорт громадянина України, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, копія диплому про навчання, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.05.2019 та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, які підтверджують пільгову роботу за період з 27.06.1983 по 29.07.1983 на шахті "Голубівська" Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля), з 13.07.1987 по 31.07.1987 на шахті "Комісаровська в/о Ворошиловградвугілля", з 20.06.1988 по 31.08.1988, з 24.07.1989 по 31.08.1989, з 06.08.1990 по 20.05.1992 на шахті "Голубівська" Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля), з 01.06.1992 по 01.10.1996 на шахті "Україна в/о "Луганськвугілля", довідки про проведення атестації робочих місць, накази про проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області від 18 листопада 2019 року № 5039/2019 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за заявою від 11.11.2019 з підстав неможливості врахування періодів роботи з 27.06.1983 по 29.07.1983 на шахті "Голубівська" Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля), з 13.07.1987 по 31.07.1987 на шахті "Комісаровська в/о Ворошиловградвугілля", з 20.06.1988 по 31.08.1988, з 24.07.1989 по 31.08.1989, з 06.08.1990 по 20.05.1992 на шахті "Голубівська" Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля), з 01.06.1992 по 01.10.1996 на шахті "Україна п/о "Луганськвугілля" до пільгов стажу, оскільки уточнюючих довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній заявником надано не було.
На думку позивача, відмова у зарахуванні в розрахунок пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 27.06.1983. по 29.07.1983 на шахті "Голубівська" Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля), з 13.07.1987 по 31.07.1987 на шахті "Комісаровська в/о Ворошиловградвугілля", з 20.06.1988 по 31.08.1988, з 24.07.1989 по 31.08.1989, з 06.08.1990 по 20.05.1992 на шахті "Голубівська" Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля), з 01.06.1992 по 01.10.1996 на шахті "Україна п/о "Луганськвугілля" є незаконною та такою, що суперечить діючому законодавству.
Ухвалою суду від 17.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху.
24.03.2020 представником позивача через канцелярію суду усунуто недоліки позовної заяви, шляхом надання уточненої позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав, надав 13.04.2020 через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне (а.с.63-66).
11.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком №1 згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.
Для призначення пенсії позивачем до заяви було надано: паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, військовий квиток НОМЕР_2 від 31.10.1990, копію диплома про навчання НОМЕР_3 від 30.06.1990, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №919-5000129037 від 22.05.2019, довідку про заробітну плату №78 від 14.06.2016, № 334-05/2506 від 09.07.2019.
Трудова книжка, на думку відповідача, не є основним документом, що підтверджує стаж роботи окремих категорій працівників, спеціальний стаж або пільговий і не може ним бути, оскільки в ній відсутні певні дані про фактори, які визначають право на пенсію на пільгових умовах (наприклад, робота з відповідними або шкідливими речовинами відповідних категорій небезпеки, про виконання робіт певним способом або в певних умовах, або повний робочий день, що є виключно необхідною умовою, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи та ін.). Тому в Порядку №637 і передбачено окремий розділ „Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників".
Так пунктом 20 Порядком №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до пеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; зайнятість - повний ш не повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, гуди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Необхідність надання довідки, що уточнює характер виконуваної роботи зумовлена, зокрема, тим, що в трудовій книжці відсутня інформація про зайнятість протягом повного робочого дня в шкідливих умовах праці.
Уточнюючих довідок, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» заявником надано не було, у зв'язку з чим до пільгового стажу неможливо врахувати періоди роботи: з 27.06.1983 по 29.07.1983 - підземний електрослюсар на шахті «Голубівська» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля); з 13.07.1987 по 31.07.1987 - підземний електрослюсар на шахті «Комісаровська» в/о «Ворошиловірадвугілля»; з 20.06.1988 по 31.08.1988, з 24.07.1989 по 31.08.1989, з 06.08.1990 по 20.05.1992 на посадах підземного учня прохідника, електрослюсаря, підземного гірничого майстра на шахті «Голубівська» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля), з 01.06.1992 по 01.10.1996 - підземний гірничій майстр на шахті «Україна» п/о «Луганськвугілля».
Період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року враховується за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Відповідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК-5, страховий стаж ОСОБА_1 складає 33 роки 02 місяці 25 днів.
Враховуючи вищезазначене та на підставі статті 45, 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" управлінням, на його думку, на законних підставах, було прийнято рішення від 18.11.2019 №5039/2019 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком №1 за заявою від 11.11.2019, у зв'язку з відсутністю на день звернення необхідного пільгового стажу та необхідних документів, які підтверджують наявність пільгового стажу за Списком №1.
Ухвалою суду від 16.04.2020 суд перейшов із розгляду справи за позовом ОСОБА_1 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 травня 2020 року.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи не прибули у судове засідання.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є внутрішньо - переміщеною особою (фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) (а.с.40-44).
11.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за Списком №1 згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, надавши: паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 ; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; військовий квиток НОМЕР_2 від 31.10.1990; копію диплома про навчання НОМЕР_3 від 30.06.1990; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №919-5000129037 від 22.05.2019; довідку про заробітну плату №78 від 14.06.2016, № 334-05/2506 від 09.07.2019 (а.с.70,70 на звороті).
Рішенням управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 18 листопада 2019 року № 5039/2019 позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за заявою від 11.11.2019, через неможливість врахування періодів роботи: з 27.06.1983 по 29.07.1983 на шахті "Голубівська" Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля); з 13.07.1987 по 31.07.1987 на шахті "Комісаровська в/о Ворошиловградвугілля"; з 20.06.1988 по 31.08.1988, з 24.07.1989 по 31.08.1989, з 06.08.1990 по 20.05.1992 на шахті "Голубівська" Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля); з 01.06.1992 по 01.10.1996 на шахті "Україна п/о "Луганськвугілля", оскільки уточнюючих довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній заявником надано не було (а.с.81,82). Також, в оскаржуваному рішенні позивачем зазначено, що відповідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК-5, страховий стаж ОСОБА_1 складає 33 роки 02 місяці 25 днів.
Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача страхового стажу 33 роки 02 місяці 25 днів (а.с.86).
Спірним питанням у справі є правомірність рішення пенсійного органу щодо відмови у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за віком.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з абзацом першим пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок (абзаци чотирнадцятий, вісімнадцятий пункту першого частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788) право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно із пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).
Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.2 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1).
Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії (абзац четвертий пункту 3.3 ІІІ "Підготовка і подання документів для призначення пенсій" Порядку № 21-1).
З системного аналізу вищенаведених норм права слідує, що орган, що призначає пенсію, після надходження відповідної заяви разом з поданими документами зобов'язаний повідомити особу, яка звернулась з такою заявою, про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви відсутніх документів для призначення пенсії. При цьому, перелік документів, яких не вистачає для призначення пенсії, а також строк для їх подання мають бути зазначені органом, що призначає пенсію, у розписці, яка видається особі, що звернулась з заявою про призначення пенсії. Прийняти рішення про відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідних документів орган, що призначає пенсію, має право виключно після надання особі тримісячного строку на подачу відсутніх документів з дня прийняття заяви та за умови, якщо протягом такого строку особа не надасть необхідні відсутні документи.
Щодо незарахування відповідачем спірних періодів роботи: з 27.06.1983 по 29.07.1983 - підземним електрослюсарем на шахті «Голубівська» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля); з 13.07.1987 по 31.07.1987 - підземним електрослюсарем на шахті «Комісаровська» в/о «Ворошиловградвугілля»; з 20.06.1988 по 31.08.1988, з 24.07.1989 по 31.08.1989, з 06.08.1990 по 20.05.1992 на посадах підземного учня прохідника, електрослюсаря, підземного гірничого майстра на шахті «Голубівська» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля), з 01.06.1992 по 01.10.1996 - підземним гірничим майстром на шахті «Україна» п/о «Луганськвугілля», суд зазначає таке.
З трудової книжки позивача серії НОМЕР_5 від 02.09.1982, вбачається, що позивач у період з 27.06.1983 по 29.07.1983 працював підземним електрослюсарем на шахті «Голубівська» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля) з повним робочим днем під землею; з 13.07.1987 по 31.07.1987 - підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею на шахті «Комісаровська» в/о «Ворошиловградвугілля»; з 20.06.1988 по 31.08.1988, з 24.07.1989 по 31.08.1989, з 06.08.1990 по 20.05.1992 на посадах підземного учня прохідника з повним робочим днем під землею, електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею, підземного гірничого майстра з повним робочим днем під землею на шахті «Голубівська» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля), з 01.06.1992 по 01.10.1996 - підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахті «Україна» в/о «Луганськвугілля» (а.с.9-16).
Згідно зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, і який був чинним до 26.01.1991 розділ 1 "Гірничі роботи" підрозділ 1 "Підземні роботи" передбачає, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т. д.).
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, розділом 1 «Гірничі роботи» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають «електрослюсари (слюсари)…» 1010100г-19931, а також «майстри гірничі виробничих дільниць» 1010100г-23239.
Копією наказу № 359-к від 04.07.1995 за результатами атестації робочих місць за умовами праці на шахті «Украіна» в/о «Луганськвугілля» підтверджено право на пенсію підземний гірничий майстер, що відповідає Списку №1 (а.с.33-35). Копією витягу з наказу № 243 кот від 01.12.1997 за результатами атестації робочих місць за умовами праці на шахті «Голубівська» підтверджено право на пенсію підземний горний майстер, що відповідає Списку №1 (а.с.21). Вказані накази завірено установами, які розташовані на непідконтрольній українській владі території.
Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України".
Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 05/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у якому включено м.Луганськ.
Розпорядженням КМУ №1085-р від 07.11.2014 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого також включено, зокрема місто Луганськ.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів". Так, у справі "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини" ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).
Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".
Україною, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-VII та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" від 17.03.2015 № 254-VIII, територію Автономної Республіки Крим та окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської області, визнано тимчасово окупованими територіям.
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки наказів (витягу) щодо проведення атестації робочих місць, засвідчених установами, що знаходяться на окупованій території, як доказ, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на пенсійне забезпечення позивача.
Зазначені висновки суду жодним чином не легалізують самі установи, що видали (засвідчили) такі накази.
Аналогічні за змістом висновки з приводу подібних правовідносин відображені у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 (справа №583/392/17).
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Отже, судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за спірні періоди роботи позивача, які підтверджують факт роботи позивача на відповідній посаді з повним робочим днем під землею на відповідній спеціальності, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників - Список № 1. Крім того, відповідачем зовсім не зазначено, в чому саме полягає неповнота або невідповідність записів в трудовій книжці позивача.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди його роботи: з 27.06.1983 по 29.07.1983 - підземним електрослюсарем на шахті «Голубівська» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля) з повним робочим днем під землею; з 13.07.1987 по 31.07.1987 - підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею на шахті «Комісаровська» в/о «Ворошиловградвугілля»; з 20.06.1988 по 31.08.1988, з 24.07.1989 по 31.08.1989, з 06.08.1990 по 20.05.1992 учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею, електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем під землею, підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахті «Голубівська» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановвугілля), з 01.06.1992 по 01.10.1996 - підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахті «Україна» в/о «Луганськвугілля».
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що рішення управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області № 5039/2019 від 18 листопада 2019 року про відмову в призначенні пенсії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов'язано із винесенням відповідачем оскаржуваного рішення, а не діями вчиненими з метою виконання своїх повноважень, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме визнання протиправним та скасування вказаного рішення. Як наслідок, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах періоди роботи: з 27.06.1983 по 29.07.1983 на шахті «Голубівська» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля); з 13.07.1987 по 31.07.1987 на шахті «Комісаровська» в/о «Ворошиловградвугілля»; з 20.06.1988 по 31.08.1988, з 24.07.1989 по 31.08.1989, з 06.08.1990 по 20.05.1992 на шахті «Голубівська» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля); з 01.06.1992 по 01.10.1996 на шахті «Україна» в/о «Луганськвугілля», є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Одночасно суд зауважує, що частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Зважаючи на обставини справи, суд з метою повного захисту прав позивача та з урахуванням частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.11.2019 про призначення пенсії з урахуванням правових висновків суду.
Суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що "…повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах".
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню повністю, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 840,80 грн. стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 18 листопада 2019 року № 5039/2019 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії на пільгових умовах періоди його роботи: з 27.06.1983 по 29.07.1983 на шахті «Голубівська» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля); з 13.07.1987 по 31.07.1987 на шахті «Комісаровська» в/о «Ворошиловградвугілля»; з 20.06.1988 по 31.08.1988, з 24.07.1989 по 31.08.1989, з 06.08.1990 по 20.05.1992 на шахті «Голубівська» Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля (Стахановугілля); з 01.06.1992 по 01.10.1996 на шахті «Україна» в/о «Луганськвугілля».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2019 про призначення пенсії, з урахуванням правових висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (вул.Шевченка, 9, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21792459) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя К.Є. Петросян