18 травня 2020 року № П/320/541/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного підприємствв "Лісотель" про застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства «Лісотель» з вимогою застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) приміщень Приватного підприємства «Лісотель» за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, Урочище Піщане, 7 шляхом зобов'язання Приватного підприємства «Лісотель» повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень зазначених в акті планової перевірки від 16.10.2019 №208.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2020 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
Позивачем до суду 11.02.2020 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з платіжним дорученням №195 від 28.01.2020 про сплату судового збору на суму 2102,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.
Адміністративний позов обгрунтований тим, що за результатами позапланової перевірки ПП "Лісотель", було встановлено ряд порушень законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Позивач вважає, що вказана обставина створює реальну загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють та/або перебувають на об'єкті позивача, а тому наявна необхідність у застосуванні заходів реагування у виді повного зупинення роботи об'єкта відповідача.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що між ТОВ «ЮККА-Союз» та ПП «Лісотель» був укладений договір №1 оренди приміщення від 01.11.2017 для організації та проведення конференцій та фактично не використовувалось. Зазначив, що відповідно до акту приймання-передачі (повернення) приміщення до Договору оренди нежилого приміщення від 01.11.2017 відповідачем повернуто 21.11.2019 орендовану частину нежитлового приміщення площею 240,00 кв.м. ТОВ «ЮККА-Союз» та розірвано вищезазначений договір оренди приміщення.
Зазначив, що позивачем подано до Окружного адміністративного суду м. Києва позовну заяву до ТОВ «ЮККА-Союз» про застосування заходів реагування та зазначеним товариством усунуті виявленні порушення.
Стверджує, що відповідно до довідки ПП «Лісотель» вих.№1 від 16.03.2020 про відсутність найманих працівників відповідач діяльність на підприємстві тимчасово не проводить та найманих працівників на підприємстві немає, тому вважає твердження позивача про загрозу життю і здоров'ю людей, які працюють та/або перебувають на об'єкті позивача безпідставними.
У судове засідання сторони не з'явились, до суду подали клопотання про розгляд справи за правилами письмового провадження, у зв'язку із запровадженням на території України карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Протокольною ухвалою від 14.04.2020 керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у зв'язку з наступним.
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затверджене наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 № 661), з метою організації виконання доручення Прем'єр-Міністра України від 17.08.2019 №27938/0/1-19 щодо позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у місцях відпочинку людей, передусім у готелях та закладах відпочинку та оздоровлення та наказу Головного управління ДСНС Українку Київській області від 27.09.2019 №1029 «Про проведення перевірок» здійснено позапланову перевірку виконання приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Приватного підприємства «Лісотель» за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, Урочище Піщане, 7.
27.09.2019 видане посвідчення №9179 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Приватного підприємства «Лісотель» головному інспектору Рокитнянського РС ГУ ДСНС України у Київській області майору служби цивільного захисту Крупці М.Г. та провідному інспектору Рокитнянського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшому лейтенанту служби цивільного захисту Потомській А.П.
За результатами позапланової перевірки складений акт від 16.10.2019 №208 щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому виявленні 13 порушень, а саме:
1. Робота підприємства здійснюється без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
2. Посадові особи підприємства не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки.
3. Дерев'яні елементи горищних покриттів будівель підприємства не піддано вогнезахисній обробці.
4. Не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок підприємства від короткого замикання.
5. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.
6. Не здійснено захист будівель, споруд та зовнішніх установок підприємства від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".
7. Приміщення підприємства не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
8. Евакуаційні виходи підприємства не обладнані евакуаційним освітленням.
9. Водойму на території підприємства не облаштовано під'їздом з майданчиком (пірсом) розміром не менше 12х12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року.
10. На об'єкті відсутня інформація про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії.
11. Не розроблено евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб'єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій.
12. Не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.
13. Працівників об'єкта не в повній мірі забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту.
На думку позивача, перелічені порушення, які зазначені в акті від 16.10.2019 №208 щодо вимог законодавства сфері техногенної та пожежної безпеки, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті ПП «Лісотель», що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697.
Згідно ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (ч. 4 ст. 4 Закону №877-V).
Частиною 7 ст. 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно зі ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).
Таким чином, Головне управління ДСНС України у Київській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів,
Згідно з ч. 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Згідно з ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Відповідно до пп. 26, 33, 43 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Суд зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Судом встановлено, що між ПП «Лісотель» (Орендар) та ТОВ «ЮККА-Союз» (Орендодавець) укладений договір №1 оренди приміщення від 01.11.2017, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину житлового приміщення площею 240,00 кв. м., що належить на праві приватної власності відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.10.2017, номер запису про право власності 23224455 та розташоване за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, Піщане урочище , 7 .
Крім того, з матеріалів справи вбачається, ТОВ «ЮККА-Союз» надіслало ПП «Лісотель» повідомлення про відмову від договору оренди вих.№7/09 від 29.09.2019. Між вищезазначеними підприємствами розірваний договір №1 оренди приміщення від 01.11.2017 та складений акт приймання-передачі (повернення) приміщення від 21.11.2019, відповідно до якого Орендар передає, а Орендодавець приймає частину житлового приміщення площею 240,00 кв. м. за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, Піщане урочище, 7, відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення №1 від 01.11.2017.
Таким чином, зупинити експлуатацію (роботу) приміщень шляхом зобов'язання ПП «Лісотель» повністю зупинити експлуатацію об'єкта за адресою: Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, Піщане урочище, 7 до повного усунення порушень зазначених в акті планової перевірки від 16.10.2019 №208 не можливо, оскільки ПП «Лісотель» не є ні власником, ні користувачем, ні розпорядником даного майна.
Відповідно до приписів частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проте, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводи відповідача, зокрема стосовно того, що договір оренди приміщення від 01.11.2017 №1 розірваний та відповідач не являється користувачем об'єкта перевірки.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.