15 травня 2020 року № П/320/1331/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Баришівського районного відділу Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльність,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Баришівського районного відділу Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Баришівського районного відділу Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області у відмові оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України в формі паспортної книжечки;
- зобов'язати Баришівський районний відділ Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992 без засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у зв'язку з втратою паспорта громадянина України вона звернулась до Баришівського районного відділу Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області з проханням щодо оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року, однак останній, протиправно, на її думку, відмовив їй у цьому, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вказаною ухвалою встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Копію ухвали суду вручено відповідачу 27.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0113331682259.
Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. На час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів або пояснень суду не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
29.11.2019 позивач звернулась до Баришівського районного відділу Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області із заявою, в якій просила видати їй паспорт громадянина України замість викраденого, виключно старого зразку в зв'язку з її релігіозними переконаннями.
До вищевказаної заяви позивачем було додано: копію старого паспорта, копію свідоцтва про народження, копію свідоцтва про одруження, копію талону-повідомлення єдиного обліку №28932 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, копію висновку №26755 від 24.10.2019, копію супровідного листа, який є невід'ємною частиною висновку №26755.
Розглянувши звернення позивача, Баришівський районний відділ Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області, листом від 12.12.2019 №3250-19, повідомив ОСОБА_1 , що відповідно до п. 3 постанови КМУ від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Крім того у листі зазначено, що за відсутності відповідного рішення суду на сьогодні у відповідача відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
У подальшому позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III (далі - Закон № 2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до статті 5 Закону № 2235-III постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Згідно з пунктами 1, 3, 5, 8, 9-11 Положення про паспорт громадянина України, паспорт громадянина країни є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.
Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Водночас, Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно зі статтею 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на паспорт громадянина України.
Відповідно до частин 2, 4, 6 статті 14 Закону № 5492-VI, документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.
Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.
Разом з цим, відповідно до статті 21 Закону № 5492-VI паспортом громадянина України є документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
З даного приводу суд зазначає, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки, а тому не вбачається відсутності у відповідача можливості видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки.
Спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою відповідача видати позивачу паспорт громадянина України у вигляді (формі) книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII.
З огляду на суб'єктний склад спірних правовідносин, зміст позовних вимог та підстави позову (зокрема, щодо відмови позивача від обробки персональних даних), а також правове регулювання спірних відносин, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно із п. 21 ст. 4 КАС України типові адміністративні справи адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявленого аналогічні вимоги.
Таким чином, враховуючи предмет спору у цій справі та предмет спору у справі, яку розглянуто Верховним Судом як зразкову, суд дійшов висновку про те, що вказана справа є типовою справою по відношенню до справи №806/3265/17-а.
Отже, правові висновки Верховного Суду, які зроблені під час розгляду справи №806/3265/17-а, підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи.
У зазначеному рішенні Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.
На переконання Великої Палати Верховного Суду це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не було «встановлене законом»), не є «необхідним у демократичному суспільстві». Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID -картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до п. 13 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Згідно з п.п. 1 п. 7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок №302), оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Перелік документів, який подається для оформлення паспорта, визначений в пункті 35 Порядку №302.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 29.11.2019 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила оформити паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки без застосування засобів ЄДР. До вказаної заяви позивачем було додано: копію старого паспорта, копію свідоцтва про народження, копію свідоцтва про одруження, копію талону-повідомлення єдиного обліку №28932 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, копію висновку №26755 від 24.10.2019, копію супровідного листа, який є невід'ємною частиною висновку №26755.
Відповідно до п. 5 Порядку №302 у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.
Згідно з п. 46 Порядку №302 заявник для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого подає такі документи:
1) заяву встановленого МВС зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року (далі - заява про втрату паспорта);
2) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України);
3) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
4) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
5) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);
6) документ, що посвідчує особу законного представника / уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника / уповноваженої особи;
7) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
8) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;
про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;
про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;
довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття;
9) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) Doc 9303.
Пункт 52 Порядку №302 визначає, що заява про втрату паспорта реєструється в день прийняття до розгляду заяви-анкети в журналі за формою, встановленою МВС, після чого працівник територіального підрозділу ДМС формує справу про втрату або викрадення паспорта, до якої долучаються подані документи та матеріали перевірки. Дані про факт втрати/викрадення паспорта зразка 1994 року вносяться до відомчої інформаційної системи ДМС не пізніше наступного дня.
Згідно з п. 59 Порядку №302 після прийняття заяви від бездомної особи або особи, яка втратила паспорт після зняття з реєстрації місця проживання, проводяться додаткові перевірки за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС щодо перевірки факту оформлення зазначеній особі паспортів зразка 1994 року, оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання.
Відповідно до п. 60 Порядку №302 після проведення необхідних перевірок за заявою про втрату паспорта, встановлення факту оформлення особі паспорта, який заявлено як втрачений/викрадений, та його реквізитів, ідентифікації особи працівник територіального підрозділу ДМС складає за заявою про втрату паспорта висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником такого територіального підрозділу ДМС. У висновку зазначаються результати перевірки і прийняте рішення про оформлення паспорта.
Отже, передумовою оформлення та видачі паспорта громадянина України є звернення особи до уповноваженого органу з відповідною заявою, встановленого зразка, з долученням визначеного переліку документів.
Як було встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, заява позивача від 03.07.19 про видачу паспорта у формі книжечки містила відомості про підстави видачі нового паспорта, зокрема: втрата паспорта громадянина України; до заяви позивачем було долучено пакет документів, визначений в Порядку №302.
Таким чином, суд зазначає, що позивачем було дотримано встановлену законодавством процедуру заміни втраченого паспорта на новий, а отже відмова відповідача в оформленні паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року є протиправною.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. Доказів понесення інших витрат суду не надано.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Баришівського районного відділу Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області у відмові оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України в формі паспортної книжечки.
Зобов'язати Баришівський районний відділ Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992 без засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Баришівського районного відділу Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби України в м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 42552598) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн.. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.