15 травня 2020 року Справа № 280/1796/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач ), в якій позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу під час перерахунку та виплати пенсії з 73% до 68% грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі 100% грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначено пенсію за вислугу років, яка протиправно була зменшена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 73% відповідних сум грошового забезпечення до 68% відповідних сум грошового забезпечення. Також, посилається на те, що він був ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС та має право на виплати 100% відповідних сум грошового забезпечення, проте відповідачем протиправно не проведено перерахунку пенсії позивача у розмірі 100% відповідним сум грошового забезпечення. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 23.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 22.04.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 23.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.
Ухвалою суду від 15.05.2020 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши 09.04.2020 до суду відзив (вх.№16703), в якому зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», якими не передбачено збільшення пенсії за вислугу років (на 5 та 10%) учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби. Вказані положення Конституційним Судом України неконституційними не визнавались, а відтак відповідач правомірно обраховує розмір пенсії позивача виходячи з 68% грошового забезпечення. На підставі викладеного, у задоволенні позову просить відмовити.
14.04.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№17645), у якій вказує на те, що відповідачем не спростовано жодного обґрунтування позивача по суті позовних вимог.
Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
Відповідно наказу керівництва УМВС України в Запорізькій області, з 09.10.1986 по 07.11.1986 позивач, ОСОБА_1 , був направлений в службове відрядження до м. Чорнобиль Київської області, для організації попередження та розкриття злочинів, скоєних в умовах наявності в зоні Чорнобильської атомної електростанції, у складі Чорнобильського РВ Київського гарнізону.
Позивач є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 від 19.02.2019.
В результаті відрядження в зону Чорнобильської АЕС позивач отримав захворювання з втратою 60% відсотків працездатності і визнаний «інвалідом війни 3 групи». Вказане підтверджується посвідченням інваліда війни № НОМЕР_3 від 05.07.2011.
Факт захворювання позивача та його причинного зв'язку визначено в експертному висновку № 11970 від 06.04.2011 Дніпропєтровською регіональною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
У зв'язку з погіршенням стану здоров'я, позивач звільнитися в запас.
Пенсія позивачу призначена за вислугу років, згідно наказу керівництва УМВС України в Запорізькій області №55 від 08.04.1994 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
24.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив провести перерахунок розміру його пенсії в розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення.
Доказів звернення з заявою щодо виплатити пенсію без використання розстрочки, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.108, а саме у зниженому розмірі: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50 відсотків перерахованої пенсії, з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75 відсотків перерахованої пенсії, матеріали справи не містять.
На звернення позивача від 24.02.2020 відповідачем надано відповідь, викладену у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 05.03.2020 № 1548-1485/П-02/8-0800/20, де зазначено, що для вирішення питання пільгового обрахунку Вашої вислуги пропонуємо Вам звернутися до сектору із соціально-гуманітарних питань ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області».
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення раніше призначеної пенсії з 73% (відповідно до висновку про призначення пенсії №8393 від 18.04.1994) до 68% відповідних сум грошового забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.
Редакція ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.
Так, у період з 1996 по 2002 роки максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», становив 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, у період з 2002 по 2011 роки - 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII внесено зміни у частину другій статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». згідно яких цифри «80» замінено цифрами «70».
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновок щодо застосування вищезазначених норм права викладено у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 справа №686/12623/17, які враховуючи положення вищезазначеної норми приймаються судом під час вирішення спірних відносин.
Так, суд зазначає, що внесені Законом №1166-VII зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 № ETS N 005 передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Виходячи з загальних принципів судочинства та практики Європейського Суду, суд вважає, що ефективний засіб юридичного захисту полягає у відновленні порушеного права в тій частині, яке згідно з національним законодавством було порушено органом державної влади.
Так, судом встановлено, що відповідно до висновку №8393 від 18.04.1994 про призначення пенсії за вислугу років відповідно про призначення пенсії за вислугу строків служби згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» основний розмір пенсії становив 73% грошового забезпечення.
Таким чином, суд доходить висновку що відповідач, під час здійснення перерахунку пенсії позивача, протиправно зменшив відсотковий розмір грошового забезпечення з 73% на 68%, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час перерахунку та виплати пенсії з 73% до 68% грошового забезпечення, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 100% грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(далі - Закон), у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Посилання позивача на те, що відповідач самостійно мав здійснити такий перерахунок суд відхиляє, з огляду на те, що позивачу первинно було призначено пенсію у 1994 році, а висновок про те, що захворювання позивача пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС встановлений лише у 2011 році, тобто через 17 років після призначення пенсії.
Доказів звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії в розмірі 100% грошового забезпечення, як особі яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до 1 категорії в матеріалах справи немає.
Суд звертає увагу позивача на те, що судовому захисту підлягають порушені права і свободи, а тому у суду відсутні правові підстави для вирішення питання про зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі 100% грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки така вимога є передчасною.
Таким чином, в даній частині позовних вимог слід відмовити.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати неправомірними з 01.01.2016 дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час перерахунку та виплати пенсії з 73% до 68% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_1 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 73% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 15.05.2020.
Суддя А.В. Сіпака