18 травня 2020 року Справа № 0840/3015/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування вимоги в частині,
26 липня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» (далі - ЗДП «Радіоприлад», позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску №Ю-Ю-15/17 від 11.06.2018 на суму 1 054 885,01 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що після виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 15.09.2016 у справі №808/507/16 підприємством зроблено роздруківку з особистого кабінету платника та встановлено, що податковим органом безпідставно проведено нарахування 26 травня 2016 року у сумі 14 187,46 грн., проте підприємством у цей день не подавалась уточнена звітність, отже вважає, що ця сума нарахована в картці особового рахунку безпідставно. Крім того, посилається на норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та в рамках узгодження суми боргу згідно з п. 4 ст. 25 Закону, вимогу про сплату боргу №Ю-Ю-15/17 від 11.06.2018 на суму 1 054 885,01 грн. вважає безпідставною і такою, що не підлягає виконанню та просить суд скасувати її.
Ухвалою суду від 31.07.2018 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.
Ухвалою суду від 03.09.2018 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 02 жовтня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 02 жовтня 2018 року надав суду відзив (вх. №30974), у якому пояснює, що станом на 31.05.2018 за ЗДП «Радіоприлад» обліковувався борг (недоїмка) по єдиному соціальному внеску у розмірі на суму 1 054 885,01 грн., який складається на підставі самостійного нарахування єдиного внеску та наданих звітів, а саме: за лютий 2018 року (звіт №9046699756 від 16.03.2018, терм.спл. 20.03.2018), сума нарахованого ЄСВ до сплати складає 396 631,29 грн., залишок боргу за вирахуванням сплати у розмірі 89 350,34 грн. складає 307 280,95 грн.; за березень 2018 року (звіт № 9063330696 від 11.04.2018, терм.спл. 20.04.2018), сума нарахованого ЄСВ до сплати складає 377 810.05 грн.; за квітень 2018року (звіт № 9094885787 від 16.05.2018 терм.спл. 21.05.2018), сума нарахованого ЄСВ до сплати складає 369 794.01 грн. Відносно нарахування у ІКП платника 26 травня 2016 року у сумі 14 187,46 грн. повідомляє, що зазначена сума відображена на підставі службової № 4 від 25.05.2016 року відділом КПР управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Запорізькій області. Вказує, що Олександрівським управлінням 11 червня 2018 року в автоматичному режимі сформовано вимогу про сплату недоїмки (додаток 8 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449) за номером Ю-15/17 на суму 1 054 885,01 грн., яка направлена платнику рекомендованим листом 14.06.2018 та отримано уповноваженою особою ЗДП «Радіоприлад» поштою 15.06.2018. При цьому, на думку відповідача, відповідно до абз.3, абз.6 п.5 р.VІ Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску. На підставі вищевикладеного, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №31150 від 02.10.2018), у якій додатково вказує, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів Україні» від 20.04.2015 № 449, або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи), отже нарахування ЄСВ на підставі службової записки є безпідставним. До того ж, вказує, що відповідачем, не залучено до матеріалів справи копію службової записки №4 від 25.05.2016.
02 жовтня 2018 року підготовче засідання у справі відкладене до 24 жовтня 2018 року.
Представником відповідача через канцелярію суду до матеріалів справи долучені заперечення в порядку ст. 164 КАС України (вх. №33925 від 24.10.2018), у яких наголошує, що сума недоїмки 1 054 885,01 грн., яка ввійшла до спірної вимоги, складається виключно з сум відображених платником податків (позивачем) в звітах з ЄСВ за лютий, березень, квітень 2018 року і яка відповідно відображена в індивідуальній карті платника податків, а тому твердження позивача про нарахування ЄСВ на підставі службової записки є безпідставними та не має жодного відношення щодо суми недоїмки відображеної в податковій вимозі за номером №Ю-15/17 від 11.06.2018.
Ухвалою суду від 24.10.2018 продовжений строк підготовчого провадження у справі на 30 днів до 03 грудня 2018 року та відкладене підготовче засідання в адміністративній справі на 28 листопада 2018 року.
Провадження у справі неодноразово зупинялося за клопотанням представників сторін.
24 червня 2019 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява (вх. №25875) в порядку ч. 1 ст. 47 КАС України та позовна заява (уточнена) від 24.06.2019 №131-1050, за змістом яких зауважує, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.04.2015 № 449, або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Пояснює, що в ході підготовчого засідання з'ясувалось, що нарахування 14 187,46 грн. проведено на підставі Декларації №614476, однак Декларація №614476 (номер реєстраційного звіту) подавалась Житлово-комунальним відділом ДП «Радіоприлад». Як вбачається зі змісту Декларацій реєстраційний номер страхувальника Житлово-комунального відділу ДП «Радіоприлад» - 289, а реєстраційний номер страхувальника ЗДП «Радіоприлад»- 0065. Більш того, звертає увагу, що до матеріалів справи надані банківські виписки на підтвердження, що заборгованість сплачена за ЖКВ та вказувався реєстраційний номер 08/27-0289. Ураховуючи викладене, просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску №Ю-Ю-15/17 від 11.06.2018 на суму 14 187,46 грн.
16 липня 2019 року провадження у справі поновлено.
Відповідно до ухвали суду від 16.07.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 25 вересня 2019 року.
В період з 16.09.2019 по 30.09.2019 суддя Бойченко ЮП. була відсутня на роботі на підставі наказу від 10.09.2019 №37 «Про відрядження» та листка непрацездатності, що підтверджується довідкою №02-35/19/83 від 01.10.2019, у зв'язку із чим розгляд справи призначений на 16 жовтня 2019 року.
16 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено.
Згідно з ухвалою суду від 16.10.2019 вирішено прийняти до розгляду заяву ЗДП «Радіоприлад» від 24.06.2019 про зміну позовних вимог та розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог.
Крім того, ухвалою суду від 16.10.2019 вирішено закрити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті на 31 жовтня 2019 року.
Ухвалою суду від 31.10.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 05 грудня 2019 року.
05 грудня 2019 року провадження у справі поновлено.
Відповідно до ухвали суду від 05.12.2019 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін до 29 січня 2020 року.
29 січня 2020 року провадження у справі поновлено.
Представник позивача звернувся до суду із заявою (вх. від 29.01.2020 №4524) про розгляд справи у письмовому провадженні.
Представник відповідача проти розгляду у порядку письмового провадження не заперечив.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Таким чином, суд визнав за доцільне надалі вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ЗДП «Радіоприлад» (код ЄДРПОУ 14313317) є суб'єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 02.07.1993 та 26.10.2004 відомості про підприємство включені до Єдиного державного реєстру (номер запису: 1 103 120 0000 001357).
За даними облікової картки платника податків станом на 31.07.2019 за позивачем обліковується недоїмка із сплати єдиного податку на суму 1 054 885,01 грн., у зв'язку із чим 11 червня 2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-Ю-15/17, відповідно до якої позивача зобов'язано протягом 10 календарних днів від дня отримання вимоги сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску на суму недоїмки.
Позивачем вказану вимогу про сплату боргу оскаржено у адміністративному порядку до ДФС України (скарга від 19.06.2018 №131-1351), проте рішенням від 12.07.2018 №23315/6/99-99-11-02-02-25 вимога ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 11.06.2018 №Ю-Ю-15/17 залишена без змін, а скарга - без задоволення.
Вважаючи сформовану відповідачем вимогу частково протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом про її скасування в частині.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 2464).
Відповідно до положень ст. 1 зазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з приписами п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Пунктом 10 ч. 1 зазначеної статті Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно з абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Таким чином, позивач в розумінні зазначених норм законодавства є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Нормами ст. 9 Закону № 2464 визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.
Положеннями ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Єдиний внесок, згідно з вимогами ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26 травня 2016 року у ІКП ЗДП «Радіоприлад» з єдиного внеску, нарахованого роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності на підставі службової № 4 від 25.05.2016 відділом КПР управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Запорізькій області здійснене відображення нарахування у сумі 14 187,46 грн.
В ході розгляду справи також встановлено, що нарахування 14 187,46 грн. проведено відповідачем на підставі Звіту (номер реєстраційного звіту) №614476 від 21.01.2015 про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (Додаток 4), проте вказаний Звіт подавався Житлово-комунальним відділом ДП «Радіоприлад».
У свою чергу, ЗДП «Радіоприлад» Звіт (номер реєстраційного звіту) №361740 від 15.01.2015.2015 про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів на загальну суму ЄСВ 511 828,40 грн. поданий 16 січня 2015 року, який згідно з квитанцією отримано ДФС України 16.01.2015 18:35.
Як вбачається зі змісту Звіту реєстраційний номер страхувальника Житлово-комунального відділу ДП «Радіоприлад» - 289, а реєстраційний номер страхувальника ЗДП «Радіоприлад» - 0065. До того ж, згідно з банківськими виписками судом встановлене, що вказана заборгованість сплачена Житлово-комунальним відділом ДП «Радіоприлад» за реєстраційним номером 08/27-0289.
Жодних доказів на спростування вказаних судом обставин відповідачем суду не надано та не наведено.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність відображення в інтегрованій картці позивача задекларованих Житлово-комунальним відділом ДП «Радіоприлад» сум єдиного внеску за позивачем відповідно до Звіту за грудень 2014 року, в яких містить ідентифікаційний реєстраційний номер страхувальника, що відповідає номеру відокремленого відділу позивача на загальну суму 14 187,46 грн.
Також, за правилами частини 6 статті 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Звідси, суд критично ставиться до посилань представника відповідача, що сума недоїмки 1 054 885,01 грн., яка ввійшла до спірної вимоги, складається виключно з сум відображених платником податків (позивачем) в звітах з ЄСВ за лютий, березень, квітень 2018 року і не має жодного відношення щодо суми недоїмки відображеної на підставі службової № 4 від 25.05.2016 у розмірі 14 187,46 грн., оскільки відображення у картці особового рахунку позивача відповідних даних безпосередньо вплинуло у подальшому на реальний стан платежів і породжує для платника податків настання юридичних наслідків та впливає на його права і обов'язки.
Згідно з Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до п. 1 глави 1 Розділу II Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Згідно з главою 2 Розділу II Порядку з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів, зокрема, за напрямами: наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування».
Розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з'ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в адміністративній справі № 826/9288/18.
З огляду на обставини справи та нормативне регулювання, зумовлене фактичною правовою природою цих обставин, суд вважає, що податковий орган як суб'єкт владних повноважень, безпосереднім обов'язком якого є контроль за правильністю нарахування та сплати податків і зборів суб'єктами господарювання, неправомірно 26 травня 2016 року у ІКП ЗДП «Радіоприлад» з єдиного внеску на підставі службової № 4 від 25.05.2016 відобразив нарахування у сумі 14 187,46 грн., що у свою чергу свідчить про протиправність нарахування позивачу єдиного соціального внеску за спірною вимогою на вказану суму.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9 від 16.08.2018. За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ГУ ДФС у Запорізькій області.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управлінням ДФС у Запорізькій області №Ю-Ю-15/17 від 11.06.2018, в частині нарахування Запорізькому державному підприємству «Радіоприлад» недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 14 187,46 грн.
3. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок присудити на користь Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» (69600, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 3, код ЄДРПОУ 14313317) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 18.05.2020.
Суддя Ю.П. Бойченко