09 квітня 2020 року Справа № 280/261/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів за податковим боргом,
11.01.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до (з урахуванням уточнень від 05.02.2020) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі суми податкового боргу у сумі 5 191,56 грн. з єдиного податку з фізичних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла в результаті несплати єдиного податку, нарахованого на підставі самостійно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, а також донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг відповідачем не сплачено, а тому він підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг в загальній сумі 5 191,56 грн.
Ухвалою суду від 15.01.2020 позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем недоліки усунуто.
Ухвалою суду від 10.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №280/261/20; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач відзиву на позов не направив.
Частиною другою статті 175 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивачем пред'явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця.
10.03.2017 відповідачем подано до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, відповідно до якої просить перевести її на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.04.2017, обрана група єдиного податку - друга, ставка - 12 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати.
Також, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати єдиного податку за період з 20.04.2017 по 20.06.2018, за результатами якої складено акт від 18.03.2019 №333/08-01-54-07/ НОМЕР_1 .
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 № 0016965407, яким відповідача за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб, визначеного п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, зобов'язано сплатити штраф у сумі 1 884,90 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, зазначену у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернуто до контролюючого органу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до даних довідки про податковий борг та інтегрованої картки платника податків, за ФОП ОСОБА_1 рахується податкова заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 5 191,56 грн.
За правилами п. 291.2 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПК України).
У відповідності до пункту 293.1 статті 293 ПК України, зокрема, ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата).
Підпунктом 2 пункту 293.2 статті 293 ПК України визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктами 295.1, 295.2 статті 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Так, на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, ФОП ОСОБА_1 протягом жовтня 2017 року - червня 2018 року щомісячно нараховувався єдиний податок у розмірі 384,00 (жовтень - грудень 2017 року) та 372,30 грн. (січень - червень 2018 року). Заперечень щодо нарахування вказаних сум від відповідача не надходило, отже вони не є спірними.
Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 № 0016965407 надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку, проте відправлення повернуто на адресу контролюючого органу.
Слід зазначити, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Абзацом другим пункту 45.1 статті 45 ПК України визначено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Податкове повідомлення-рішення від 20.06.2019 № 0016965407 надіслано відповідачу за її податковою адресою; вважається врученим платнику податків, докази його оскарження відповідачем в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, вищезазначене податкове повідомлення-рішення вважається узгодженим.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У зазначені строки податкові зобов'язання з єдиного податку сплачено частково - у сумі 79,14 грн., а отже несплачені податкові зобов'язання в сумі 5 191,56 грн., у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважаються податковим боргом.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Відповідачу направлено податкову вимогу форми «Ф» від 19.02.2018 №120-54 на суму 1 445,16 грн., проте її повернуто на адресу контролюючого органу; за правилами пункту 42.2 ст. 42 ПК України податкова вимога вважається врученою належним чином. Зазначена в податковій вимозі сума не погашена.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач доказів сплати заборгованості не надав.
На підставі викладеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 5 191 (п'ять тисяч сто дев'яносто одна) гривня 56 копійок, яку перерахувати на р/р UA198999980314070699000008014, код платежу 5018050400, отримувач: Токмацьке УК/Токмак/18050400, код ЄДРПОУ 37942194, банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 09.04.2020.
Суддя Ю.П. Бойченко