08 травня 2020 року м. Ужгород№ 260/1772/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання - Міци О.-Д.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 - не з'явився;
за участі представника позивача - Розмана Сергія Юрійовича;
відповідач: Закарпатська митниця ДФС - представник - не з'явився;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області - представник - не з'явився;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгород Закарпатської області - представник - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області та Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгород Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
05 грудня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці ДФС (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 39515893), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Панаса Мирного, 2 а, код ЄДРПОУ 37975895), яким просив суд: "1. Визнати протиправною відмову Закарпатської митниці ДФС у поверненні мені митних платежів, сплачених за митною декларацією ІМ40АА; 2. Зобов'язати Закарпатську митницю ДФС оформити належним чином та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області висновок про повернення мені 61 584,00 грн. раніше сплачених митних платежів відповідно до митної декларації ІМ40АА".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року було залучено Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгород Закарпатської області до участі у даній справі якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року було закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує наступним. Зокрема зазначає, що 05 грудня 2018 року придбав закордоном транспортний засіб "VOLKSWAGEN PASSAT", державний н.з. Литовської Республіки НОМЕР_2 . У подальшому, маючи намір розмитнити цей ТЗ, ввіз його на митну території України. 27 грудня 2018 року сплатив на користь Закарпатської митниці кошти за митне оформлення вказаного ТЗ в загальному розмірі 61 584,00 грн., які були розраховані у відповідній митній декларації ІМ40АА. Після цього звернувся до Сервісного центру МВС України в м. Рахів з метою постановлення на облік розмитненого ТЗ. Проте, у ході огляду ТЗ експертом було виявлено внесення змін у номерні позначення агрегату кузова даного ТЗ, у зв'язку з чим до ЄРДР внесено відомості від 04 січня 2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України. 28 лютого 2019 року у цьому кримінальному провадженні проведено судову автотехнічну експертизу. Згідно з висновком за № 918 вказаної експертизи з технічної точки номерне позначення номера кузова виконано заводським способом, однак деталь на якій нанесено номер кузова, була вирізана з іншого автомобіля та вварена кустарним способом в кузов досліджуваного ТЗ. У зв'язку з цим позивач зазначив, що у зв'язку із цим та відповідно до вимог пунктів 7 та 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року за №1388 (у редакції постанови КМУ від 23 грудня 2009 № 1371) державна реєстрація такого автомобіля не допускається. Позивач зазначає, що у відповідності зі статтею 301 частиною 5 пунктом 5 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється у разі, якщо у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу. Відтак, позивач резюмує, що зазначені обставини є підставами для повернення йому сум відповідних митних платежів. З цією метою позивач 04 жовтня 2019 року звернувся до відповідача із відповідною заявою, надавши всі документи, що підтверджують викладені обставини. Однак листом від 18 жовтня 2019 року за № 3971/29/07-70-64 відповідач повідомив про відсутність підстав щодо повернення коштів. Таке рішення відповідач мотивував тим, що згідно зі статтею 299 пункту 4 МК України кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це орану доходів і зборів та не будуть виконані відповідні митні формальності. Митне оформлення у зазначеному вище випадку було завершено, у зв'язку з чим відбулося списання митних платежів на загальну суму 61584 грн. Тобто, кошти були перераховані до державного бюджету, а відтак відсутні підстави щодо повернення з державного бюджету вказаних коштів відповідно до статті 301 частини 5 пункту 5 МК України. Позивач вважає, що така відмова відповідача є протиправною. Зазначає, що статтею 301 частиною 6 МК України встановлено, що повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. За приписами частини 3 цієї норми Закону, помилково та/або надміру зараховані до державного,бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такий Порядок затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року за № 643. При цьому, у разі якщо заявником не виконано вимоги пункту 3 цього розділу, надано недостовірні дані та/або за наявності у нього податкового боргу (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова у повернені митних платежів. Отже, єдиними підставами для відмови у повернені сплачених митних платежів є, зокрема, надання недостовірних даних чи наявність податкового боргу. Позивачем зазначається, що ним вимоги Порядку були дотримані, а податковий борг відсутній, що підтверджується листом відповідача від 18 жовтня 2019 року за № 3971/29/07-70-64. Позивач вказує на те, що відповідач повинен був оформити належним чином та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області висновок про повернення йому раніше сплачених митних платежів у розмірі 61584 грн. відповідно до митної декларації ІМ40АА. Вважає відмову відповідача у поверненні коштів такою, яка є протиправною.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив суд в задоволенні позову відмовити повністю. Зокрема, зазначив, що автомобіль легковий, призначений для перевезення людей по дорогах загального користування, марки VW, модель PASSAT, номер кузова НОМЕР_3 , державний реєстраційний знак Литовської республіки НОМЕР_2 (далі по тексту - автомобіль), було ввезено на митну територію України 25 листопада 2017 року в режимі "тимчасове ввезення" громадянином Румунії Nenestean Ileana (Румінія, M.Sighetu Marmatie, І. Ferest 15) терміном до 1 року, що підтверджується роздруківкою даних ПІК "Інспектор 2006". Митне оформлення вказаного автомобіля було здійснено 27 грудня 2018 року за електронною митною декларацією № UA305130/2018/020727 (далі по тексту - митна декларація). При цьому, оскільки вказаний транспортний засіб був ввезений на митну територію України в період з 1 січня 2015 року до 25 листопада 2018 pоку, а також перебував на митній території України з порушенням митного законодавства, митне оформлення автомобіля було здійснено відповідно до Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року за № 1077, із сплатою коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачених пунктом 9-3 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України під час здійснення митного оформлення транспортного засобу (що є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за порушення митних правил). Зазначена обставина підтверджується відміткою "HJ" у графі 37 митної декларації, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, затвердженого наказом Мінфіну від 20 вересня 2012 року за № 1011, відповідає митному оформленню для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в миті режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 01 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року, а також записом про сплату коштів у сумі 8500 грн. за кодом "093" у підрозділі "В" "Подробиці розрахунків" графи 47 митної декларації. Після завершення митних формальностей було здійснено списання митних платежів по видам: 093=8500,00 грн., 321=4977,14 грн., 328=17142,50 грн., 385=30964,00 грн., які 28 січня 2019 року були перераховані до Держбюджету за призначенням. Представник відповідача зазначає, що відмова митного органу у поверненні сплачених митних платежів є правомірною. Зазначає, що були відсутні підстави зазначені у статті 301 частині 5 пункті 5 МК України про наявність яких зазначав позивач.
Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явилися, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов'язкової участі учасників справи.
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також строки розгляду вказаної справи, наявність правової позиції учасників справи щодо спірних правовідносин судом вирішено проводити розгляд справи у відсутності учасників справи, представники, яких не з'явилися.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав наведених в позові.
Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про те, що позовна заява не підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що автомобіль легковий, призначений для перевезення людей по дорогах загального користування, марки VW, модель PASSAT, номер кузова НОМЕР_3 , державний реєстраційний знак Литовської республіки НОМЕР_2 (далі по тексту - автомобіль), було ввезено на митну територію України 25 листопада 2017 року в режимі "тимчасове ввезення громадянином Румунії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) терміном до 1 року, що підтверджується наданою відповідачем роздруківкою даних ПІК "Інспектор 2006" та не заперечується представником позивача (а.с.а.с. 30, 31).
Митне оформлення вказаного автомобіля було здійснено 27 грудня 2018 року за електронною митною декларацією № UA305130/2018/020727 (далі по тесту - митна декларація), копія якої надана позивачем до позовної заяви та підтверджено представником відповідача (а.с.а.с. 12, 30).
Вказаний транспортний засіб був ввезений на митну територію України в період з 01 січня 2015 року до 25 листопада 2018 pоку (25 листопада 2017 року), а також перебував на митній території України з порушенням митного законодавства. Митне оформлення автомобіля було здійснено відповідно до Тимчасового порядку виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року за № 1077, із сплатою коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачених пунктом 93 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України під час здійснення митного оформлення транспортного засобу.
Зазначена обставина підтверджується відміткою "HJ" у графі 37 митної декларації, що відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, що затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року за № 1011, а відтак відповідає митному оформленню для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митному режимі транзиту або тимчасового ввезення у період з 01 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року, а також записом про сплату коштів у сумі 8500 грн. за кодом "093" у підрозділі "В" "Подробиці розрахунків" у графі 47 митної декларації (а.с. 12).
Крім цього, вказана графа містить й інші подробиці розрахунків, а саме: 321=4977,14 грн., 328=17142,50 грн., 385=30964 грн..
У відповідності до копії квитанції № 14wy1529322079 від 27 грудня 2018 року, оплата по якій була здійснена позивачем (а.с. 13), останнім було сплачено 61584 грн, як передоплата за митне оформлення транспортних засобів.
Також судом встановлено, що 03 січня 2019 року близько 14-ї години в м. Рахів по вул. Шевченка, Рахівського району Закарпатської області, біля Сервісного центру МВС України будинку № 202, експертом вказаного центру ОСОБА_4 , в ході огляду автомобіля марки "Volkswagen" моделі "Passat", сірого кольору, з д.н.з. " НОМЕР_2 " Литовської республіки, який належить ОСОБА_1 , було виявлено внесення змін у номерні позначення агрегату кузова вказаного транспортного засобу, зокрема зварювальних швів під капотом біля номерного позначення кузова. 03 січня 2019 року у ході проведення огляду місця пригоди у відповідності до вимог статті 237 КПК України транспортний засіб - автомобіль марки "Volkswagen" моделі "Passat", сірого кольору, з д.н.з. " НОМЕР_2 " Литовської республіки, був вилучений та доставлений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Рахівського ВП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області, для його подальшого детального огляду та фіксації на ньому слідової інформації внаслідок внесення змін у номерні позначення кузова вказаного автомобіля, характеру їх утворення, тощо, а також проведення судових експертиз. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 , автомобіля марки "Volkswagen" моделі "Passat", сірого кольору, з д.н.з. " НОМЕР_2 " Литовської республіки, шасі номер (кузова, рами) НОМЕР_3 , вказаний автомобіль на праві власності належить ОСОБА_5 мешканцю АДРЕСА_2 , який зняв з реєстрації у Литовській Республіці та переоформив даний автомобіль на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_3 , який розмитнив 27 грудня 2018 року вказаний автомобіль на Закарпатській Митниці ДФС. У зв'язку із цим наявне кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120190701400000012 від 04 січня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України, що зафіксовано в ухвалі слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 червня 2019 року (а.с.а.с. 14, 15).
Цією ж ухвалою клопотання володільця майна ОСОБА_1 про скасування арешту майна задоволено. Скасовано у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070140000012 від 04 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України, накладений ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 04 січня 2019 року арешт на тимчасово вилучене майно - "Volkswagen" моделі "Passat", сірого кольору, з д.н.з. "НОМЕР_1" Литовської республіки, який зберігається на території майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області та повернуто його законному володільцю, ОСОБА_1 .
У відповідності до пункту 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.98 №1388 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається.
Відповідно до пункту 7 вказаного вище Порядку, експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
З метою повернення сплачених позивачем грошових коштів у розмірі 61584 грн, позивач 04 жовтня 2019 року звернувся до Закарпатської митниці ДФС із відповідною заявою (а.с. 16).
Позивач зазначив що зазначена ним обставина у відповідності до статті 301 частини 5 пункту 5 МК України є підставою для повернення сум митних платежів.
Листом від 18 жовтня 2019 року за 971/29/07-70-64 відповідач повідомив про відсутність підстав щодо повернення коштів (а.с. 7).
У відповідності до статті 301 частини 5 пункту 5 МК України (норма на яку посилається позивач), повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу.
У відповідності до статті 78 частини 2 пункту 3 підпункту "а" МК України, у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які: були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у митний режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту.
У відповідності до статті 301 частини 6 МК України, повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
При цьому суд зазначає про наявність законодавчо встановлених часових меж, статтею 78 частиною 2 пунктом 3 підпунктом "а" МК України встановлю шестимісячний строк, який в даному випадку обраховується з дати ввезення товару на митну територію України.
Зазначені вище норми щодо повернення митних платежів застосовуються при митному оформлення товару у митному режимі "Реекспорт".
Так, згідно зі статтею 85 МК України, реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
У відповідності до статті 86 частини 1 пункту 5 МК України, митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари помішувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари: а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту; б) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.
Згідно зі статтею 89 МК України, після поміщення товарів у митний режим реекспорту згідно із пунктом 5 частини першої статті 86 цього Кодексу суми ввізного мита, сплачені при імпорті цих товарів, повертаються особам, які їх сплачували, або їх правонаступникам відповідно до цього Кодексу. Акцизний податок і податок на додану вартість при поміщенні товарів згідно з пунктом 5 частини першої статті 86 цього Кодексу в митний режим реекспорту справляються відповідно до Податкового кодексу України.
Таким чином, митним органом було правомірно вказано на відсутність підстав для застосування норм статті 301 частини 5 пункту 5 МК України, що вказує на відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці ДФС (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 39515893), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Панаса Мирного, 2 а, код ЄДРПОУ 37975895) та Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгород Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 38015610) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 08 травня 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 18 травня 2020 року.
СуддяС.Є. Гаврилко