13 травня 2020 року м. Ужгород№ 260/1810/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через уповноваженого представника - адвоката Семенова Ю.О. звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у м.Києві, в якій просить: визнати протиправною (незаконною) та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м.Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-53070-17-У від 15.05.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.05.2019 року відповідачем, на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, сформована вимога про сплату позивачем боргу (недоїмки) № Ф-53070-17-У в розмірі 21030,90 грн. з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таку вимогу позивач вважає протиправною, оскільки вважає, що не відноситься до осіб, зобов'язаних самостійно нараховувати та сплачувати єдиний соціальний внесок. Позивач вказує, що він не зареєстрований в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець або самозайнята особа, не здійснює підприємницьку діяльність в інших формах, в тому числі з використанням найманої праці.
Ухвалою суду від 13 грудня 2019 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі за вказаним позовом. Даною ухвалою визначено з'ясувати питання щодо пропуску строку звернення до суду та поважність причин такого пропуску під час підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з даним адміністративним позовом та закрито підготовче провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги.
18.02.2020 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивач перебуває на обліку в контролюючому органі як фізична особа-підприємець з 19 лютого 2003 року та як платник єдиного соціального внеску відповідно. Відсутність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є доказом припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, відтак позовні вимоги вважає необґрунтованими.
Ухвалою суду від 02.03.2020 року замінено первісного відповідача на належного - Головне управління ДПС у м.Києві ( далі - відповідач).
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, однак 13.05.2020 подали до суду клопотання про розгляд даної адміністративної справи без їхньої участі. Додатково зазначили, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять такі задовольнити.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак, враховуючи достатність доказів наявних у матеріалах справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження.
Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ГУ ДФС у м.Київ сформовано вимогу про сплату боргу від 15.05.2019 року №Ф-53070-17У, відповідно до якої станом на 20.06.2019 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 21030,90 грн.
У подальшому Головне управління ДФС у м. Києві направило до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві для примусового виконання вимогу зі сплати єдиного внеску № Ф-53070-17-У від 15.05.2019 року.
У зв'язку з чим 21.10.2019 головним державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження та винесено постанову про арешт коштів боржника.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закон № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі-єдиний внесок)-консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
У відповідності до абз.3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону № 2464 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція № 449).
Відповідно до п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога). В третій частині літера "У" (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання: платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження; вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскарженої вимоги став висновок відповідача про порушення позивачем свого обов'язку як фізичної - особи підприємця щодо сплати єдиного соціального внеску.
В той же час, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця не знайдено (а.с.32).
Вказане також підтверджується листом Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 22.11.2019 року № 3633/03-17. Крім того, відповідно до цього ж листа реєстраційної справи у паперовій формі на ОСОБА_1 не знайдено (а.с.29).
Таким чином, у зв'язку із відсутністю доказів на підтвердження здійснення позивачем підприємницької діяльності, відсутність відомостей щодо його реєстрації в Єдину державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а відтак беручи до уваги той факт, що позивач не є платником єдиного соціального внеску в розумінні статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у позивача відсутній обов'язок щодо сплати єдиного соціального внеску як фізичною особою-підприємцем.
За таких обставин, у відповідача не було правових підстав для нарахування ОСОБА_1 єдиного соціального внеску та відповідно, прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-53070-17-У від 15.05.2019 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності оскарженої вимоги про сплату боргу (недоїмки), вимоги позову відповідають вимогам законодавства та встановленим обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправною та скасувавши вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-53070-17У від 15.05.2019 року.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267), в якій просить: визнати протиправною (незаконною) та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м.Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-53070-17-У від 15.05.2019 - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) № Ф-53070-17-У від 15.05.2019р.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 18.05.2020 року.
СуддяЮ.Ю.Дору