(про закриття провадження у справі)
18 травня 2020 року м. Житомир справа № 296/558/20
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черноліхова С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною і скасувати постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження 3.3/4308 від 13 січня 2020 року;
- зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження;
- відшкодувати моральну і матеріальну шкоду.
Від позивача дійшла заява про закриття провадження у даній справі, оскільки відповідач поновив спірне виконавче провадження. А також позивач просить повернути їй 840, 80 грн. сплаченого судового збору.
Відповідач також направив на адресу суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з скасуванням постанови про закінчення виконавчого провадження, яка є предметом розгляду.
Розглянувши вказані клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подану ОСОБА_1 заяву суд розцінює як відмову від позову.
Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Положеннями частини 1 та 3 статті 189 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Пунктом 2 частини 1 статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Відповідно до частини 2 статті 239 КАС України, повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Враховуючи те, що відмова ОСОБА_1 від позову не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, а тому суд приймає її та закриває провадження у справі.
Щодо вимоги про повернення сплаченого судового збору, то суд вважає її обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню на підставі статті 140 КАС України.
Керуючись статтями 140, 189, 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову.
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов'язання вчинити дії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 840, 80 грн. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції № 0.0.1656273036.1 від 20 березня 2020 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Черноліхов