18 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/2344/20
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Черноліхова С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті їй компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 29 січня по 30 червня 2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області від 16 вересня 2014 року у справі № 284/1292/14-а за період з 29 січня по 30 червня 2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідач на виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 16 вересня 2014 року у справі №284/1292/14-а провів донарахування та виплату пенсії за період з 29 січня по 30 червня 2014 року в розмірі 18771,67 грн. 13 вересня 2019 року. Вважає, що тривале ненарахування пенсії за минулі періоди сталося з вини органу Пенсійного фонду України, тому вона має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, нарахування та виплату якої протиправно не проведено відповідачем.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
30 березня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить адміністративний позов залишити без задоволення. Вказує, що постанову Народицького районного суду Житомирської області від 16 вересня 2014 року у справі №284/1292/14-а виконано в повному обсязі. Крім того зазначено, що як така затримка у виплаті призначеної пенсії у позивача відсутня, оскільки в даний період часу позивач отримував пенсію у розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1210.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 .
Постановою Народицького районного суду Житомирської області від 16 вересня 2014 року у справі №284/1292/14-а, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року, визнано дії управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової пенсії та підвищення до пенсії, передбачених статтями 51, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 29 січня по 30 червня 2014 року - протиправними.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області здійснити перерахунок та провести виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, що проживає на території радіоактивного забруднення, (стаття 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"), за період з 29 січня по 30 червня 2014 року, у розмірі, що дорівнює трьом мінімальним заробітним платам, визначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», з урахуванням виплачених коштів.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області здійснити перерахунок та провести виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, (стаття 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"), за період з 29 січня по 30 червня 2014 року, із розрахунку 30 процентів мінімальної пенсії за віком, що визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», з урахуванням виплачених коштів.
На виконання вказаної постанови відповідач 13 вересня 2019 року здійснив перерахунок додаткової пенсії і підвищення до пенсії за період з 29 січня по 30 червня 2014 року в сумі 18771,67 грн., що підтверджується історією з карткового рахунку.
На своє звернення до відповідача щодо проведення розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії згідно з судовим рішенням від 16 вересня 2014 року у справі №284/1292/14-а за період з 29 січня по 30 червня 2014 року по день фактичної її виплати (13 вересня 2019 року) позивач отримала лист № Ш-6402 від 09 січня 2020 року з повідомленням про те, що постанова Народицького районного суду Житомирської області від 16 вересня 2014 року у справі №284/1292/14-а виконана в повному обсязі.
Вважаючи дії відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати протиправними, позивач звернулая до суду для захисту порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі частиною 3 статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 2050-III), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 (далі - Порядок), компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
За змістом пункту 3 Порядку, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Також суд зауважує, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі №21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі №522/5664/17 та №336/4675/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17 та від 03 липня 2018 р. у справі № 521/940/17.
Відповідно до положень пункту 7 Порядку, компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Таким чином, Пенсійний орган, з вини якого пенсіонеру не було вчасно нараховано та виплачено пенсію, навіть у випаду її присудження за рішенням суду, повинен здійснити виплату такої пенсії з одночасною виплатою суми компенсації. Невиплата пенсіонеру суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості з пенсії, є порушенням прав пенсіонера на отримання такої компенсації.
Як було зазначено вище, судовим рішенням від 16 вересня 2014 року у справі №284/1292/14-а відновлено право позивача на отримання доплати до пенсії і додаткової пенсії, передбачених статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 29 січня по 30 червня 2014 року.
Матеріалами справи підтверджено, що нарахування та виплата позивачу вказаних доплати і додаткової пенсії відбулося лише 13 вересня 2019 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що несвоєчасне нарахування сум пенсії позивачу відбулось з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, а тому у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу (пенсії) за спірний період.
Одночасно, в контексті вищенаведених норм законодавства, суд зауважує, що відповідач повинен був самостійно нарахувати компенсацію за порушення строків виплати позивачу пенсії.
Положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV закріплено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Верховний Суд України, а також Верховний Суд, у своїх постановах неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі №21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі №21-44а10, постанови Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №160/3586/19, від 11 грудня 2019 року - №711/6956/17, від 15 жовтня 2019 року - № 697/1702/17).
Така правова позиція відповідає позиції Конституційного Суду України, що викладена у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Положеннями частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ненарахування та невиплата позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 16 вересня 2014 року у справі №284/1292/14-а за період з 29 січня 2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, є протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
За таких обставин, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 16 вересня 2014 року у справі №284/1292/14-а, за період з 29 січня 2014 року по 13 вересня 2019 року.
Відповідно до положень статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Селець, Народицький район, Житомирська область, 11406, РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 16 вересня 2014 року у справі №284/1292/14-а, за період з 29 січня по 30 червня 2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання постанови Народицького районного суду Житомирської області від 16 вересня 2014 року у справі №284/1292/14-а, за період з 29 січня 2014 року по 13 вересня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов