18 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/3333/20
категорія 112030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Черноліхова С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної адміністрації щодо не проведення (протягом 10 років) виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної адміністрації здійснити нарахування та стягнути індексацію грошової компенсації за втрачене домоволодіння будинок АДРЕСА_1 за період 2011-2018 роки з коефіцієнтами 1,14; 1,13; 1,27; 1,22; 1,27; 1,16.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що їй на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 . 06 липня 2009 року її було поставлено на чергу в Управлінні праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області для виплати компенсації за втрачене домоволодіння з врахуванням індекса 1,34. При зверненні до відповідача із заявою про виплату компенсації за втрачене на радіоактивній забрудненій території майно із врахуванням індексації, позивач отримала відмову, мотивовану відсутністю фінансування та правових підстав для проведення індексації за 2011-2018 роки. Вважаючи таку відмову протиправоною, позивач звернулася до суду за захист своого порушеного права на проведення вказаної індексації компенсації втраченого домоволодіння.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідач до суду відзив на позовну заяву не надіслав.
Суд, розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, дійшов наступних висновків.
Встановлено, що позивачеві на праві приватної власності належав будинок
АДРЕСА_1 на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 27 листопада 2008 року у справі № 2а-415/08 прийняла на баланс вказане домоволодіння, що підтверджується актом від 10 грудня 2008 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 березня 2009 року у справі № 2-а-32885/08 було зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області поставити ОСОБА_1 на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 у сумі 98243,00 грн.
На виконання вказаного судового рішення позивача було поставлено на чергу 06 липня 2009 року.
У подальшому, 16 травня 2012 року Овруцьким районним судом Житомирської області ухвалено постанову по справі № 617/65/12 про збільшення компенсації вартості зданого позивачем домоволодіння з врахуванням індексу 1,34 до 131645,62 грн.
На своє звернення до відповідача ОСОБА_1 отримала лист № 07-05/927 від 06 березня 2020 року, в якому повідомлено, що Управлінням праці не здійснювалася виплата коштів згідно рішень суду, оскільки Законами України "Про Державний бюджет України" та кошторисами видатків кошти на виплату допомог та компенсацій згідно рішень суду для управління праці не передбачалися. Крім того, відмовлено провести індексацію компенсації за втрачене майно за 2010-2020 роки, оскільки відповідно до Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243 нарахування та виплата індексації за втрачене майно не передбачена.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації вартості втраченого домоволодіння протиправною, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до частин 6, 8 статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом.
Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності.
Згідно з частиною 5 статті 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", порядок виплати компенсацій, передбачених пунктами 1 і 6 частини 1 цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 7 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 755 (далі - Положення №755), яке діяло до 28 листопада 2009 року, грошова компенсація перераховується на особистий рахунок переселенця (спадкоємця) у порядку черги, встановленої місцевими органами виконавчої влади.
У зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 18 листопада 2009 року № 1243 "Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території" (далі - Порядок № 1243), яка набрала чинності 28 листопада 2009 року, визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 755 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій" та затверджено Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 1243, цей Порядок визначає механізм виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, компенсації за майно, втрачене у зв'язку з їх відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Дія цього Порядку поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації.
Як вже було зазначено, позивач стала на чергу для отримання компенсації за здане домолодіння 06 липня 2009 року, тобто під час дії норм Положення №755 від 15 липня 1997 року, яке втратило чинність 28 листопада 2009 року.
При цьому, Порядком № 1243 року від 18 листопада 2009 року не передбачено проведення індексації при компенсації вартості житлового фонду.
За таких обставин, суд вважає, що визначена позивачу компенсація могла бути проіндексована лише з урахуванням індексації вартості житлового фонду згідно з нормативно-правовими актами, які діяли до 28 листопада 2009 року, тобто до набрання законної сили Порядком № 1243 року від 18 листопада 2009 року, що і було здійснено на підставі судового рішення у справі № 617/25/12.
На час розгляду справи позивач продовжує перебувати на черзі у відповідача для отримання компенсації за втрачене домоволодіння.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1243, сума компенсації перераховується за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу ради міста обласного значення), що прийнято на підставі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку, відділенням Державного казначейства місця відселення на особистий рахунок переселенця або спадкоємця, відкритий ним у будь-якому банку України, у порядку черговості, встановленої райдержадміністрацією (виконавчим органом ради міста обласного значення) з урахуванням дати реєстрації заяви щодо отримання компенсації в обліковому журналі. Контроль та відповідальність за дотриманням черговості покладається на райдержадміністрацію (виконавчий орган ради міста обласного значення).
Таким чином, питання стосовно виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території законодавчо урегульовано. При цьому строк її виплати законодавчо не визначений будь-яким терміном чи періодом, а відтак незважаючи на тривалий термін перебування позивача на черзі для отримання зазначеної компенсації, право позивача є захищеним та не потребує додаткового захисту способом, визначеним позивачем.
Крім того, суд не вбачає ознак протиправності у відмові відповідача виплатити індексацію вартості втраченого домоволодіння за 2011-2018 роки, оскільки позивач фактично просить поширити дію нормативно-правового акту, який втратив чинність, на момент спірних правовідносин, що не узгоджується з вимогами частини 3 статті 3 КАС України.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 256, 382 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (с. Середня Рудня, Овруцький район, Житомирська область, 11121, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області (вул. Гетьмана Виговського, 17, м. Овруч, Житомирська область,11101, код ЄДРПОУ 03192603) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов