18 травня 2020 року Справа № 160/4071/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альони Анатоліївни, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу, -
13 квітня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альони Анатоліївни, в якій позивач просить суд:
- скасувати постанову Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альони Анатоліївни від 06 квітня 2020 року про накладення штрафу у розмірі 1700 грн.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 25 лютого 2020 року Приватний виконавець Приходько А.А. Виконавчого округу Дніпропетровської області винесла постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 201/12569/16-ц, виданого 28.03.2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про витребування із ОСОБА_1 володіння автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов'язання позивача передати цей автомобіль ОСОБА_2 . Про відкриття даного виконавчого провадження позивач дізналась лише 12.03.2020 року від Приватного виконавця Приходько А.А., яка прибула за місцем її мешкання для складання Акту про невиконання позивачем рішення суду. Оскільки позивач такої постанови не отримувала до вказаної дати, то остання потребувала від неї надати цю постанову. Після ознайомлення із постановою про відкриття виконавчого провадження, 17 березня 2020 року представник позивача - Ульяненко А.А. подав на ім'я Приватного виконавця Приходько А.А. звернення про те, що позивач не відмовляється щодо добровільного виконання рішення суду, однак враховуючи, що на теперішній час автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску державний номер НОМЕР_3 знаходиться у її сина - ОСОБА_3 , то виконати рішення суду надається не можливим, а тому позивач просила врахувати це і відстрочити виконання рішення суду до повернення її сином означеного автомобіля. Також позивач стверджує, що на даний час її син, ОСОБА_3 , у зв'язку з розширенням епідемії коронавірусу "COVID-19" та встановленими карантином обмеженнями, ще не повернувся із відрядження із західної України, а тому остання не має можливості передати автомобіль стягувачу ОСОБА_2 08.04.2020 року позивач отримала постанову Приватного виконавця Приходько А.А., винесену 06.04.2020 року про накладення на останню штрафу у розмірі 1700 гривень за неналежне невиконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська без поважних причин та встановила останній новий термін на виконання цього рішення суду, а саме до 22.04.2020 року. У цій постанові Приватний виконавець Приходько А.А. зазначила, що оскільки позивач та її представник Ульяненко А . А. не прибули 03.04.2020 року до неї на визначений нею час (11 годин 30 хвилин), поважності причин невиконання рішення суду не надали, а представник стягувача прибув та повідомив, що рішення суду останньою не виконано, то приватний виконавець накладає на позивача штраф у розмірі 1700 гривень. Отже, спірна постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає до скасування.
12.05.2020 року Приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А. до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано копію виконавчого провадження № 61393107 та відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В мотивування означеного, приватний виконавець зазначила про те, що ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань судовим рішенням у виконавчому провадженні свідчить про невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", з якою передбачено, що боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення: допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Документи, які б свідчили, що боржником вчинені дії, спрямовані на повне виконання рішення суду чи на об'єктивні та поважні причини неспроможності виконання рішення суду, у матеріалах виконавчого провадження відсутні. За невиконання без поважних причин боржником рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018р. у справі № 201 /12569/16-ц, на виконання якого 28.03.2018р. видано виконавчий лист № 201/12569/16-ц, виконавцем було накладено на боржника - ОСОБА_1 штраф у розмірі 1700,00 грн. та зобов'язано боржника виконати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018р. у справі № 201 /12569/16-ц протягом 10 робочих днів, до 22.04.2020 р. Про. що 06.04.2020 р. винесено відповідну постанову, в якій попереджено боржника про кримінальну відповідальність, згідно ст. 382 Кримінального Кодексу України, умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Постанову про накладення штрафу від 06.04.2020р. того ж дня, направлено боржнику, цінним листом з описом за адресою: АДРЕСА_1 . Відправлення було вручено боржнику особисто 08.04.2020р. В ході повторної перевірки виконання рішення суду, встановлено, що станом на 08.05.2020 р. боржником не виконано рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ухваленого у справі № 201/12569/16-ц на виконання якого 28.03.2018р. видано виконавчий лист. Боржник має реальну можливість виконати вказане рішення суду, оскільки майно, яке необхідно передати перебуває у фактичному володінні ОСОБА_1 . А передавати, майно третім особам, ОСОБА_1 заборонено Жовтневим судом м. Дніпропетровська ухвалою від 06.10.2016р. у справі № 201/12569/16-ц. Таким чином боржник (позивач у даній справі) в будь-який спосіб намагається ухилитись від виконання рішення суду, про це свідчать вищезазначені факти, боржник відмовляється від підпису в отриманні документів від виконання, від підпису в процесуальних документах складених виконавцем та не з'являється на вимогу виконавця, при цьому не надає жодних пояснень причин неявки та аргументованих і документально підтверджених причин невиконання судового рішення. Крім цього, позивач будучи обізнаним про те, що рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ухвалене 22.02.2018р. у справі № 201/12569/16-ц. набрало чинності ще 19.02.2020р. не вчинив жодних дій спрямованих на його виконання та не надав виконавцю жодного аргументованого пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця. Також, є хибним твердження позивача, що через введення в Україні карантину, відповідно до постанови КМУ від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARC-CoV-2» є поважними причинами невиконання рішення суду, оскільки рішення суду набрало чинності ще 19.02.2020р. і саме з цього часу боржником не було вчинено жодних дій спрямованих на його виконання, ще до введення карантинних обмежень. Під час введення карантинних обмежень, відділення Укрпошти, не припиняло свою роботу і ОСОБА_1 , в разі наявності поважних причин невиконання вимог виконавця, викладених у постанові про відкладення виконавчих дій від 20.03.2020 р., мала реальну можливість повідомити письмово про це виконавця, крім цього, на документах надісланих боржнику міститься адреса електронної пошти приватного виконавця, на яку також не надходило жодного звернення від боржника.
13.05.2020 року від третьої особи - ОСОБА_2 до суду подано пояснення щодо позову, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування означеного ОСОБА_2 зазначив, що представник ОСОБА_1 - Ульяненко А.А. був присутній у залі Дніпровського апеляційного суду при оголошення судового рішення по справі №201/12569/16-ц, відповідно до якого судом вирішено витребувати із володіння ОСОБА_1 автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER номер шасі НОМЕР_1 , та зобов'язати передати її цей автомобіль ОСОБА_2 . Тобто, представник був ознайомлений з рішенням суду, а отже і ОСОБА_1 . Також, ОСОБА_1 вже не одноразово ухилялась від виконання рішення суду та виконавчого провадження. Також ОСОБА_2 стверджує про те, що син ОСОБА_1 - ОСОБА_3 користується лише автомобілем марки Lexus LX 570 2019 року випуску, котрий також зареєстрований на ОСОБА_1 У власності ОСОБА_1 знаходиться ще автомобіль Nissan X-trail 2013 року випуску.
14.05.2020 року від ОСОБА_1 до суду надійшов лист, в якому позивач з приводу надання доказів перебування ОСОБА_3 із зазначенням періодів у відрядженні на Західній Україні зазначила про те, що її син ОСОБА_3 займається комерційною підприємницькою діяльністю. Із спілкування із сином позивачу стало відомо про те, що він у більшості випадків їздить у відрядження у різні області України та за її межі. Так, наприкінці лютого 2020 року ОСОБА_3 повідомив позивачу про факт його перебування на Західній Україні по своїм особистим справам. Що це за справи і на який термін він їде, син позивачу ОСОБА_1 не повідомив. Лише 27.04.2020 року позивач отримала від ОСОБА_3 листа приватного характеру із посиланням щодо про проводження її сина перебування на Західний Україні через карантин.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020 року зазначена вище справа розподілена та 14.04.2020 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали
У встановлений ухвалою суду від 17.04.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 року прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження у даній справі, призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15.05.2020 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на таке.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.10.2016 року по справі № 201/12569/16-ц заяву представника позивачів ОСОБА_5 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , фізично особи-підприємця ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Регіональний сервісний центр МВС Дніпропетровської області про визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування майна та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Накладено арешт на транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 4461, 2014 р.в., колір чорний, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 ( АДРЕСА_2 ) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 від 15.09.2015 року. Заборонено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 ( АДРЕСА_2 ) та іншим особам здійснювати будь-які дії пов'язані з відчуженням, зняттям з обліку, переобладнанням, реконструкцією, переуступленням права вимоги, здачею в оренду, прокат чи безкоштовне користування, заставою майна, майнових прав на транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 4461, 2014 р.в., колір чорний, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 ( АДРЕСА_2 ) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6 від 15.09.2015 року. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року по справі № 201/12569/16-ц позов ОСОБА_2 , ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , фізично особи-підприємця ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Регіональний сервісний центр МВС Дніпропетровської області про визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування майна та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Витребувано із володіння ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ) автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_4 , та зобов'язано її передати цей автомобіль ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_7 ). У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Автопровайдер», ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , фізично особи-підприємця ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Регіональний сервісний центр МВС Дніпропетровської області про визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування майна та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_7 ) сплачений останнім судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.
28.03.2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист від 22.02.2018 року по справі № 201/12569/16-ц щодо витребування із володіння ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ) автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_4 , та зобов'язано її передати цей автомобіль ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_7 ).
19.02.2020 року постановою Дніпровського апеляційного суду від 19.02.2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 залишені без задоволення, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19.02.2020 року по справі № 201/12569/16-ц залишено без змін в оскаржуваних частинах.
25.02.2020 року ОСОБА_2 звернувся до Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альони Анатоліївни із заявою щодо примусового виконання вище наведеного виконавчого листа.
Як убачається із матеріалів справи та із сайту Автоматизованої системи виконавчого провадження Міністерства юстиції України (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors), 25.02.2020 року Приватним виконавцем Приходько А.А. у відповідності до вимог ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 22.02.2018 року по справі № 201/12569/16-ц, який видано 28.03.2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська.
Також, 25.02.2020 року Приватним виконавцем Приходько А.А. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Слід зазначити, що відповідно до вимог п.6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові про відкриття виконавчого провадження виконавцем зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів. Керуючись ч. 1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", постанову про відкриття виконавчого провадження було надіслано сторонам виконавчого провадження 26.02.2020 р. рекомендованими листами за адресами зазначеними у виконавчому документі. Крім цього боржнику направлялась копії постанови цінним листом з описом.
Як пояснив відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву, В процесі виконання рішення, встановлено, що Боржник (Позивач у даній справі) фактично проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . За даною адресою 04.03.2020р. направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2020 р. рекомендованим листом та цінним листом з описом (Експрес доставкою).
Відповідно ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" з метою перевірки виконання рішення. 12.03.2020 р. мною здійснено вихід за адресою АДРЕСА_2 .
Під час спілкування з виконавцем, боржник (позивач у даній справі) повідомила, що особисто не отримувала будь-яких документів надісланих поштовим зв'язком. Враховуючи даний факт, виконавець надала Соколовій Н.Л. копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2020 р. Реєстраційний номер виконавчого провадження: № 61393107 (переданий боржнику документ містив номер виконавчого провадження та ідентифікатор доступу для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, тобто стороні фактично надано можливість знайомитись з процесуальними документами винесеними у рамках вказаного виконавчого провадження) та вимогу повідомити виконавця про виконання рішення суду від 12.03.2020р. вих. № 391.
За отримання документів боржник відмовилась поставити свій особистий підпис, також відмовилась від підпису і в акті приватного виконавця, складеному Приватним виконавцем під час виходу за місцем проживання боржника.
20.03.2020 р. на адресу приватного виконавця надійшла заява Соколової Н.Л. та копії довіреності її представника адвоката Ульяненка А.А. У вказаній заяві боржник (позивач у даній справі) зазначила причини невиконання рішення суду у строки визначені постановою про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2020 р., посилаючись на невчасне отримання документів та відсутність автомобіля у фактичному користуванні. Зі змісту заяви, вбачається, що боржник (позивач у даній справі) передала автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_11 у користування своєму сину ОСОБА_3 .
Враховуючи факти викладені в заяві боржника (позивач у даній справі) та з метою недопущення порушення прав сторін, керуючись ст.32 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець 20.03.2020 р. виніс постанову про відкладення проведення виконавчих дій строком до 02.04.2020 р. включно та зобов'язав боржника (позивача у даній справі) у визначений строк виконати рішення суду.
З метою перевірки виконання рішення суду, сторін виконавчого провадження зобов'язано з'явитись до офісу приватного виконавця 03.04.2020 р. о 11-30 год., про що зазначено у п. 3 постанови про відкладення проведення виконавчих дій від 20.03.2020 року.
03.04.2020 р. у визначений виконавцем час, до виконавця з'явився представник стягувача з довіреністю Скирда Д.В. та повідомив виконавця, що боржник - ОСОБА_1. рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018р. у справі № 201/12569/16-ц не виконала, транспортний засіб стягувану ОСОБА_2 не передала.
До того ж, боржник (позивач у даній справі) - ОСОБА_1 у визначений виконавцем день та час не з'явилась, документів підтверджуючих поважність причин невиконання судового рішення виконавцю не надала, про що виконавцем 03.04.2020 р. складено акт приватного виконавця у присутності представника стягувача.
У зв'язку із чим, Приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А. на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання без поважних причин боржником рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018р. у справі № 201/12569/16-ц, на виконання якого 28.03.2018р. видано виконавчий лист № 201/12569/16-ц винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 1700 грн. на ОСОБА_1 .
Постанову про накладення штрафу від 06.04.2020р. того ж дня, направлено боржнику, цінним листом з описом за адресою: АДРЕСА_1 . Відправлення було вручено боржнику особисто 08.04.2020р.
В ході повторної перевірки виконання рішення суду, встановлено, що станом на 08.05.2020 р. боржником не виконано рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ухваленого у справі № 201/12569/16-ц на виконання якого 28.03.2018р. видано виконавчий лист.
12.05.2020 року Приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А. керуючись ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук майно боржника: автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_3 що належить боржнику ОСОБА_1 .
Вважаючи постанову Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько А.А. про накладення штрафу у розмірі 1700 грн. безпідставною та протиправною, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Як передбачено статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статті 2 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні (пункт 3 частини першої статті 10 Закону № 1404-VIII).
Частиною першою статті 14 Закону № 1404 визначено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої, другої статті 15 Закону № 1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Права та обов'язки виконавців, передбачені статтею 18 Закону № 1404-VIII. Зокрема, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, у тому числі, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (ч.6 ст. 26 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як було встановлено судом, Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області було винесено постанову від 06.04.2020 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 грн. за невиконання рішення суду у строк, встановлений виконавцем, а саме щодо повернення ОСОБА_2 автомобілю марки TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_4 .
Суд звертає увагу, що відповідно до приписів статті 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень, зокрема, є вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні. Як встановлено судом, та підтверджено матеріалами адміністративної справи, боржник майна не повернув, обов'язок повернення якого зазначено у рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року у справі № 201/12569/16-ц. При цьому, ОСОБА_1 вказує на відсутність такого майна у неї, та зазначає про те, що не відмовляється щодо добровільного виконання рішення суду, однак враховуючи, що на теперішній час автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, 2014 року випуску державний номер НОМЕР_3 знаходиться у її сина - ОСОБА_3 , який у зв'язку з розширенням епідемії коронавірусу "COVID-19" та встановленими карантином обмеженнями, ще не повернувся із відрядження із Західної України. Разом з тим, у листі, який подано до суду 14.05.2020 року позивач пояснила, що наприкінці лютого 2020 року ОСОБА_3 повідомив позивачу про факт його перебування на Західній Україні по своїм особистим справам. Що це за справи і на який термін він їде, син позивачу ОСОБА_1 не повідомив. Лише 27.04.2020 року позивач отримала від ОСОБА_3 листа приватного характеру із посиланням щодо про проводження його перебування на Західний Україні через карантин.
В той же час, стаття 75 Закону № 1404-VIII виключає відповідальність боржника за невиконання рішення у випадку встановлення поважних причин його невиконання. Однак позивачем не наведено поважних причин невиконання рішення щодо повернення орендованого майна стягувачу. При цьому, позивачем не надано доказів його передачі іншим особам, знищення тощо. Водночас наявність перебування такого майна у володінні ОСОБА_1 встановлена вищенаведеним судовим рішенням.
Відтак, рішення суду залишається невиконаним боржником без поважних причин.
За таких обставин суд приходить до висновку, що, приймаючи постанову від 06.04.2020 року ВП № 61393107 про накладення штрафу на боржника ОСОБА_1 за невиконання рішення суду у строк, встановлений виконавцем, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені Конституцією та законами України, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альони Анатоліївни, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу.
Відповідно до частини 1статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альони Анатоліївни, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник