18 травня 2020 року Справа № 160/2962/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення процентної складової розміру пенсії з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 під час перерахунку проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 р. №103 та щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 26 квітня 2018 року по 31 грудня 2018 року 50 відсотків суми підвищення пенсії, з 01 січня 2019 по 31 грудня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018 року, протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії, а саме: здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХП в розмірі 76% грошового забезпечення, з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, визначеного станом на 01.01.2018 року, починаючи з 26.04.2018 року, враховуючи раніше проведені виплати;
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з квітня 2005 року отримувала пенсію у відповідності до Закону №2262- XII, розмір якої складав 76 відсотків від суми грошового забезпечення. Згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 збільшено грошове забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб, у зв'язку з чим з 26.04.2018 року здійснено перерахунок її пенсії. В грудні 2019 року вона випадково дізналась про те, що при перерахунку пенсії в квітні 2018 року розмір відсотку пенсії від грошового забезпечення їй було безпідставно зменшено з 76 % до 70%. Також позивач вважає, що після перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103, їй протиправно виплачувалась підвищена пенсія з 01.01.2018 - в розмірі 50 % суми підвищення; з 01.01.2019 - 75 % суми підвищення. Листом відповідача від 28.12.2019 року в здійсненні перерахунку пенсії у розмірі 76 % від грошового забезпечення та з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії їй було відмовлено. Вважає зменшення відсотку від суми грошового забезпечення при перерахунку пенсії протизаконним та таким, який суперечить вимогам ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові від 16 жовтня 2019 у зразковій справі №240/5401/18. За таких обставин вважає, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 76% до 70% від суми грошового забезпечення вважає протиправними. Також зазначила, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у наведеній справі, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 обмеження щодо виплати суми підвищення до пенсії скасовано, тому ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, на думку позивача, повинно було виплачувати суму підвищення пенсії у 100% розмірі. З огляду на зазначене, вважає, що має право на отримання перерахованого 100 % розміру пенсії за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року, з урахуванням вже сплачених сум, яке підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
07.04.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не визнає позовну заяву та просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що ОСОБА_1 пенсію було призначено за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ в розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення - вислуга 27 років. При цьому, відповідно до ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ, якою визначаються розміри пенсій за вислугу років на момент здійснення перерахунку пенсії, передбачено, що максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Посилався на правову позицію Конституційного Суду України, викладену в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, відповідно до якої розміри соціальних виплат залежать від фінансово-економічних можливостей держави. Також відповідач вважає, що не можна казати про звуження змісту та обсягу прав і свобод гарантованих Конституцією України, так як ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ не визнавалась неконституційною. Право на перерахунок пенсії не є конституційним правом, та твердження позивача щодо звуження існуючих пенсійних прав є безпідставними, оскільки призначений та отримуваний розмір пенсії позивача не було скасовано чи зменшено. Зауважив, що постановою суду у справі № 826/3858/18 скасовано рішення Уряду щодо правомірності проведення з 1 січня 2018 року перерахунку пенсій, призначених за нормами Закону № 2262 до 1 березня 2018 року, скасовано визначені Урядом умови і розміри перерахунку пенсій із врахуванням грошового забезпечення, встановленого Постановою № 704, а також порядок виплати перерахованих коштів, отже відсутні підстави для вибіркового застосування висновків суду у зазначеній справі до правовідносин, пов'язаних з пенсійним забезпечення позивача, зокрема, щодо визначення його розміру пенсії відповідно до пункту 1 Постанови № 103. Отже, підстави для вибіркового застосування висновків суду у справі № 826/3858/18 до правовідносин, пов'язаних з пенсійним забезпечення позивача, зокрема, щодо визначення його розміру пенсії відповідно до пункту 1 Постанови № 103, відсутні. Наголосив на тому, що з метою збереження рівня соціального захисту осіб, яким пенсії були перераховані відповідно до Постанови КМУ №103, після набрання законної сили рішенням суду у справі №826/3858/18 пенсійні виплати, у тому числі позивачеві, продовжуються в розмірах, що склались станом на день набрання законної сили судовим рішенням, пенсія позивачу виплачується у розмірі, визначеному станом на січень 2019 року. Зауважив, що оскільки бюджетні асигнування з Державного бюджету України Пенсійному фонду України не збільшувались, то виплата підвищених пенсій продовжується з урахуванням бюджетних асигнувань, визначених на цю мету. Наголошував на тому, при прийнятті рішення має враховуватись принцип пропорційності, баланс між інтересами особи та суспільства, поточна економічна ситуація в країні, та чи збережено сутність змісту права на соціальний захист. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як орган державної влади, діяло в межах чинного законодавства та з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходила службу в органах внутрішніх справ та кримінально виконавчої системи, з яких була звільнена 31.03.2005 року за віком.
З 01.04.2005 року позивачу на підставі ст.13 Закону України від 09 квітня 1992 року за №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» була призначена пенсія за вислугу років (27 років) у розмірі 76% грошового забезпечення, що не заперечується сторонами.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів №704 збільшено грошове забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб, у зв'язку з чим з 26.04.2018 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії. При перерахунку розмір відсотку пенсії від грошового забезпечення було зменшено з 76 % до 70%, що не заперечується сторонами.
11 грудня 2019 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії в розмірі 76 відсотків від суми грошового забезпечення з 26.04.2018 року та здійснити виплату недотриманої пенсії в 100 % обсязі з 01.01.2018 року.
05.02.2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із другою заявою аналогічного до заяви від 11.12.2019 року змісту, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії в розмірі 76 відсотків від суми грошового забезпечення з 26.04.2018 року та здійснити виплату недотриманої пенсії в 100 % обсязі з 26.04.2018 року по 31.12.2019 року.
Супровідним листом від 05.03.2020 року №2375-1845/Н-02/8-0400/20 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надало позивачу лист від 28.12.2019 року №9334/71-09 з відповіддю на звернення від 11.12.2019 року.
У листі від 28.12.2019 року відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ №103 у розмірі 76%, а також для виплати суми підвищення в розмірі 100% у 2018-2019 роках. Відмова обґрунтована положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 та чинною на дату з якої проводився перерахунок пенсії редакцією статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно якої максимальний розмір пенсії, що призначається за вислугу років не повинен перевищувати 70 відсотків. Також відповідач посилався на постанову КМУ від 14.08.2019 року №804, якою передбачено здійснювати у 2019 році виплату суми підвищення пенсії в розмірі 75 відсотків та постанову КМУ від 24.12.2019 року №1088, згідно якої виплата пенсії з 01.01.2020 року здійснюється з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення процентної складової розміру пенсії з 76% до 70% сум грошового забезпечення раніше призначеної пенсії під час перерахунку проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 та щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 26 квітня 2018 року по 31 грудня 2018 року 50 відсотків суми підвищення пенсії, з 01 січня 2019 по 31 грудня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018 року, протиправними, ОСОБА_1 звернулась до суду з цією позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які
брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї
статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри «80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова КМУ №704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ №704.
Пунктом 2 Постанови КМУ №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого, на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
Отже, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ, ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 26.04.2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, на підставі Постанови КМУ №103, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічні висновки щодо подібних правовідносин викладені в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року у зразковій справі №240/5401/18. Зазначене рішення залишено в силі постановою Великої палати Верховного суду від 16 жовтня 2019 року.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення процентної складової розміру пенсії з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 під час перерахунку проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 р. №103 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 26 квітня 2018 року по 31 грудня 2018 року 50 відсотків суми підвищення пенсії, з 01 січня 2019 по 31 грудня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як зазначалось вище, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 було встановлено, перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
В силу приписів статті 63 Закону № 2262-XII, пункту 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103. При цьому КМУ уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку № 45.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
При цьому, постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 в частині внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 є чинними.
Отже, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.
Визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 не впливає на вказані підстави.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 було визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
У зв'язку із визнанням протиправним та нечинним пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії фактично скасовано.
Як вбачається зі змісту пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103, нею врегульовані строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку.
У зв'язку з чим суд зазначає, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, тобто частини пенсії особи, а також розмірів такої доплати не охоплюються поняттям "порядок проведення перерахунку пенсії".
З огляду на зазначене, суд вважає, що право позивача на отримання перерахованого розміру пенсії за період з 05 березня 2019 року, з урахуванням вже сплачених сум, визначається Законом №2262-XII та підпадає під дію статті 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності".
Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Аналогічні висновки щодо подібних правовідносин викладені в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року у зразковій справі №160/3586/19. Зазначене рішення залишено в силі постановою Великої палати Верховного суду від 11 березня 2020 року.
Суд наголошує на тому, що відповідно до ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Оскільки рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови КМУ № 103, набрало законної сили лише 05 березня 2019 року, отже наведені пункти втратили чинність та не можуть бути застосовані при обрахунку розміру підвищення пенсії безпосередньо з моменту набрання чинності відповідного рішення суду - з 05 березня 2019 року, а тому доводи ОСОБА_1 про те, що вона має право на отримання 100 % суми підвищення пенсії за період з 01 січня 2018 року, у зв'язку з прийняттям рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 є безпідставними.
У зв'язку з викладеним, суд прийшов до висновку, що на момент ухвалення рішення у цій справі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року є протиправними, отже вимога позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню..
При цьому, дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 26 квітня 2018 року по 31 грудня 2018 року 50 відсотків суми підвищення пенсії, з 01 січня 2019 по 04 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018 року є правомірними, оскільки пункти 1, 2 постанови КМУ № 103 в цей період були чинними, а тому позовні вимоги щодо визнання таких дій протиправними задоволенню не підлягають.
За наведених обставин, відсутні правові підстави для зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХП з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, визначеного станом на 01.01.2018 року, починаючи з 26.04.2018 року по 04.03.2019 року, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність постанови Кабінету Міністрів України про встановлення умов та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1,2 Постанови № 103, оскільки порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393». Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01 березня 2018 року і є чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлені розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Згідно із частиною третьою статті 52 Закону №2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Відповідно до частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, законодавець розмежував наступні поняття «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії» та «порядок перерахунку пенсії».
Системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить про те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати «порядок перерахунку пенсії» не є тотожним праву встановлювати «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії».
Також суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як підставу відмови у виплаті пенсії позивачу у розмірі передбаченому чинним законодавством, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.
Відмова пенсійного органу у проведенні позивачу виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року).
Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).
У зв'язку з викладеним, з метою повного та всебічного захисту порушених прав позивача, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХП в розмірі 76% грошового забезпечення починаючи з 26.04.2018 року, враховуючи раніше проведені виплати та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 року в розмірі 76% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, враховуючи раніше проведені виплати.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень дії якого оскаржуються, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності своїх дій щодо щодо зменшення процентної складової розміру пенсії з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 під час перерахунку проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 та щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
В свою чергу, позивачем не доведено наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 26 квітня 2018 року по 31 грудня 2018 року 50 відсотків суми підвищення пенсії, з 01 січня 2019 по 04 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018 року.
За наведених обставин суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м .Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення процентної складової розміру пенсії з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 під час перерахунку проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 р. №103.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХП в розмірі 76% грошового забезпечення починаючи з 26.04.2018 року, враховуючи раніше проведені виплати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 року в розмірі 76% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, враховуючи раніше проведені виплати.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 53 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2020 року.
Суддя О.М. Неклеса