07 травня 2020 року Справа № 160/992/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, скасування рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради, в якому позивач просить:
1) визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради щодо відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р № 505, а також у нарахуванні ОСОБА_1 переплати зазначеної допомоги у сумі 33011,22 грн., виплаченої за період з 03.11.2015р. по 21.11.2018р.;
2) зобов'язати Виконавчий комітет Соборної районної у місті Дніпрі ради скасувати рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконкому Соборної районної у місті ради від 24.01.2019p. (п. 2.4 протоколу № 03) в частині відмови ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. №505, а також у нарахуванні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) переплати зазначеної допомоги, виплаченої за період з 03.11.2015 по 21.11.2018р. у сумі 33011,22 грн.
Ухвалою суду від 29.01.2020 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради у нарахуванні ОСОБА_1 переплати допомоги як внутрішньо переміщеній особі у сумі 33011,22 грн., виплаченої за період з 03.11.2015р. по 21.11.2018р. та зобов'язання Виконавчого комітет Соборної районної у місті Дніпрі ради скасувати рішення у нарахуванні ОСОБА_2 переплати зазначеної допомоги як внутрішньо переміщеній особі, виплаченої за період з 03.11.2015 по 21.11.2018р. у сумі 33011,22 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , проте фактично проживає з сином окремо від чоловіка, хоча останній надав прихисток позивачу з сином у зв'язку з проведенням антитерористичної операції.
Також, ухвалою суду від 17.02.2020 року у даній справі відкрито провадження, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач 21.04.2020 року (повідомлення надійшло на адресу суду 27 квітня 2020 року після повторного направлення ухвали суду від 17.02.2020 року) отримав ухвалу суду від 17.02.2020 року, проте, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус вимушено переміщеної особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (довідка від 03.11.2014року № 1201680677 видана 26 липня 2014 року).
Як зазначає позивач, вона має склад сім'ї - три особи: ОСОБА_1 , чоловік - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований в АДРЕСА_1 . не є вимушено переміщеною особою), з яким позивачка знаходиться у зареєстрованому шлюбі, але фактично у сімейних відносинах не перебуває, та син - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований в АДРЕСА_1 . має статус вимушено переміщеної особи на підставі довідки від 05.07.2018 року №0000572886).
У зв'язку з проведення антитерористичної операції позивачка з сином покинула територію Луганської області та переїхала до м.Дніпро.
В подальшому, позивачка написала заяву до управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради про надання щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р № 505. Таку допомогу було призначено з 03.11.2015 по 19.01.2018 у розмірі 884 грн., з 20.01.2018 по 21.11.2018 у розмірі - 1000 грн.
Відповідно до заяв позивачки, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», управлінням було призначено щомісячну адресну допомогу за періоди: з 03.11.2015 по 02.05.2016 в сумі 884,00 грн.; з 20.05.2016 по 19.11.2016 в сумі 884,00 грн.; з 21.11.2016 по 20.05.2017 в сумі 884,00 грн.; з 22.05.2017 по 21.11.2017 в сумі 884,00 грн.; з 22.11.2017 по 19.01.2018 в сумі 884,00 грн.; з 20.01.2018 по 21.05.2018 в сумі 1000,00 грн.; з 22.05.2018 по 21.11.2018 в сумі 1000,00 грн.
22.11.2018 позивачка надала до управління заяву про призначення щомісячної адресної допомоги на наступний шестимісячний строк.
У ході призначення на виконання п. 10 Порядку управлінням було проведено перевірку достовірності наданої інформації, за результатами якої було встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, чоловік, позивача ОСОБА_3 , з 15.10.2004 володіє частиною житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , де фактично мешкає позивач з 03.11.2014 по теперішній час.
З урахуванням виявленої в ході перевірки інформації щодо наявності житлового приміщення у власності чоловіка позивачки, на засіданні комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконкому Соборної районної у місті Дніпрі ради від 24.01.2019, було прийнято рішення про відмову у наданні зазначеної допомоги (п. 2.4 протоколу №03).
З урахуванням ухвали суду від 29.01.2020 року, суд розглядає позовні вимоги щодо відмови позивачці у наданні щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 (далі - Порядок № 505) грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно з п. 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.
Таким чином, чинним законодавством чітко передбачено, що у випадку коли будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення грошова допомога не призначається.
Судом встановлено та не заперечується позивачкою, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 , проте фактично проживає з сином окремо від чоловіка, хоча останній надав прихисток позивачу з сином у зв'язку з проведенням антитерористичної операції.
Згідно ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Тобто, позивачкою з ОСОБА_3 шлюб у встановлений законодавством спосіб не припинено.
З огляду на вищевикладене, комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам виконкому Соборної районної у місті Дніпрі ради відповідно до вимог чинного законодавства правомірно відмовлено в призначенні грошової допомоги позивачу.
З огляду на вищевикладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись ст.ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова