про залишення позовної заяви без руху
14 травня 2020 року м. Київ № 320/3878/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись з позовною заявою
Державної архітектурно-будівельної інспекції України
до товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ»
про знесення самочинного будівництва
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна архітектурно-будівельна інспекція України з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ» про знесення об'єкту самочинного будівництва, а саме: об'єкту будівництва - мережа побутової каналізації по вул. Мальовнича від вул. Чкалова до перехрестя вул. Паркової та вул. Черкаської в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області з компенсацією витрат за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ», код ЄДРПОУ 36712851, місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41-А.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).
Згідно статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина третя). У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста).
Як убачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем вказаних вимог не дотримано, а саме: не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша). Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (частина друга). Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя).
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем зазначено про дотримання тримісячного строку звернення до адміністративного суду, оскільки строк звернення до суду слід відраховувати від моменту проведення останньої перевірки, за результатами якої складено відповідний акт від 29.01.2020.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису (частина перша). У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням (частина друга).
Аналіз змісту зазначеної норми дає підстави для висновку, що право органу архітектурно-будівельного контролю на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта виникає зі спливом строку для добровільного виконання особою, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
До позовної заяви позивачем додано приписи від 27.06.2019 №С-2706/4 та №С-2706/5, в яких встановлено термін їх виконання - до 27.08.2019.
Відтак, за висновком суду, позивач повинен був дізнатись про невиконання відповідачем вимог вказаних приписів зі спливом крайнього строку їх виконання, тобто з 28.08.2019. Водночас, позивач звернувся з даним позовом до суду лише 29.04.2020, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на поштовому відправленні, в якому надійшла позовна заява, тобто з пропущенням тримісячного строку.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України до товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРОПАВЛІВСЬКЕ» про знесення об'єкту самочинного будівництва, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із посиланням на номер цієї справи, до якої слід долучити: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням доказів, або письмових пояснень щодо звернення до адміністративного суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк; оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн. на реквізити Київського окружного адміністративного суду (інформація щодо реквізитів сплати судового збору за звернення до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за посиланням https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду).
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Колеснікова І.С.