про повернення позовної заяви
18 травня 2020 року м. Київ Справа № 320/3269/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до проГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі-відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII;
- зобов'язати відповідача здійснити за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком та щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, відповідно до положень статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
06.05.2020 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи питання щодо приведення позивачем позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Залишаючи дану позовну заяву без руху, суд в ухвалі від 17.04.2020 вказав, що позов подано після закінчення строків, встановлених законом.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено протиправними, на його думку, діями відповідача, що виявились у проведенні позивачу виплати пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у неналежному розмірі.
Водночас з наведеною вище позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду лише 13.04.2020, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, більше ніж на чотири з половиною роки.
За наведених обставин суд наголосив на тому, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
При цьому суд зазначив, що посилання позивача як на поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом на ту обставину, що про наявність у нього права на отримання пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у більшому розмірі він дізнався лише у лютому 2020 року не приймаються судом до уваги, оскільки пенсійні платежі є періодичними та виплачуються щомісяця, а відтак шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом слід відраховувати з моменту отримання позивачем пенсійних виплат за січень 2014 року, а саме: січня-лютого 2014 року (постанови Верховного Суду від 15.05.2019 в адміністративній справі № 804/4217/18 та 08.08.2019 в адміністративній справі № 127/13736/16-а).
Крім того, суд наголосив, що посилання позивача на частину другу статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV є безпідставними, оскільки вказана норма не встановлює строки звернення до суду з позовом про оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а визначає норми матеріального права, які регулюють виплату за минулий час уже нарахованих, однак не виплачених з вини територіальних органів Пенсійного фонду України сум пенсій.
Водночас зі змісту поданої заяви вбачається, що позивач знову посилається на свою необізнаність в особливостях пенсійного законодавства, похилий вік, хворобу та відсутність електронних засобів зв'язку.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).
Як вже зазначалось судом в ухвалі від 17.04.2020, з огляду на те, що пенсійні платежі є періодичними та виплачуються щомісяця, позивач з січня-лютого 2014 року знав або повинен був дізнатися про невиплату йому територіальним органом Пенсійного фонду України пенсійних виплат у належному розмірі, у зв'язку з чим шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом відраховується з моменту отримання позивачем пенсійних виплат за січень 2014 року.
У свою чергу необізнаність в особливостях пенсійного законодавства, похилий вік та відсутність електронних засобів зв'язку не є об'єктивними обставинами, які заважали позивачу реалізувати своє право на звернення до суду з даним позовом.
Крім того, жодних доказів на підтвердження обставин постійного лікування, що позбавило позивача можливості оскаржити дії територіального органу Пенсійного фонду України до суду у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.
Відтак твердження позивача про те, що строк звернення до адміністративного суду ним пропущено з поважних причин, суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали їй звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
2. Копію ухвали надіслати (видати) позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
В силу положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим судовим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Харченко С.В.