про передачу адміністративної справи з
одного адміністративного суду до іншого
м. Вінниця
15 травня 2020 р. Справа № 120/1958/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Сторожука Миколи Миколайовича (вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, 21010) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Сторожука Миколи Миколайовича (вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, 21010) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає передачі до іншого адміністративного суду, виходячи з наступного.
Із поданих до суду матеріалів слідує, що позивач просить визнати дії поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Сторожука М.М. протиправними при складені протоколу адміністративного правопорушення та зобов'язати утриматись від певних дій.
Відповідно до положень ст. 20 КАС України розмежовано предметну юрисдикцію адміністративних судів. Зокрема згідно до п. 1 ч. 1 вказаної норми, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому, пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Положення вказаної норми кореспондують вимогам частини 1 статті 286 КАС України.
Відтак, спір щодо визнання дій протиправними при складені протоколу про адміністративне правопорушення та зобов'язання утриматись від вчинених дій на підставі складеного протоколу віднесено до предметної юрисдикції місцевого загального суду як адміністративного суду.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Отже, однією з підстав для передачі справи на розгляд до іншого адміністративного суду є порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності). При цьому, вирішення питання щодо передачі адміністративної справи на розгляд до іншого адміністративного суду можливо як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
У п. 24 рішення в справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (право на повноважний суд), ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Як зазначає Верховний Суд у своїх постановах, порушення правил юрисдикції може бути підставою для скасування судового рішення. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.
В силу ч. 1 ст. 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Відтак, враховуючи, що предметна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої, відповідно до статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
З огляду на вищевикладене та з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до суду, встановленого законом, приходжу до висновку про передачу даної справи на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області.
Керуючись ст.ст. 29, 248, 256 КАС України, суд -
Передати матеріали позову ОСОБА_1 до поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції Сторожука Миколи Миколайовича про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії до Вінницького міського суду Вінницької області.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна