м. Вінниця
18 травня 2020 р. Справа № 120/1039/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що у зв'язку із встановленням первинно інвалідності III групи, пов'язаної із захистом Батьківщини, відповідно до чинного законодавства він має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року. Однак, відповідач відмовив у призначенні та виплаті вказаної допомоги, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 16.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
08.04.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема зазначає, що допомога у зв'язку з встановленням 5% втрати працездатності позивачеві виплачена в сумі 4263 грн. При цьому, оскільки в силу вимог п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ та п. 8 Порядку № 975 між первинною втратою працездатності, яка визначалася у відсотках та втратою працездатності у вигляді ІІІ групи інвалідності пройшов дворічний термін, отже немає підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги.
Ухвалою суду від 14.04.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено третій особі 10-денний строк для подання пояснень на позовну заяву або відзив.
08.05.2020 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення третьої особи щодо позову, в яких вказано, що правовідносини щодо первинного встановлення втрати працездатності виникли після набрання чинності зазначеним Законом, тому пункт 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII застосовується до позивача. На час первинного встановлення втрати працездатності позивачеві правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла. З дня первинного встановлення ступеню втрати працездатності (06.06.2015) до дня встановлення III групи інвалідності (11.10.2019) минуло понад два роки. Відтак, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
22.05.2015 ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по особовому складу) від 22.06.2015 № 52-рс був звільнений у запас Збройних Сил України за підпунктом "є" (призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період) пункту 1 частини 8 статті 26 (які вислужили строки військової служби за контрактом) Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 p. № 2232-ХІІ.
Згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.06.2015 № 117 позивач був знятий зі всіх видів забезпечення, виключений зі списків особового складу та направлений для зарахування на військовий облік до Тростянецького ОРВК Вінницької області.
03.03.2017 на підставі наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.03.2017 № 15-рс старший солдат військової служби за контрактом ОСОБА_1 , командир бойової машини - командир 3 гірсько-піхотного відділення 3 гірсько-піхотного взводу 1 гірсько-піхотної роти був звільнений у запас за підпунктом "ж" пункту 1 частини 8 статті 26 (які вислужили строки військової служби за контрактом) Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Згідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.03.2017 № 62 був знятий зі всіх видів забезпечення та виключений зі списків особового складу військової частини із 29.03.2017.
Протоколом засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв від 22.04.2015 №109 позивачу встановлено поранення, виникнення якого пов'язане з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 21).
16.06.2015 Вінницькою обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено 5% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби (довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 10 ААА №122249 від 16.06.2015 (а.с. 22).
Як вбачається із довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №372195 від 11.10.2019 позивачу встановлено первинно третю групу інвалідності внаслідок захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с 23).
В подальшому позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини, яка була скерована до Міністерства оборони України.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.12.2019 №12/3260 позивача повідомлено, що рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум оформленого протоколом від 05.12.2019 №174, позивачу відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
Наведене рішення мотивовано таким: у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 29.03.2017 звільнено з військової служби та 16.06.2015 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 5% втрати працездатності внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, що сталося 18.02.2015 (довідка МСЕК серія 10ААА № 122249 від 16.06.2015), а 11.10.2019 під час огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12ААБ№ 372195 від 11.10.2019). Згідно з абзацом другим пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Зміна групи інвалідності відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Допомога у зв'язку з встановленням III групи інвалідності виплачена в сумі 4263 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Згідно статей 1-2 Закону України №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно пункту першого статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Підпунктом четвертим пункту другого статті 16 Закону №2011-XII встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Згідно п. 2 ст. 16-3 Закону №2011-XIІ у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
Пунктом четвертим статті 16-3 Закону №2011-XIІ встановлено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.
З аналізу вказаної норми суд дійшов висновку про те, що закон пов'язує підстави для відмови у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги виключно з моментом первинного встановлення інвалідності.
Поряд з цим, суд приходить до висновку, що обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги поширюється винятково на випадки, коли під час повторного огляду у понад дворічний строк змінилася група інвалідності після первинного встановлення інвалідності, або змінився відсоток ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності. Таким чином вказані випадки є самостійними та не можуть поєднуватися (інакше кажучи, вони поширюються лише на випадки або зміни групи інвалідності, або зміни відсотка ступеня втрати працездатності).
В той же час абз. 2 п. 4 ст. 16-3 Закону № 2011-XII не містить часових обмежень для випадків коли після первинного встановлення часткової втрати працездатності особі вперше встановлюється інвалідність. Первинне встановлення інвалідності є окремими випадком, який дає право на виплату окремого виду допомоги - допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності.
Судом встановлено, що 16.06.2015 відбувся огляд позивача Вінницькою медико-соціальною комісією № 2, за результатами якого встановлено 5% втрати працездатності без встановлення інвалідності.
У свою чергу, 11.10.2019 Вінницькою обласною медико-соціальною експертною комісією встановлено позивачу третю групу інвалідності у зв'язку з захворюванням пов'язаним із захистом Батьківщини, тобто понад дворічний термін після встановлення 5% втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Водночас, із довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №372195 вбачається, що позивачу встановлена ІІІ група інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини з 11.10.2019 вперше при первинному огляді, а тому обмеження передбачене п. 8 Порядку № 975 не застосовується.
Суд приходить до висновку, що у даному випадку йдеться не про виплату такої допомоги у зв'язку із зміною групи інвалідності, а про її призначення і виплату саме у зв'язку із встановленням позивачу групи інвалідності, що є окремою підставою для виплати одноразової грошової допомоги без обмеження будь-якими строками після встановлення відсотку втрати працездатності, тому, посилання відповідача на те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених у абз. 2 п. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 8 Порядку №975, є помилковим.
Відтак, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, а її виплата має проводитись з урахуванням раніше виплаченої суми.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №825/1380/18, оцінюючи аналогічні правовідносини, дійшов висновку про те, що з урахуванням обставин справи позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням відповідної групи інвалідності.
Висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено також у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №120/3358/19-а. Водночас, колегія суддів вказала, що не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, діяв всупереч нормам чинного законодавства, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в постановах № 120/1523/19-а від 09.10.2019, № 240/2116/19 від 26.07.2019 та №120/3358/19-а від 06.02.2020.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частин 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов'язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності з 11.10.2019 внаслідок захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини, оформлене пунктом 27 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.12.2019 №174.
Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності з 11.10.2019 внаслідок захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в Порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, з урахуванням проведених виплат.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
Відповідач: Міністерство оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022)
Третя особа: Вінницький обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Рішення у повному обсязі складено 18.05.2020
Суддя Комар Павло Анатолійович