15 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/11641/19
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Романченка Є.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не направлення до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі з інвалідністю другої групи, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та подати до розпорядника бюджетних коштів - Міністерства оборони України висновок з доданими до нього документами про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі з інвалідністю другої групи, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
В обґрунтування позову зазначив, що 28.12.2016 органами МСЕК встановлено 2 групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, внаслідок чого звернувся із відповідною заявою та необхідним переліком документів до Житомирського обласного військового комісаріату щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Проте, відповідач не направив вказаних документів на адресу Міністерства оборони України, у зв'язку із чим, позивач вважаючи порушеним своє право на отримання одноразової грошової допомоги, звернувся до суду.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалу суду направлено учасникам справи.
ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі, направлено до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог відповідач стверджує, що порядок виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975 визначений Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затверджений наказом МЮУ 20.10.2014. Відповідно до вказаного Положення, якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні. Оскільки позивачем не були надані всі необхідні документи для прийняття МОУ рішення про виплату одноразової грошової допомоги, то відповідач листом повідомив про це заявника. Тому, вважає, що Житомирський ОВК діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 21.04.1984 по 18.04.1986 проходив строкову військову службу.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №4035 від 29.10.2015 встановлено, що поранення, контузія та захворювання ОСОБА_1 , так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА №901353 від 28.12.2016 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 22.12.2016 довічно, причиною інвалідності зазначено поранення, контузія, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у зв'язку із чим, звернувся із відповідною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги, надавши копії документів за переліком.
Листом №СЗ 5078 від 26.09.2019 ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатами розгляду звернення позивача повідомив його про те, що надані ним документи не завірені встановленим порядком, що унеможливлює подальше подання документів до Департаменту фінансів на розгляд комісії Міністерства оборони України, так як, згідно ст.75 Закону України від 02.09.1993 "Про нотаріат", засвідчення вірності копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями, здійснюють нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування. Запропоновано звернутися до Попільнянського районного військового комісаріату з оригінали документів для належного завірення їх копій. Повідомлено, що до комплекту документів необхідно долучити документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
На думку позивача, повернення його документів без направлення до Департаменту фінансів Міністерства оборони України суперечить чинному законодавству, а тому він звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спірні правовідносини регулюються правовими нормами Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей " (далі - Закон №2011-XII), що були чинні на день виникнення таких відносин та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975).
Положеннями ст.1 Закону №2011-XII визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із приписами статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону №2011-XII визначено, що дія цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Положеннями п. 1 ст. 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).
Порядок №975 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Пунктом 11 Порядку №975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Відповідно до вимог пункту 12 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Пунктом 13 Порядку №975 визначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
З метою виконання пункту 13 Порядку N 975 та Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які стали інвалідами, членам сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які загинули під час виконання обов'язків військової служби чи служби в органах внутрішніх справ у складі національного контингенту чи національного персоналу, а також в інших окремих випадках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 травня 1994 року N 290, в апараті Міністерства оборони України утворено Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія), основні функції, завдання, повноваження якої, а також порядок організації її роботи визначає Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затверджене наказом Міністерства оборони України від 26 жовтня 2016 року N 564, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2016 р. за N 1497/29627 (у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою, надалі - Положення).
У відповідності до абзацу 7 пункту 4.7 Положення, документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
Згідно із п. 4.8 Положення, висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.
Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що законодавцем чітко врегульовано порядок звернення особи за отриманням допомоги, порядок формування її документів та передача їх уповноваженому суб'єкту для вивчення й прийняття рішення. При цьому прийняття рішення про виплату чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є виключною компетенцією Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, засідання якої оформлюється протоколом. У свою чергу на обласні військові комісаріати покладено обов'язок з оформлення документів на одержання одноразової грошової допомоги та подання вказаних документів у Департамент фінансів Міністерства оборони України у 15-ти денний строк з дня реєстрації документів для прийняття вказаного рішення.
Судом з'ясовано, що Житомирським обласним військовим комісаріатом після отримання заяви ОСОБА_1 від 20.09.2019 та доданих до неї документів у 15-денний строк не підготовлено висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу та не направлено його з усіма документами до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Натомість листом №СЗ5078 від 26.09.2019 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про те, що подальше подання документів до Департаменту фінансів на розгляд комісії Міністерства оборони України унеможливлено тим, що подані ОСОБА_1 для розгляду комісією копії документів не завірені встановленим порядком, а також необхідно долучити документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) та згоду на збір та обробку персональних даних про фізичну особу.
У контексті наведеного суд наголошує, що відповідач, у разі якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений письмово повідомити про це заявника та в разі необхідності надати допомогу в їх оформленні. Проте ні Порядок, ні Положення не уповноважують обласний військовий комісаріат зобов'язувати заявника усунути визначені недоліки та повторно надсилати такі документи без направлення їх до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства України не дотримано механізму призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу, що призвело до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 , а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).
За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ефективним і належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 є визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не направлення до Міністерства оборони України заяви разом із доданими документами ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю другої групи, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та зобов'язати відповідача направити заяву разом із доданими документами ОСОБА_1 в 15-денний термін з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 слід задовольнити.
Враховуючи відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не направлення до Департаменту фінансів Міністерства оборони України заяви разом із доданими документами ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю другої групи, яку встановлено внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, передбаченої ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат направити заяву разом із доданими документами ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю другої групи, яку встановлено внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в 15-денний термін з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Ю. Романченко