Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 травня 2020 р. Справа№200/3141/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про: визнання дій Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно несплати покладеної пенсії у повному обсязі за період з 15.09.2019 року по 31.12.2019 року неправомірними, стягнення з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму не повністю нарахованої пенсії за період з 15 вересня 2019 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 47595,93 грн., стягнення з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно несплати покладеної пенсії у повному обсязі за період з 15.09.2019 року по 31.12.2019 року неправомірними, стягнення з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму не повністю нарахованої пенсії за період з 15 вересня 2019 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 47595,93 грн., стягнення з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.09.2019 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсій через особистий кабінет на офіційному веб-порталі ПФУ м. Маріуполя з використанням електронного підпису. 18.09.20198 року на особистому прийомі у відповідача позивач передав оригінали та нотаріально завірені копії додатків доданих до заяви та його було ідентифіковано згідно заяви від 18.09.2020 № 5859. Позивач вказує на те, що відповідач не повідомив його про необхідність надання додаткових доказів для вирішення питання про призначення пенсії. Позивач вказує на те, що 04.12.2019 року ним на особистому прийомі в управлінні Пенсійного фонду отримано рішенні від 29.11.2019 року № 5730, відповідно до якого при призначенні пенсії не було враховано заробітну плату за періоди роботи в Російській Федерації, так як довідки про доходи фізичної особи не є довідкою про заробітну плату, а є звітним документом до Федеральної податкової служби Росії, крім того довідки про доходи фізичної особи за 2006-2009 роки надано не в оригіналах. Позивач вказує на те, що він звернувся до відповідача з заявою від 02.01.2020 року № 91 та надав довідку про заробітну плату за весь період роботи у Російській Федерації з 2001 року по серпень 2018 року. Позивач зазначив, що він зберіг право на призначення пенсії з моменту звернення з заявою а саме з 15 вересня 2019 року, оскільки ним протягом трьох місяців з моменту отримання рішення відповідача № 5730 від 29.11.2019 року надані необхідні документи. Позивач зазначає, що управлінням здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2020 року. Вважаючи такі дії щодо перерахунку пенсії з 01.01.2020 року протиправними позивач звернувся до відповідача зі скаргою відповідно до якої просив перерахувати пенсію з 15.09.2019 року, однак отримав відповідь від 14.02.2020 року № 3862-176/Л-03/8-2800/20, відповідно до якої було зазначено, що виплата пенсії в повній сумі 15470,55 грн. на місяць буде здійснюватися лише з 01.01.2020 року. Позивач вважає протиправними дії відповідача стосовно відмови у перерахунку пенсії з 15.09.2019 року по 31.12.2019 року, оскільки такі дії вчинені з порушенням вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також порушують його конституційні права.
Крім того позивач зазначив, що він зазнав душевних страждань, пов'язаних з порушенням його законних прав, в тому числі що полягають у позбавленні належних коштів для існування протягом місяців. Також позивач вказує на навмисне затягування з причин недбальства вирішення питання з призначення пенсії, питання видачі посвідчення, що позбавило позивача користуватися покладеними на нього пільгами, у зв'язку з чим просив суд стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.09.2019 року позивачу було призначено пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчислену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач зазначає, що з метою спрощення взаємодії громадян з органами Пенсійного фонду України запроваджено подання документів з відповідною заявою про призначення пенсії через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України. Так, у розділі особистого кабінету «заява про призначення пенсії» необхідно завантажити пакет необхідних для призначення пенсії документів у сканованому вигляді, підписати звернення електронним цифровим підписом та надіслати його до підсистеми «Звернення». Заяви про призначення пенсії, про перерахунок пенсії відповідно до п. 4 ст. 42 Закону № 1058, подані через веб-портал користувачами, які зареєстровані на веб - порталі та ідентифіковані за допомогою кваліфікованого електронного підпису, розглядаються з урахуванням положень Порядку № 22-1, Закону № 1058, Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 року № 13-1. У разі подання особою заяви про призначення пенсії через веб - портал заявнику надсилається повідомлення про необхідність особистого звернення заявника до відповідного органу Пенсійного фонду України із зазначенням переліку необхідних документів (відомостей) та строків їх подання. Якщо документи, в тому числі оригінали сканованих документів, будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання, то днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації заяві на веб - порталі. Відповідач зазначає, що 18.09.2019 року позивач звернувся до управління з відповідною заявою про ідентифікацію пенсіонера разом з документами, які були подані через веб - портал. Позивачу було роз'яснено, що недостатньо довідки про курс рубля до гривні з АТ «Ощадбанку» на дату виникнення права. Відповідач вказує на те, що позивачем були надані усі необхідні документи для призначення пенсії, які підтверджують його право на пенсію, у зв'язку з чим розпорядженням від 29.11.2019 року позивачу було призначено пенсію. Проте, в ході опрацьовання поданих позивачем документів для призначення пенсії було виявлено,що заявником були надані не довідки про заробітну плату, а звітний документ до Федеральної податкової служби Росії, крім того довідки про доходи фізичної особи за 2006 - 2009 роки надані не в оригіналах. За таких обставин рішенням від 29.11.2019 року № 5730 вирішено при призначенні пенсії із зниженням віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» враховувати заробітну плату в Російській Федерації нулями. Зазначене рішення управління позивачем було отримано 04.12.2019 року.
Відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 40 Закону № 1058 довідка про заробітну плату не є основним документом, визначаючим право на пенсію, а подається лише за бажанням заявника. У зв'язку з чим, 04.12.2019 року та 02.01.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявами про перерахунок пенсії з необхідними документами про заробітну плату, в зв'язку з чим, управлінням 17.01.2020 року позивачу здійснено перерахунок пенсії з врахуванням зазначених документів, та з 01.01.2020 року розмір пенсії збільшився та склав 15470,55 грн. Відповідач вказує на те, що під час призначення пенсії в матеріалах пенсійної справи позивача були відсутні документи, які надані позивачем разом з заявами від 04.12.2019 року та від 02.01.2020 року.
Крім того відповідач зазначає, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд України, до компетенції якого входить розгляд документів, в тому числі і нових. Суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та встановлювати наявність та відсутність права, встановлювати стаж на призначення пенсії, розмір пенсії. Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в ч. 2 ст. 2 КАС України. Відповідач вважає передчасним в разі задоволення судом вимог в частині стягнення з Маріупольського ОУПФУ не повністю нарахованої суми пенсії у розмірі 47595,93 грн.
Стосовно вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 50000 грн., відповідач зазначав, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння відповідачем моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, а тому вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 04 травня 2020 року.
04 травня 2020 року судом отримано відповідь на відзив, відповідно до якого позивач не погоджувався з обставинами викладеними відповідачем та просив суд задовольнити позовні вимоги.
13 травня 2020 року судом отримано заперечення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на відповідь на відзив позивача. Відповідачем у запереченнях викладені аналогічні обставини про які зазначалось у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З огляду на те, що позивач та представник відповідача у судове засідання не з'явились, суд дійшов висновку про розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 110-114, 116).
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 року (категорія 2), що посвідчується долученим до матеріалів справи посвідченням серії НОМЕР_3 (а.с. 115).
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 15.09.2019 року звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя (нині - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області) з заявою № 5730 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 155).
Згідно розписки повідомлення до заяви № 5730 від 15.09.2019 року позивачем надано наступні документи, а саме: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт/посвідчення, трудова книжка або документи про стаж, військовий квиток, диплом про навчання, довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 року по день звільнення, документи про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС чи потерпілого, заява на виготовлення АПП/ППП, заява про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк), підпис пенсіонера, посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС, свідоцтво про шлюб, фото пенсіонера, фотокартка (а.с. 156).
18.09.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про ідентифікацію пенсіонера (а.с. 198).
Відповідно до розписки - повідомлення до заяви від 18.09.2019 року позивача було повідомлено про необхідність надання додаткових документів для призначення пенсії, а саме довідки про курс рубля до гривні з Ощадбанку на дату виникнення права (а.с. 199)
Згідно протоколу призначення пенсії від 29.11.2019 року встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, відповідно до п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 15.09.2019 року у розмірі 2000 грн. (а.с. 14)
29.11.2019 року Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 5730, відповідно до якого заробітну плату за період роботи в Російській Федерації враховано нулями, так як довідка про доходи фізичної особи не є довідкою про заробітну плату, а є звітнім документом до Федеральної податкової служби Росії, крім того довідки про доходи фізичної особи за 2001 - 2009 роки надано не в оригіналах. За таких обставин вирішено при призначення пенсії гр. ОСОБА_1 пенсії із заниженням віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» врахувати заробітну плату за період роботи в Російській Федерації нулями (а.с. 223-224).
Рішення № 5730 від 29.11.2019 року позивач отримав 04.12.2019 року, що підтверджується особистим підписом відповідача.
04.12.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою, відповідно до якої просив допризначити пенсію у зв'язку з наданням додаткових документів (а.с. 230).
Позивачем до заяви від 04.12.2019 року була надана довідка Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Донецького обласного управління № 104.0464/126 від 04.12.2019 року про встановлення курсу купівлі та продажу іноземної валюти за гривні в установах АТ «Ощадбанк» станом на 15.09.2019 року (а.с. 225).
Згідно розпорядження від 09.12.2019 року позивачу проведено перерахунок пенсії, у зв'язку з уточненням даних в ЕСП (а.с. 228).
02.01.2020 року позивач звернувся до управління з заявою № 91 про надання додаткових документів для допризначення пенсії (а.с. 240).
До заяви № 91 від 02.01.2020 року позивачем була надана довідка від 18.12.2019 року № 1ф-4/13602, видана ПАО "Банк ФК "Открытие" (мовою оригіналу), відповідно до якої визначено розмір заробітної плати позивача за період з 2001 року по 2018 рік (а.с. 241-244).
Згідно розрахунку від 17.01.2020 року встановлено, що позивачу з 01.01.2020 року, у зв'язку з уточненням даних в ЕПС, проведено перерахунок пенсії та з 01.01.2020 року призначено пенсійні виплати в розмірі 15470,55 грн. (а.с. 234).
05.02.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою № 1894 про ідентифікацію пенсіонера (а.с. 253).
Відповідно до розписки - повідомлення до заяви № 1894 встановлено, що позивачем надана довідка № 1ф-н/13602 від 18.12.2019 року (а.с. 262).
Також, 05.02.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою № 1914 про ідентифікацію пенсіонера (а.с. 265).
Згідно розписки - повідомлення до заяви № 1914 встановлено, що позивачем надана довідка № 12ф-04/1698 від 08.10.2019 року (а.с. 266).
Згідно розпорядження від 12.02.2020 року позивачу проведено перерахунок пенсії, у зв'язку з уточненням даних в ЕПС (а.с. 270-271).
Судом встановлено, що позивач через веб-портал Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області звернувся до Пенсійного фонду України зі скаргою № ВЕБ-280000-Ф-С-20-000185, відповідно до якої просив посприяти в призначенні пенсії з 15.09.2019 року в повному обсязі, в тому числі з урахуванням заробітної плати отриманої в Російській Федерації, а також просив провести службове розслідування та вжити заходів до осіб винних у порушені законодавства (а.с. 83-87).
Листом від 14.02.2020 року № 3862-176/Л-03/8-2800/20 Департамент Пенсійного забезпечення Пенсійний фонд України повідомило позивача, що за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області згідно заяви від 02.01.2020 року, з 01.01.2020 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати згідно довідки від 18.12.2019 року № 1ф-4/13602 (Російська Федерація) за період з червня 2001 року по серпень 2018 року. Розмір пенсії гр. ОСОБА_1 , обчислений відповідно до ст. 27 Закону, з урахуванням страхового стажу 38 років 2 місяці 1 день (коефіцієнт страхового стажу - 0,38167) та заробітної плати 39957,52 грн., визначеної за весі періоди страхового стажу з 01.07.2000, 31.08.2018 (коефіцієнт заробітної плати - 6,45633), із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки (2016-2018) - 6188,89 грн., складає 15250,59 грн. За 3 роки страхового стажу понад 35 років розмір пенсії збільшено на 3 відсотки мінімального розміру пенсії за віком (1638 грн.). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2020 року з урахуванням доплати за понаднормований стаж (49,14 грн.) та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії (170,82 грн.), складає 15470,55 грн. Вказаний розмір пенсії ОСОБА_1 отримав у лютому 2020 року, доплату пенсії за січень 2020 року включено на виплату у березні 2020 року (а.с. 88-89).
Позивач не погодившись з діями відповідача щодо не перерахунку пенсії за період з 15.09.2019 року по 31.12.2019 року, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення”.
Закон України “Про пенсійне забезпечення” № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991.
Відповідно до абз. 2 п.1 ч.1 ст. 55 Закону України №796-XII від 28.02.1991 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу - учасникам, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів на 8 років.
Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Суд зазначає, що Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Пунктом 1.6 Порядку № 22-1 звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Згідно п. 1.7 вищезазначеного Порядку днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"); 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).
Пунктом 2.23 Порядку № 22-1 передбачено, що документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.
Згідно абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).
Згідно абзацу 1 пункту 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
З аналізу вищезазначених положень вбачається, що уповноважена особа відповідача після отримання заяви про призначення пенсії та долучених до неї документів перевіряє їх та встановлює чи надані заявником усі документи для призначення пенсії, встановивши відсутність необхідних документів для призначення пенсії відповідач повинен письмово повідомити заявника, які документи необхідно надати та встановлю строк протягом якого такі документи надаються до управління.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами позивач 15.09.2019 року звернувся до управління з заявою № 5730 про призначення пенсії.
До заяви позивачем були надані копії довідок про доходи фізичної особи за 2006 - 2018 роки.
Суд звертає увагу на те, що вказані довідки про доходи фізичної особи були прийняті відповідачем як належні документи для призначення пенсі.
Згідно протоколу від 29.11.2019 року відповідачем позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 15.09.2019 року та одночасно прийнято рішення № 5730 від 29.11.2019 року, відповідно до якого заробітну плату за період роботи в Російській Федерації враховано нулями, так як довідка про доходи фізичної особи не є довідкою про заробітну плату, а є звітнім документом до Федеральної податкової служби Росії, крім того довідки про доходи фізичної особи за 2001 - 2009 роки надано не в оригіналах.
Суд вважає дії відповідача щодо прийняття рішення № 5730 від 29.11.2019 року протиправними, оскільки відповідно до вимог Порядку № 22-1 відповідач зобов'язаний був повідомити позивача про необхідність надання додаткових доказів для призначення пенсії, проте, відповідачем вказані дії вчинені не були.
Отже, позивач фактично про необхідність надання додаткових доказів дізнався 04.12.2019 року після отримання рішення № 5730 від 29.11.2019 року, в зв'язку з чим, суд вважає, що з моменту отримання вказаного рішення позивач мав право протягом трьох місяців надати до управління довідку про заробітну плату за період роботи в Російській Федерації з 2001 року по 2018 рік.
Крім того частиною 2 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Відповідно до статті 8 Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, органи, які здійснюють пенсійне забезпечення в державах-учасницях Угоди, співпрацюють один з одним в порядку, що визначається за згодою між їх центральними органами.
З аналізу вищезазначених положень встановлено, що органи, які призначають пенсію мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Враховуючи зазначені обставини, суд зазначає, що відповідач самостійно міг звернутися до установи, де працював позивач з вимогою надати документи необхідні для призначення пенсії, однак відповідачем не надано суду доказів щодо вчинення вказаних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач лише після отримання від відповідача довідки про заробітну плату від 18.12.2019 року № 1ф-4/13602 звернувся до ПАО «ФК Банк «Открытие» (мовою оригіналу) про підтвердження інформації зазначеній у довідці та надання первинних документі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем у порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку № 22-1 не проведено усіх дій стосовно отримання додаткових документів для призначення та обрахунку пенсії, чим порушено права позивача на гідне пенсійне забезпечення.
Таким чином, суд вважає, що рішення № 5730 Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 29.11.2019 року, прийнято без повного з'ясування усіх обставин справи, в зв'язку з чим рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, з огляду на те, що про необхідність надання додаткових документів позивач дізнався лише 04.12.2019 року після отримання рішення, суд приходить до висновку, що саме з цього часу позивач був повідомлений про необхідність надання протягом трьох місяців довідки про заробітну плату за період роботи в Російській Федерації за 2001-2018 рік, оскільки, відповідач при прийнятті заяви про призначення пенсії не повідомив про необхідність надання додаткових документі.
Отже, враховуючи те, що позивачем додаткові документи були надані до відповідача протягом трьох місяців з моменту повідомлений про необхідність надання таких документів, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний провести перерахунок пенсії з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, а саме з 15.09.2019 року.
Стосовно визначеного позивачем способу захисту щодо визнання дій Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно несплати покладеної пенсії у повному обсязі за період з 15.09.2019 року по 31.12.2019 року неправомірними та стягнення з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму не повністю нарахованої пенсії за період з 15 вересня 2019 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 47595,93 грн.
Визначаючи належний спосіб захисту порушеного права, суд враховує, що спосіб захисту порушено права має бути реальним та ефективним.
Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, правовідносини щодо призначення пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.
У спірному випадку, відповідач не аналізував наявність чи відсутність підстав для перерахунку пенсії з моменту звернення з заявою про призначення пенсії 15.09.2019 року, нарахування та виплату недоотриманої пенсії за період з 15.09.2019 року по 31.12.2019 року. Тобто, відповідачем не вирішувались питання, які віднесенні до якого компетенції та які підлягають з'ясуванню при розгляді заяви позивача про призначення пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
З цих підстав суд дійшов висновку про те, що належним способом захисту прав позивача, у спірних правовідносинах, є визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 5730 від 29.11.2019 року, зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 3057 ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.09.2019 року з урахуванням висновків суду.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 25 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що позивачем не надано суду належних, достатніх, достовірних доказів на підтвердження розрахунку суми моральної шкоди, завданою бездіяльністю пенсійного органу.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 50000 грн., завданої протиправною бездіяльністю відповідача щодо невиплати пенсії.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 5730 від 29.11.2019 року, зобов'язання Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 3057 ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.09.2019 року з урахуванням висновків суду.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки позивач відповідно до пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області стосовно несплати покладеної пенсії у повному обсязі за період з 15.09.2019 року по 31.12.2019 року неправомірними, стягнення з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 суму не повністю нарахованої пенсії за період з 15 вересня 2019 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 47595,93 грн., стягнення з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн. - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 5730 від 29.11.2019 року.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 3057 ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.09.2019 року з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 18 травня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строки на оскарження рішення застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540 від 30.03.2020 року (який набрав чинності 02.04.2020 року).
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська