18 травня 2020 року Справа № 160/4156/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук - Борисенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНАЦЕНТР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
14.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «АФІНАЦЕНТР» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення №17396 від 24.03.2020 Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в частині внесення ТОВ «АФІНАЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39107995) до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «АФІНАЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39107995) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 26.04.2019 ТОВ «АФІНАЦЕНТР» було укладено договір на виконання робіт №2/13 від 13.02.2020 з Військовою частиною НОМЕР_1 , предметом якого є виконання робіт. На виконання вимог положень Податкового Кодексу України, позивачем було складено податкову накладну №3 від 25.03.2020 та датою складення відповідну накладну було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, згідно інформації, яка була зазначена у квитанції № 1 від 27.03.2020, направленій ДФС України через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» на адресу позивача, відповідач зупинив реєстрацію податкової накладної №3 від 25.03.2020.
Так, керуючись положеннями Порядку №1165, ТОВ «АФІНАЦЕНТР» 03.04.2020 було подано в адресу ДПС України повідомлення №2 від 03.04.2020 щодо подання пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, разом із всіма необхідними документами, що підтверджують, на думку позивача, реальність та обсяг господарської операції.
Однак, 07.04.2020 через автоматизовану систему позивачем від відповідача було отримано Рішення комісії ДФС України про відмову в реєстрації вказаної вище податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №1515283/39107995.
Позивач не погоджується із наведеним вище рішенням контролюючого органу, а тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою суду від 15.04.2020 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.
Окрім того, цією ж ухвалою суду від 15.04.2020 відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких грунтуються заперечення відповідача.
Суд звертає увагу, що представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області копію ухвали суду від 15.04.2020 разом із копією позовної заяви з додатками було отримано 23.04.2020, що підтверджується розпискою, оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Проте, відзиву на позовну заяву, жодних заяв або клопотань від відповідача про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву останнім до суду надано не було.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
28.04.2020 до суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просив суд долучити до матеріалів справи відповідь №35830/10/04-36-16-01-15 від 07.04.2020 віл ГУ ДПС на адвокатський запит №1 від 01.04.2020 та Протокол №106 від 24.03.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно із ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частинами 5, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНАЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39107995) зареєстровано 20.02.2014 у встановленому законом порядку (місцезнаходження: 51931, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, Заводський р-н, вул. Курська, буд. 45-2) та видами діяльності якого є: 49.41 Вантажним автомобільний транспорт, 71.11 Діяльність у сфері архітектури, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування і цих сферах, 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну, 41.10 Організація будівництва будівель, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.11 Будівництво доріг і автострад, 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену, 42.13 Будівництво мостів і тунелів.
Відповідно до тексту позовної заяви, 26.04.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «АФІНАЦЕНТР» було укладено договір на виконання робіт №2/13 від 13.02.2020 з Військовою частиною НОМЕР_1 , предметом якого є виконання робіт, а саме: улаштуванню внутрішніх інженерних мереж при капітальному будівництві по об'єкту «Будівництво казарми №3, 93 омбр, смт. Черкаське, Дніпропетровської обл., військове містечко №2 Коригування». Відповідно до п. 1.3 Договору, склад і обсяг робіт визначається відповідно до узгодженої сторонам Договірної ціни з кошторисною документацією, а також актах приймання робіт, Додатком 3.
Відповідно до положень п.201.1 ст.201 та п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України ТОВ «АФІНАЦЕНТР» було складено податкову накладну №3 від 25.03.2020.
Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПКУ, датою складення відповідну податкову накладну було направлено позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, згідно інформації, яка зазначена у квитанції №1 від 27.03.2020, направленій ДФС України через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» на адресу позивача зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН».
Тобто, відповідач зупинив реєстрацію податкової накладної №3 від 25.03.2020.
Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 24.03.2020 №17396 в частині внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
01.04.2020 вих. №1 адвокатом О.В. Павелко на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було надіслано адвокатський запит, в якому останній просив надати посвідчену копію рішення (у вигляді протоколу, витягу з протоколу або іншого документа) про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНАЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39107995) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області «Про надання копії рішення» 35830/10/04-36-16-01-15 від 07.04.2020 було зазначено, що Рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «АФІНАЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39107995) включено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості згідно протоколу засідання комісії від 24.03.2020 №106.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість, відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис". "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі -квитанція).
Згідно до положень підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
До складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів.
Голова комісії регіонального рівня та її персональний склад затверджуються наказом головного управління ДПС в області, м. Києва та Офісу великих платників податків ДПС. Головою комісії регіонального рівня призначається перший заступник або заступник керівника головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Голова комісії центрального рівня та її персональний склад затверджуються наказом ДПС.
Голова комісії контролюючого органу організовує роботу комісії і відповідає за виконання покладених на неї завдань та функцій, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду.
Голова комісії контролюючого органу: організовує роботу комісії та координує роботу її членів; головує на засіданнях комісії та визначає перелік питань, що підлягають розгляду; визначає функціональні обов'язки кожного члена комісії; відповідає за виконання покладених на комісію завдань та функцій; організовує підготовку документів щодо діяльності комісії; забезпечує надання аналітичної інформації; ініціює питання щодо зміни персонального складу комісії; забезпечує формування рішень за встановленою формою та надсилання їх платнику податку; забезпечує вирішення інших питань, що стосуються здійснення повноважень комісії.
У разі відсутності голови комісії контролюючого органу його обов'язки виконує заступник голови комісії. У разі відсутності голови комісії контролюючого органу та його заступника обов'язки голови комісії виконує один із членів комісії, який обирається комісією.
Секретар комісії контролюючого органу забезпечує: підготовку проектів письмових доручень голови комісії (або особи, яка виконує його обов'язки); підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях; оформлення протоколів засідань комісії; збір та надсилання матеріалів членам комісії на визначену офіційну адресу електронної пошти для забезпечення телекомунікаційного зв'язку, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, з метою прийняття рішення; ведення діловодства комісії; подання голові комісії зведеної інформації про результати проведених засідань та прийнятих рішень.
У разі відсутності секретаря комісії його обов'язки виконує один із членів комісії, який обирається комісією.
Члени комісії контролюючого органу мають право: ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, та брати участь у проведенні їх перевірки; переглядати всю інформацію про платників податку, наявну в ДПС; подавати пропозиції з питань, що розглядаються; викладати окрему думку, оформлену в письмовій формі; вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії. Члени комісії контролюючого органу зобов'язані: особисто брати участь у роботі комісії; не розголошувати відомостей, що стали їм відомі у зв'язку з участю в роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; виконувати доручення голови комісії в межах, передбачених цим Порядком; брати участь у голосуванні.
У разі неналежного виконання членом комісії регіонального рівня своїх обов'язків комісія шляхом надсилання відповідного протоколу засідання або витягу з нього повідомляє керівнику відповідного головного управління ДПС в області, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС про необхідність вирішення питання щодо заміни такого члена комісії.
У разі неналежного виконання членом комісії центрального рівня своїх обов'язків комісія шляхом надсилання відповідного протоколу засідання або витягу з нього повідомляє Голові ДПС про необхідність вирішення питання щодо заміни такого члена комісії.
Голова, заступник голови, секретар та члени комісії контролюючого органу беруть участь у засіданні особисто та не мають права делегувати своїх представників для участі в її засіданні.
Засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.
Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.
У разі потреби член комісії контролюючого органу подає голові комісії пропозиції щодо проведення додаткового засідання.
Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні.
Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.
Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.
Порядок взаємодії комісії контролюючого органу, структурних підрозділів та головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС затверджується наказом ДПС.
Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.
Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Особи, які не є членами комісії контролюючого органу, не можуть брати участі у заслуховуванні доповідей членів комісії, внесенні пропозицій, обговоренні та голосуванні.
Номер рішення комісії контролюючого органу складається з податкового номера або серії (за наявності) та/або номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта).
Матеріально-технічне та організаційне забезпечення діяльності комісії контролюючого органу здійснює контролюючий орган, в якому утворена така комісія.
При цьому прийняття рішення у формі окремого документа чинним законодавством не передбачено, у зв'язку з чим позивач звертає увагу суду, що рішення №17396 від 24.03.2020 є формою рішення суб'єкта владних повноважень.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач віднесений до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до рішення Державної фіскальної служби України (діяли на момент прийняття рішення про віднесення позивача до ризикових платників податків).
У рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №17396 від 24.03.2020 року, зокрема, зазначено: «Платник податків відповідає критеріям ризиковості, підстава: п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.)
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.8 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.8 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.8 цих Критеріїв, то такий платник податків вноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості. що визначені у пунктах 1.1-1.8 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС».
Так, позивач вказує, що негативні наслідки для платника податків у розглянутій справі настали у зв'язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості здійснення операцій, встановлених рішенням ДФС України № 17396 від 24.03.2020.
Разом з тим, суд вважає за необхідно зазначити, що рішення Державної фіскальної служби України № 17396 від 24.03.2020 не затверджено будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджено з Міністерством фінансів України, у зв'язку з чим не відповідає пункту 8 Порядку №1165.
З огляду на відсутність державної реєстрації, вказане рішення не може вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною п'ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт. який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом; Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти.
ДФС України, відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Отже, Критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб'єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.
Статтею 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено особливості прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади, їх посадовими особами та встановлено наступне.
Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений; проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.
При прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку ДФС України не було дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог ст. 25 вказаного Закону.
Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, відповідно до п. 3 якого, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін'юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.
Згідно з пп. "б" п. 4 Положення №731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що, зокрема, мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.
Відповідно до п. 6 Положення №731, державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади -Мін'юст.
За вимогами п. 15 Положення №731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.
У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України, а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Таким чином, запровадження для використання регіональними підрозділами ДПС України критеріїв оцінки ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН рішення №17396 від 24.03.2020 "Критерії ризиковості платника податків" є протиправним.
Враховуючи вищевикладене, застосування у спірних правовідносинах Критеріїв ризиковості платників податку, визначених рішенням Державної податкової служби України № 17396 від 24.03.2020 року, є безпідставним.
Суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні №17396 від 24.03.2020 відсутні обгрунтування мотивів та конкретизації підстав віднесення позивача до ризикових платників податків, якому б відповідав позивач.
Разом з цим, внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджають провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що податкові накладні, які позивач направляє для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає належним способом захисту в даному випадку буде визнання протиправним та скасування рішення №17396 від 24.03.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в частині включення ТОВ "АФІНАЦЕНТР" до переліку ризикових платників податків та зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «АФІНАЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39107995) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2102,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 2851 від 13.04.2020, яке міститься в матеріалах справи.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 246, 250, 255, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНАЦЕНТР» (51900, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Курська, буд. 45-2, код ЄДРПОУ 39107995) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення №17396 від 24.03.2020 Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в частині внесення ТОВ «АФІНАЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39107995) до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «АФІНАЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 39107995) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АФІНАЦЕНТР» (51900, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Курська, буд. 45-2, код ЄДРПОУ 39107995) понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко