25 березня 2020 року Справа № 160/13444/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
27 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якій, з урахуванням уточнень від 28 січня 2020 року, просять:
- скасувати видану Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 12 листопада 2019 року №Ф-309405-55.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не має статусу фізичної особи-підприємця (в оскаржуваний період), оскільки у 2005 році рішенням Господарського суду Дніпропетровської області було припинено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . Крім того, позивач зазначає, що не належить до інших категорій платників єдиного соціального внеску, за той час в якому нараховано податок працював за трудовим договором на Приватному акціонерному товаристві "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (код ЄДРПОУ 00659101) і єдиний соціальний внесок сплачувався за нього роботодавцем у встановленому порядку, у зв'язку із чим, у нього були відсутні підстави для самостійного нарахування та сплати єдиного внеску як фізичної особи-підприємця. Вважає оскаржувану вимогу про сплату заборгованості з єдиного внеску протиправною, оскільки ним не здійснювалась будь-яка підприємницька діяльність, та як наслідок ним не було отримано доходу від такої діяльності протягом 2017- 2019 років, тому сформована вимога органом контролю є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 р. У справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу було запропоновано надати відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.
20.02.2020 р. відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, з наступних підстав. Обґрунтовуючи свою позицію орган контролю зазначив, щопозивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як фізична особа-підприємець з 2003 року. Проте, податкова звітність до відповідача останнім не подавалась. При цьому, враховуючи зміни до Закону України №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які набули чинності з 01 січня 2017 року, з 2017 року платники податків повинні в обов'язковому порядку сплачувати єдиний соціальний внесок незалежно від того, чи отримали вони дохід чи ні. Так, в ході проведення інвентаризації даних, які обліковувалися в інтегрованій картці платника єдиного внеску фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 встановлено, що станом на 31.10.2019 року наявна недоїмка з єдиного внеску в розмірі 26539,26 грн., у зв'язку з чим, 12.11.2019 року податковим органом сформовано вимогу № Ф-309405-55. За таких обставин, оскаржувана вимога винесена правомірно і підстави для її скасування, відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 11.11.2003 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебував на обліку, як платник податків в Кам'янському управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та сторонами не заперечується.
Відповідно до відомостей з інтегрованої картки платника податків, копія якої наявна в матеріалах справи, станом на 31.10.2019 року за позивачем обліковувався борг зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 26539,26 грн.
Так, контролюючим органом встановлено, що станом на 01.01.2018 року в ІКП відсутні щоквартальні нарахування позивачем єдиного внеску за 2017 рік, строк сплати - 09.02.2018 року в розмірі 8448,00 грн. Також, за 2018 рік в автоматичному режимі позивачу були нараховані щоквартальні нарахування єдиного внеску за 2018 рік на суму 9828,72 грн., а саме:
- за 1 квартал 2018 року, строк сплати 19.04.2018 року - 2457,18 грн.;
- за 2 квартал 2018 року, строк сплати 19.07.2018 року - 2457,18 грн.;
- за 3 квартал 2018 року, строк сплати 19.10.2018 року - 2457,18 грн.;
- за 4 квартал 2018 року, строк сплати 21.01.2019 року - 2457,18 грн.
Також, за 1-3 квартали 2019 року в автоматичному режимі позивачу були нараховані щоквартальні нарахування єдиного внеску за 2019 рік на суму 8262,54 грн., а саме:
- за 1 квартал 2019 року, строк сплати 19.04.2019 року - 2754,18 грн.;
- за 2 квартал 2019 року, строк сплати 19.07.2019 року - 2754,18 грн.;
- за 3 квартал 2019 року, строк сплати 19.10.2019 року - 2754,18 грн.
На підставі вищенаведених відомостей, 12.11.2018 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-309405-55. на загальну суму 26539,26 грн.
Крім того, судом встановлено, що станом на 12.09.2019 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про реєстрацію ОСОБА_1 , як фізичної особи - підприємця, відсутні.
Не погодившись з даною вимогою відповідача, позивач оскаржив її у судовому порядку.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464).
Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно доабз. 3 ч. 8 ст. 9 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464).
Згідно з ч.3 статті 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464 недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Частинами 3 та 4 ст.25 Закону № 2464 передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) (далі - Інструкція № 449).
Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Пунктом ж 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
З аналізу наведених вище норм слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску контролюючий орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.
Суд зазначає, що позивачу нараховано розрахункову суму єдиного внеску за період: 2017 рік, 2018 рік та 1-3 квартал 2019 року.
Суми заборгованості позивача по сплаті єдиного внеску здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи ГУ ДПС у Дніпропетвроській області.
Судом також встановлено, що позивач протягом 2017 - 2019 років працював на ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод») і роботодавець сплачував за нього, як за найманого працівника, єдиний соціальний внесок.
Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 04.12.2019 року по справі № 440/2149/19, особа, яка зареєстрована як фізична особа - підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Відповідач не надав суду доказів здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 у період 2017, 2018 років та 1-3 кварталу 2019 року, як і доказів отримання позивачем доходу від даної діяльності.
За цих обставин варто зазначити, що реєстрація позивача в податковому органі як фізичної особи - підприємця ще не є доказом здійснення такої діяльності та отримання від такої діяльності доходу, оскільки взяття на облік осіб, здійснюється органом доходів і зборів незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.
Відтак, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2019 року №Ф-309405-55 ГУ ДПС у Дніпропетровській області є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи відповідачем не було доведено правомірність своїх дій у спірних відносинах, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ч.1 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600. м. Дніпро, вул. Сімферопольська буд. 17А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 12 листопада 2019 року №Ф-309405-55.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева