про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/6649/20
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Ратнівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Ратнівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій; щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки та зобов'язання оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та місить такі недоліки.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач у позовній заяві вказала, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
З приводу наведеної обставини необхідно зазначити наступне.
ОСОБА_1 у розумінні статті 56 КАС України є законним представником свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 та звернулася з даним позовом до суду в його інтересах.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.
Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15 січня 2018 року у справі №607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі 754/16008/17.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви.
Як установлено частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 грн.
Таким чином, оскільки позивач - фізична особа подала позовну заяву, що має немайновий характер, тому така позовна заява повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 840,80 грн. (2102 грн. х 0,4).
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн. та надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо).
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Ратнівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя В.В. Мачульський