Провадження № 33/803/501/20 Справа № 932/3492/20 Суддя у 1-й інстанції - Татарчук Л. О. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
05 травня 2020 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні за участю адвоката Сухомлин О.В. його апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2020 року щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює ФОП " ОСОБА_1 "
у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП,
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 34 000 гривень.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 21.03.2020 року близько 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 будучи посадовою особою магазину "FOODS BODY", розташованого за адресою : м. Дніпро, вул. Виконкомівська, буд.11, не припинив роботу закладу та здійснював прийом покупців, чим порушив вимоги п.3 п.2 Постанови кабінету Міністрів України №215 від 16.03.2020 року та скоїв адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Сухомлин О.В. просить скасувати постанову судді, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що в матеріалах справи не містить відомостей та належних доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, роботу якого заборонено. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б достовірно вказували на те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП не надано, а тому вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Заслухавши адвоката Сухомлин О.В., який підтримав доводи та вимоги апеляції, просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи про законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням вимог ст.ст. 251, 252, 283 КУпАП в постанові суду зазначаються опис обставин, установлених при розгляді справи, докази та дається їм належна оцінка в їх сукупності.
Вказаних вимог закону під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції було дотримано.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого адміністративного правопорушення, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 434061 від 21 березня 2020 року, де викладено обставини вчинення правопорушення; рапортом ДОД Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 21 березня 2020 року з приводу обставин скоєного правопорушення; копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 ; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 21 березня 2020 року.
Доводи адвоката в апеляції, що постанова прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповнота з'ясування усіх фактичних обставин справи і не дослідження судом та не надання ним належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, є необґрунтованими, безпідставними і такими, що зводяться фактично до переоцінки доказів з огляду на наступне.
За статтею 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Санкція даної статті передбачає накладення штрафу як на посадових осіб так і на громадян.
Відповідно до п. 3 ч. 2 постанови КМУ від 16.03.2020 року № 215 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції від 17.03.2020 року) з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. заборонено роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Отже за вказаними приписами постанови слідує, що забороняється робота перелічених вище суб'єктів господарювання, до яких відноситься і магазин "FOODS BODY".
Однак, встановлено, що магазин "FOODS BODY" 21.03.2020 року, в період дії вказаних вище обмежень, посадовою особою і власником якого є ОСОБА_1 , працював, що не заперечується і останнім та підтверджується, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, письмовими пояснення свідка ОСОБА_3 , який зазначав, що він є продавцем цього магазину, власник про заборону роботи магазину його не попереджав і в магазині на момент перебування працівників поліції знаходилися два відвідувачі.
Доводи адвоката, що суд не з'ясував всіх обставин справи не встановив, що особа яка притягується до адміністративної відповідальності і є суб'єктом господарювання, вважаю надуманими і безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявна копія свідоцтва №876135 про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 , його письмові пояснення, а також останній надавав покази і в суді першої інстанції, де він сам підтверджував факт, що він є власником магазину "FOODS BODY", і що підтверджується також і долученим до апеляції Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де останній є фізичною особою-підприємцем.
Згідно ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, тобто фізичних осіб, які зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці.
Отже, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем - суб'єктом господарювання, а тому на момент вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, на нього розповсюджувалася дія п. 3 ч. 2 постанови КМУ від 16.03.2020 року № 215 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції від 17.03.2020 року).
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи власником магазину "FOODS BODY" , як суб'єкт господарювання в порушення вказаних вище обмежень здійснював роботу свого магазину, що є порушенням правил щодо карантину людей санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а тому, вважаю, що суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП, і наклав на нього стягнення як на посадову особу, що в повній мірі ґрунтується на належних і допустимих доказах і його винуватість є доведеною поза розумним сумнівом.
Доводи в апеляції, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, з посиланням на те, що на його звернення по телефону Держспоживслужба в усній формі повідомила про відсутність заборони на торгівлю вітамінами та інших препаратів медичного призначення у відповідності до протоколу №6 Міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій ДМР, із дотриманням додаткових мір карантину в торговому залі, є необґрунтованими, а тому не беру їх до уваги, оскільки не вважаю належними і достатньо переконливими доказами здійснення суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі продуктами харчування долучених до апеляції товарних чеків, які містять разовий перелік товарів, які не можна віднести до життєво необхідних товарів харчування в розумінні визначених в наведеній вище постанові КМУ від 16.03.2020 року.
З огляду на наведене разом, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу адвоката Сухомлин О.В. в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову судді Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кононенко