Справа № 344/3994/20
Провадження № 3/344/2173/20
15 травня 2020 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Лазарів О.Б., з участю захисника Гайтанюк М.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 315545 від 12.03.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 12 березня 2020 року о 03-00 год. в м. Івано-Франківськ, по вул. Північний Бульвар, 1А керував транспортним засобом марки "Chevrolet Aveo", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей не реагували на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, зокрема пояснив, що не керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, додатково пояснив, що 12.03 2020 року близько 03-00 год на прохання свого друга ОСОБА_2 забрав його на автомобілі з нічного клубу "Ельдорадо". Коли вони проїжджали по вул. Північний Бульвар в м. Івано-Франківську, його транспортний засіб зупинила патрульна поліція. На прохання працівника поліції щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 не відмовлявся, однак, просив працівників поліції повернути йому документи.
Допитана в судовому засіданні поліцейський взводу 2 роти 1 БУПП в Івано-Франківській області сержант поліції Міщанин О.М. пояснила, що 12.03.2020 року близько 03-00 год. працівниками патрульної поліції було зупинено транспортний засіб марки "Chevrolet Aveo", д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . В процесі спілкування у водія було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагували на світло, виражене тремтіння пальців рук. На неодноразову пропозицію проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків. При цьому, ОСОБА_1 не бажав виходити з автомобіля для подальшого проходження огляду, говорив, щоб повернути йому документи, які були в розпорядженні працівників поліції для заповнення направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також інших адміністративних матеріалів.
Свідок ОСОБА_2 розповів суду, що 12.03.2020 року він відпочивав в нічному клубі «Ельдорадо» в м.Івано-Франківську та зателефонував до свого друга ОСОБА_1 з проханням, щоб той забрав його з нічного клубу додому, оскільки свідок вживав алкоголь. Близько 03-00 год. ночі, коли вони проїжджали по вул. Північний Бульвар в м. Івано-Франківську, то транспортний засіб ОСОБА_1 зупинила патрульна поліція. Свідок зазначив, що в процесі спілкування працівники поліції забрали в ОСОБА_1 документи та не пропонували йому пройти у визначеному законом порядку огляд на визначення стану сп'яніння.
В судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що до нього 12.03.2020 року, близько 03-00 год. зателефонував ОСОБА_2 , та повідомив, що потрібно тверезого водія і щоб він забрав його знайомого ОСОБА_1 з вул. Північний Бульвар в м. Івано-Франківськ. Свідок також ствердив, що коли він прибув на місце події, працівники поліції не повертали ОСОБА_1 документи та не пропонували йому пройти у визначеному законом порядку огляд на визначення стану сп'яніння. При цьому, свідок підтвердив, що ОСОБА_2 дійсно знаходився в стані сп'яніння, а в ОСОБА_1 помітно тремтіли руки.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, показання свідків, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, при розгляді даної адміністративної справи судом достовірно було встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом серії ДПР18 № 315545 від 12.03.2020 року про адміністративне правопорушення в якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, з зазначенням двох свідків адміністративного правопорушення з відповідними їх підписами; письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкгольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеоматеріалами, що містяться на оптичних дисках.
Зокрема, з досліджених відеоматеріалів з нагрудних камер працівників поліції, чітко вбачається, що вказаний водій ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився. При цьому така пропозиція з боку працівників поліції звучала неодноразово. Одночасно водій поводив себе зухвало, говорив, щоб працівники поліції повернули йому документи, які останні взяли для встановлення особи та оформлення інших процесуальних документів, зокрема, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та адміністративного протоколу, казав що вони його нервують.
Суд звертає увагу на те, що незважаючи на заяви ОСОБА_1 про те, що він не відмовляється від проходження огляду щодо визначення стану наркотичного сп'яніння, про що зазначено ним в адміністративному протоколі, проте, його фактичні дії були направлені на ухилення від проходження відповідного огляду. Вказані обставини чітко зафіксовані на відеоматеріалах, які були предметом дослідження в судовому засіданні, підтверджуються показаннями працівника поліції ОСОБА_6 , даними, що містяться в адміністративному протоколі серії ДПР 18 №315545 від 12.03.2020 року.
Одночасно, посилання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , друзів ОСОБА_1 , на те, що працівники поліції не пропонували останньому пройти у визначеному законом порядку огляд на визначення стану сп'яніння не витримує жодної критики, оскільки такі показання не відповідають згаданим вище доказам, зокрема чітким відеоматеріалам з нагрудних камер відео нагляду працівників поліції та самим відеоматеріалам, які були надані стороною захисту. А тому, показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд відкидає та не бере до уваги.
На переконання суду позиція ОСОБА_1 при складанні адміністративного протоколу, від підписання та отримання копії якого останній, користуючись своїми процесуальними правами, відмовився, свідчить про його нехтування нормами та правилами, які існують в демократичному суспільстві.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.12, розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та Міністерством охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 судом встановлено не було. Навпаки, суд вважає, що працівники поліції в ході спілкування з ОСОБА_1 виявивши в останнього ознаки наркотичного сп'яніння, відповідно до законодавства України, в межах своєї компетенції та виконуючи свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», неодноразово пропонували водію проходження в спеціалізованому закладі охорони здоров'я огляду щодо визначення стану наркотичного сп'яніння, однак ОСОБА_1 в порушення п.2.5 ПДР від такого огляду відмовився.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.130 ч.1 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, і на вимогу працівника поліції від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, що повністю доведено в суді.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті 130 ч.1 КУпАП, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.
Суддя О.Б. Лазарів