ЄУН 387/106/20
Номер провадження по справі 2/387/223/20
07 травня 2020 року смт Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Майстера І.П.
при секретарі судового засідання Поляруш С. Ю.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначив, що відповідно до умов договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу від 13.03.2018, укладеного між банком та ОСОБА_1 , перший надав останньому кредит в сумі 20000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 35% відсотків річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту та сплаті відсотків і станом на 20.01.2020 наявна заборгованість перед позивачем в сумі 32591 гривня 47 копійок, яку в добровільному порядку сплатити не бажає. За таких обставин, позивач вважає, що має право вимагати стягнення з відповідача заборгованості, інфляційних в розмірі 550 гривень 04 копійки та 3% річних від суми заборгованості, що становить 627 гривень 53 копійки.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу без його участі, не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Судом неодноразово здійснювались виклики відповідача відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а також шляхом направлення на зареєстровану адресу місця проживання відповідача судових повісток. Поштові відправлення були повернуті до суду з поміткою «Адресат за вказаною адресою відсутній».
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи зазначене, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Дослідивши заяву по суті спору, письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 13.03.2018 укладено заяву про приєднання № 623342 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), згідно з яким банк відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 у сумі 20000,00 гривень, в обмін на зобов'язання відповідача повернути кошти та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 35% річних ( а.с.9-11).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 19135,59 гривень.
Відповідачем ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконуються.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості, заборгованість за кредитним договором, станом на 20.01.2020, складає 33764,05 грн, в тому числі: заборгованість за основним боргом - 19135 гривень 59 копійок; відсотків за користування кредитом - 8269 гривень 46 копійок; комісії - 37 гривень 50 копійок; пені за несвоєчасне погашення основного боргу - 3434 гривні 34 копійки; пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 1714 гривень 58 копійок; втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу - 366 гривень 70 копійок; втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 213 гривень 34 копійок; розміру 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 414 гривень 19 копійок; розміру 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 199 гривень 83 копійки ; сума сплаченої пені - 21 гривня 48 копійок (а.с.19-20).
Відповідно до п.6.6 заяви відповідача на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) від 13.03.2018 процентна ставка за кредитом є фіксованою, і складає 35% річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадків користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду і 0,001% річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки. Проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно відповідно до умов Договору.
Сплата нарахованих процентів за користування кредитом обов'язкового щомісячного платежу/процентів за несанкціонованим овердрафтом та сплата комісійних винагород, за передбачені заявою на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) здійснюється не пізніше 25 числа кожного місяця шляхом договірного списання коштів з Карткового рахунку Клієнта. У разі несплати вищезазначених платежів у визначений розрахунковий період, сума заборгованості, яка підлягала погашенню, наступного робочого дня переноситься на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості, а Платіжна картка при цьому блокується (п.1.21 розділу ХХІІ ДКБО).
Відповідно до п.1.28 розділу ХХІІ ДКБО будь-яке невиконання Клієнтом умов Договору породжує у Банка право достроково відкликати Кредит, а у клієнта створює обов'язок достроково погасити заборгованість за кредитом в повному обсязі та сплатити всі інші платежі, передбачені Договором.
Згідно з положеннями п.1.24 ХХІІ ДКБО за невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання Клієнтом зобов'язання перед банком у розмірі та в строки, передбачені цим Договором, в тому числі додатками, що є його невід'ємними частинами, банк має право нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної її сплати, але не більше 15% від суми простроченого платежу.
У ч.1,3 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Проте суд зазначає, що згідно із п.6.6.1 заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (кредиту) від 13.03.2018 процентна ставка за кредитом є фіксованою, і складає 35% річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадків користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду. Вказана заява підписана відповідачем (а.с.10).
Таким чином, сторонами погоджено розмір та підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами, а тому суд доходить до висновку про задоволення вимог банку щодо стягнення прострочених відсотків.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг та регулюються вимогами Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з п.22 ч.1 ст. 1 вказаного Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Банком не підтверджено, що відповідачу були запропоновані саме ці конкретні умови Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у заяві про приєднання та заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії відсутні домовленості сторін про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту та комісії, а тому наданий банком договір комплексного банківською обслуговування фізичних осіб не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору
Вказаний договір відповідачем не підписаний.
Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ПАТ «Державний ощадний банк України» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 03.07.2019 при розгляді справи № 342/180/17.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ПАТ «Державний ощадний банк України» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором, відсотків та 3% річних від простроченої суми основного боргу у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України, за обґрунтованості їх вартості. Водночас суд відмовляє позивачу у стягненні пені, пені на прострочені відсотки, комісії, 3% річних від заборгованості за процентами та витрат від інфляції у зв'язку з їх безпідставністю.
Отже суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом на загальну суму 27819 гривень 24 копійки.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 1731 гривню 90 копійок .
На підставі викладеного, ст.ст.11,207,526,629,634,638,1054, ЦК України, керуючись, ст.12,13,81,141,263-265,280-283 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитним договором кошти в розмірі 27819 ( двадцять сім тисяч вісімсот дев'ятнадцять) гривень 24 копійки, а саме: основний борг за кредитним договором - 19135 гривень 57 копійок; нарахованих відсотків - 8269 гривень 46 копійок; 3% річних від простроченої суми основного боргу - 414 гривень19 копійка.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" судові витрати в сумі 1731 (одна тисяча сімсот тридцять одну) гривню 90 копійок.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія-Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" ( 25006, місто Кропивницький, вулиця Декабристів,9, код 09323408, р/р НОМЕР_2 в ОПЕРВ в філії- Кіровоградське облуправління АТ «Ощадбанк», МФО 323475 - для погашення заборгованості; код 09323408, р/р НОМЕР_3 в ОПЕРВ в філії- Кіровоградське облуправління АТ «Ощадбанк», МФО 323475 - для погашення судового збору) ;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.