Ухвала від 15.05.2020 по справі 623/1473/20

Номер справи 623/1473/20

Номер провадження 2-а/623/26/2020

УХВАЛА

Іменем України

15.05.2020 року Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Винниченко П.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючому по справі за позовною заявою ОСОБА_1 в порядку ст. 287 КАС України на постанову від 24.03.2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 59862726, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2020 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в порядку ст. 287 КАС України на постанову від 24.03.2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 59862726, в якій просить: поновити строк для звернення до суду з позовною заявою на Постанову від 24.03.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП № 59862726; скасувати Постанову від 24.03.2020 державного виконавця Пікули В.Ю про закінчення виконавчого провадження ВП № 59862726; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) винести Постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 623/1052/16-а виданим Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 08.08.2019 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради та забезпечити його виконання.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області 30.04.2020 року дану позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали 14.05.2020 року позивачем надано уточнену позовну заяву, а також заяву про відвід судді, посилаючись на те, що згідно з ч.1 ст.37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі. Дана справа стосується виконання судового рішення, прийнятого Другим апеляційним адміністративним судом по справі № 623/1052/16-а.

Розглянувши заяву позивача про відвід, перевіривши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що заява про відвід підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Згідно ч.3 ст.40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.11 ст.40 КАС України, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань адміністративного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у адміністративних справах є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.

Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована 11.09.1997 року) відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому, ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики Європейського суду з прав людини, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.

Європейський суд з прав людини напрацював критерії, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці Європейського суду з прав людини визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П'єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант ("Прокол проти Люксембургу"); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства"), тощо.

У справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об'єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.

Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв'язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання.

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. Суддя не тільки виключає будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, а й робить це так, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів (пункти 1.1-1.6).

Відповідно до п.п.2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10.12.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме вирішено: визнати протиправним та скасувати розпорядження Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича № 352 від 20.05.2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради". Позовні вимоги в частині скасування розпорядження Ізюмського міського голови № 243 від 11.04.2016 року "Про створення тимчасової комісії для проведення службового розслідування"; розпорядження Ізюмського міського голови № 244 від 11.04.2016 року "Про створення тимчасової комісії для проведення службового розслідування"; розпорядження Ізюмського міського голови № 245 від 11.04.2016 року "Про створення тимчасової комісії для проведення службового розслідування"; розпорядження Ізюмського міського голови № 264 від 18.04.2016 року "Про створення тимчасової комісії для проведення службового розслідування"; розпорядження Ізюмського міського голови № 274 від 21.04.2016 року "Про створення тимчасової комісії для проведення службового розслідування"; розпорядження Ізюмського міського голови № 298 від 28.04.2016 року "Про створення тимчасової комісії для проведення службового розслідування"; розпорядження Ізюмського міського голови № 291 від 26.04.2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника управління молоді та спорту Ізюмської міської ради" залишити без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду. Провадження в частині позовних вимог щодо стягнення з Ізюмської міської ради Харківської області вартості лікування в розмірі 21 003 грн. 33 коп. - закрито. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Також суд враховує посилання позивача на п.66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 року (заява №7577/02) стосовно того, що ключовим питанням у визначенні безсторонності суду є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Таким чином, з метою уникнення сумнівів позивача щодо неупередженості судді Винниченка П.П., суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Винниченка П.П. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.31, п.4 ч.1 ст.36, ст.ст. 40, 41, 248, 256 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Винниченка П.П . - задовольнити.

Відвести суддю Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Винниченка П.П. від участі у розгляді адміністративної справи № 623/1473/20 за позовною заявою ОСОБА_1 в порядку ст. 287 КАС України на постанову від 24.03.2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 59862726.

Адміністративну справу № 623/1473/20 за позовною заявою ОСОБА_1 в порядку ст. 287 КАС України на постанову від 24.03.2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 59862726 передати до канцелярії Ізюмського міськрайонного суду Харківської області для визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від судового рішення у справі не підлягає.

З текстом ухвали можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: П. П. Винниченко

Попередній документ
89254046
Наступний документ
89254049
Інформація про рішення:
№ рішення: 89254047
№ справи: 623/1473/20
Дата рішення: 15.05.2020
Дата публікації: 18.05.2020
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (29.04.2020)
Дата надходження: 29.04.2020
Предмет позову: в порядку ст. 287 КАС України на постанову від 24.03.2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП№ 59862726
Розклад засідань:
05.06.2020 12:00 Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
12.08.2020 14:30 Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
02.09.2020 08:30 Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
17.09.2020 11:30 Ізюмський міськрайонний суд Харківської області