Справа № 629/5549/19
Номер провадження 1-кс/629/214/20
15 травня 2020 року м. Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання- ОСОБА_2 , за участю заявника - ОСОБА_3 , представника потерпілого по кримінальному провадженню ОСББ «Злагода 5/27»- ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області заяву ОСОБА_3 про відвід судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України,
В провадження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 надійшла заява ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. В обгрунтування заяви ОСОБА_3 зазначив, що на його думку, дії головуючого по справі вказують на його упередженість на користь обвинувачення, а тому є підстави, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, для відводу судді. Також зазначив, що 30.10.2013 року слідчим суддею ОСОБА_5 було задоволено клопотання слідчого СВ Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_6 про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у межах кримінального провадження №12013220380000089 від 12.01.2013 року та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням ряду обов'язків. Постановою прокурора Лозівської місцевої прокуратури ОСОБА_7 від 30.12.2014 року кримінальне провадження №12013220380000089 від 12.01.2013 року закрите та з нього знята підозра. Крім цього, впродовж серпня-листопада 2013 року в провадженні судді ОСОБА_5 перебувала цивільна справа №629/3647/13-ц за позовом ТОВ «Агросфера» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Рішенням суду від 14.11.2013 року позовні вимоги було задоволено та стягнуто з відповідача, як з поручителя, суму 183959,47 грн. Таке судове рішення для нього є несправедливим, воно болісно вдарило по його інтересах і по інтересах його сім'ї. З огляду на те, що слідчим досудового розслідування у цьому провадженні, як і у вищезазначеному за 2013 рік, є слідчий ОСОБА_6 , вважає, що і в цей раз за розглядом цього кримінального провадження суддя ОСОБА_5 вчине необ'єктивно і упереджено. Враховуючи викладене, просив відвести суддю Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 від участі у розгляді кримінального провадження №42019221380000050 від 05.03.2019 року у справі суду № 629/5549/19 з підстав наявності інших обставин, які викликають сумнів в неупередженості.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 лютого 2020 року, вказане провадження передано судді ОСОБА_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_3 свою заяву про відвід підтримав, та надав пояснення, аналогічні викладеним в заяві. Крім того, пояснив, що всього суддею ОСОБА_5 розглядалося три справи, учасником в яких був заявник, - одна кримінальна, дві цивільні, та по всіх цих справах судові рішення були постановлені не на його користь. Ці судові рішення він не оскаржував з причини відсутності коштів та з інших об'єктивних причин. Зазначив, що він би не заперечував, якщо би кримінальне провадження за його обвинуваченням розглядав би інший суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області, але не суддя ОСОБА_5 .
Представник потерпілого по кримінальному провадженню ОСББ «Злагода 5/27»- ОСОБА_4 проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, заперечувала з причини необгрунтованості та безпідставності. Вважала, що відвід головуючому по справі заявлено з метою затягування розгляду кримінального провадження, в які обвинувачений неодноразово не з'являвся. Зазначила, що після оголошення складу суду в підготовчому судовому засіданні по кримінальному провадженню, на запитання головуючого ОСОБА_5 про наявність відводів, ОСОБА_3 не було заявлено відводу складу суду. Тоді ж він заявив клопотання про відкладення підготовчого судового засідання з наданням часу для підготовки клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке, незважаючи на заперечення прокурора та представника потерпілого, суддею було задоволено, надано час для підготовки такого клопотання, для чого оголошено перерву. Після чого обвинувачений з'явився в судове засідання разом із своїм захисником, та надали заяву про відвід судді ОСОБА_5 . Доводи заявника про його незгоду з раніше прийнятими суддею ОСОБА_5 судовими рішеннями також необгрунтовані та безпідставні, оскільки розподіл всіх судових справ, що надходять до суду, роподіляються між суддями автоматизованою системою документообігу суду. Судові рішення, постановлені суддею ОСОБА_5 , ОСОБА_3 мав право оскаржити, у випадку, якщо він би був з ними не згоден.
Особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_5 , в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд заяви про відвід за його відсутність, зазначив, що пояснень давати не бажає.
Прокурор, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду заяви про відвід судді, в судове засідання не з'явився.
Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.
Частинами 2,3 ст. 35 КПК України передбачено, що матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду. Визначення судді для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частиною 5 ст.80 КПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", закріплено принцип, з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності, оскільки важливим питанням є забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадськості до суду.
Практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що право на безсторонній суд включає як об'єктивні, так і суб'єктивні елементи (рішення у справах «П'єрсак проти Бельгії»; «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984р). Об'єктивний критерій безсторонності полягає в тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність судді. Суб'єктивний критерій безсторонності полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У свою чергу, поняття «обставини, які викликають сумнів у його неупередженості» є оціночним, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує та з'ясовує його сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
За загальним правилом існує презумпція особистої безсторонності доти, доки не доведено інше. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.9 КПК України є обов'язковою для застосування під час здійснення кримінального провадження, при наданні оцінки безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспекти. Зокрема, у справах «Гаусшильдт проти Королівства Данії» та «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При цьому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо нього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, його прихильностей чи уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчить про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду з прав людини підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012 року).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_5 при вирішенні даної кримінальної справи.
Твердження заявника про упередженість судді ОСОБА_5 ґрунтуються лише на його припущеннях і не підтверджуються фактичними обставинами.
Крім того, суд вважає заявлений відвід таким, що не підлягає задоволенню, оскільки сама по собі незгода з судовими рішеннями головуючого по справах, які раніше ним розглядалися, не може бути підставою для відводу судді. Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом; Цивільним процесуальним кодексом України передбачено право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, заява про відвід на думку суду, є не обґрунтованою, підстави для задоволення відводу відсутні, обставини, що наведені у заяві, стосуються судових рішень, раніше постановлених суддею у інших справах, та не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст.75,76,81,372 КПК України, суд-
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1