621/672/20
2/621/512/20
іменем України
15 травня 2020 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого Бібіка О.В.
з участю: секретаря Горобець Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади Зміївської міської ради Харківської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом,
13.03.2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до територіальної громади Зміївської міської ради Харківської області, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 разом з дружиною ОСОБА_3 з 1991 року та на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , на квартиру загальною площею 42,7 м. кв, житловою площею 29,7 м.кв, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначив, що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Змієві Харківської області. Його батьками є: батьком - ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_5 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є його рідним братом.
Брат ОСОБА_2 був одружений з ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
За життя, дружина брата ОСОБА_3 була власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер і після його смерті залишилась спадщина, яка складається з квартири за вказаною адресою, яку він фактично прийняв, але не оформив свої спадкові права після смерті своєї дружини ОСОБА_3 .
Дітей брат не мав, батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати ОСОБА_5 спадщину після смерті сина не приймала.
Отже, він є єдиним спадкоємцем другої черги за законом, як брат померлого. Спадщину він прийняв, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №59582811.
Однак, оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку не має можливості.
Листом приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л.М. №119/02-17 від 28.03.2019 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_2 , було запропоновано звернутися до суду за встановленням факту постійного проживання брата з померлою дружиною ОСОБА_3 .
Факт проживання ОСОБА_2 разом з дружиною ОСОБА_3 , у тому числі на момент смерті останньої, підтверджується відповідним актом депутата.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13.03.2020 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні в підготовче судове засідання.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 24.03.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання сторони не з'явилися.
Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача територіальної громади в особі Зміївської міської ради Харківської області у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав.
Міський голова Кучков П.В. подав заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника ради, при ухвалення рішення покладається на думку суду.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).
Суд, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:
Спірним є право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 31.10.1997 року органом приватизації - військовою частиною НОМЕР_1 та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 04.10.2008 року державним нотаріусом Зміївської державної нотаріальної контори, реєстр №2-1617. (а. с. 18, 19, 20, 21)
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 16).
Згідно довідки Зміївської міської ради №6567 від 14.11.2019, ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала станом на 04.12.2010 за адресою: АДРЕСА_1 . (а. с. 17).
26.07.1991 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , що підтверджується даними свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 . (а. с. 12).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Змієві Харківської області помер ОСОБА_2 , Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 . (а. с. 8).
Спадщину, що залишилась після смерті дружини ОСОБА_3 , ОСОБА_2 прийняв, що підтверджується актом обстеження від 19.12.2010. (а. с. 23), однак за життя не оформив свої спадкові права.
Позивач ОСОБА_1 є рідним братом померлого ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтв про народження серії НОМЕР_5 та серії НОМЕР_6 . (а. с. 9, 10).
Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина у виді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яку він успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_3 (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 ).
Як вбачається з листа завідувача Зміївської ДНК Чернолясової Т.В. від 08.04.2020, після померлих ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та 02.09.2018 ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк но нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався.
Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.
Відповідно до п. 6 Постанови №5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За статтею 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Із роз'яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30. 05.2008 р. «Про судову практику у справах спадкування», слідує, що виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Позивачем ОСОБА_1 надано документальне підтвердження того, що він є спадкоємцем другої черги після смерті брата ОСОБА_2 , прийняв спадщину, звернувся із відповідною заявою, що підтверджується витягом про реєстрації в Спадковому реєстрі спадкової справи № №65579970 (а. с. 31), однак оформити свої спадкові права на спадкове майно, а саме квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала за життя дружині брата ОСОБА_3 , не має можливості.
Листом приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л.М. №119/02-17 від 28.03.2019 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_2 , було запропоновано звернутися до суду за встановленням факту постійного проживання брата з померлою дружиною ОСОБА_3 (а. с. 32)
Крім того, позивач надав докази, сукупністю яких підтверджується, що його брат ОСОБА_2 постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України; інших спадкоємців, які прийняли спадщину після померлої ОСОБА_3 немає.
За таких обставин, є законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 273, 297, 352, 354 ЦПК України, суд,
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 206, 223, 247, 258-259, 263-265, 272, 273, 315 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з дружиною ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1991 року та на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_8 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) право власності, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_2 , на квартиру загальною площею 42,7 м. кв, житловою площею 29,7 м.кв, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 15.05.2020.
Головуючий: