Справа № 639/2430/20
Провадження №2-а/639/45/20
14 травня 2020 року
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - судді Рубіжного С.О.,
за участю секретаря - Чубенко О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Кускова Дениса Сергійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
23 квітня 2020 року позивач звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова, як адміністративного суду, з позовом до Інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Кускова Д.С. про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що14.04.2020 близько 9.00 год. позивач рухалася в своєму автомобілі «CHEVROLET LACETTІ», д.н.з. НОМЕР_1 , по Павлійській площі в м. Харкові. Позивач зазначає, що вона рухалася по четвертій полосі, проїхав майже 150 метрів від перехрестя з вулицею Університетською, в районі будинків №8 та №10, її раптово було зупинено пішим патрулем поліцейських. До її машини підійшов поліцейський, не представившись, не назвавши причину зупинки, а відразу попросив надати документі на машину. Позивач надала документи, патрульний вихопив їх з її рук та почав їх вивчати. На вимогу позивача назвати своє прізвище та пояснити причину її зупинки, поліцейським було проігноровано, а лише ним було пояснено, що причина її зупинки в: тому, що вона нібито порушила Правила дорожнього руху, а саме: на перехресті з вулицею Університетською не виконала вимоги дорожнього Знаку 5.18, тобто з смуги, що вказує поворот ліворуч, поїхала прямо, чим порушила п. 8.4г ПДР «Порушення вимог інформаційно-вказівних знаків».
Не погодившись з обвинуваченням, позивач попросила надати докази порушення нею ПДР. Їй було повідомлено, що порушення зафіксоване на відео, але з ним вона ознайомлена не була. Потім підійшов другий поліцейський та зі слів першого виписав постанову серії ЕАК № 2385646 про накладання на мене адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
З зазначеною постановою позивач не згодна та вважаю її незаконною, оскільки лейтенант поліції Кусков Д.С. виніс оскаржувану постанову без будь-якої підготовки до розгляду справи, без оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без дослідження доказів. Крім того, позивачу не було роз'яснено її прав.
Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 квітня 2020 року позовну заяву залишено без руху.
Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 травня 2020року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі. Призначено судове засідання.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву в якій адміністративний позов підтримала в повному обсязі, просила суд його задовольнити.
Відповідач, Інспектор 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Кусков Д.С., являючись суб'єктом владних повноважень і будучи повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився і про причини своєї неявки суд не сповістив, а тому справа у відповідності до ч. 3 ст. 205 КАС України була розглянута за відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до наступного висновку.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи положення ст. 289 КпАП України, та те, що постанова була винесена 14.04.2020 року, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з позовом 23.04.2020 року не порушила передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку.
В судовому засіданні було встановлено, що згідно Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2385646, складеної14.04.2020 року о 09:22 год. інспектором 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Кусковим Д.С., водія ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом «CHEVROLETLACETTІ», д.н.з. НОМЕР_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки остання, керуючи транспортним засобом в м. Харкові, Павлівська площа 8/10 не виконала вимогу дорожнього знаку 5.18 напрям руху по смузі, а саме зі смуги, що вказує поворот ліворуч поїхала прямо, та порушила вимоги п.8.4.г ПДР, чим скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч.1ст. 122 КУпАП. (а.с.4)
Даною постановою до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255, 00 грн.
Положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Стосовно суті прийнятої відповідачем постанови серії ЕАК № 2385646, складеної 14.04.2020 року о 09:22 год., у справі про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.
Правила дорожнього руху, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху, повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що і інші учасники виконують ці Правила.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху.
Відповідно до п. 8.4 г Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, дорожні знаки поділяються на групи, зокрема наказові знаки, які показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.
Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.
Відповідачем, всупереч нормам закону, не було надано суду жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, що передбачено ст. 276 КУпАП.
За змістом ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, - знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. (п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП).
Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).
Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10).
При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення поліцейський може звільнити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням (п. 12).
Належна реалізація позивачем прав, встановлених ст. 268 КУпАП, у випадку їх роз'яснення до моменту прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення, мала можливість вплинути на прийняте інспектором поліції рішення у справі про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, саме відповідачем не надано матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а також не надано безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст.ст. 268, 280 КУпАП, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Так, відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідачем не надано доказів, що на виконання положень ст. 280 КУпАП та п. 9 Інструкції позивачу були роз'яснені його права та обов'язки і з'ясовані інші обставини, що могли мати значення для вирішення справи.
Окрім того, з оскаржуваної постанови вбачається, що вона не містить визначених та обов'язкових реквізитів, передбачених ч. 3 ст. 283 КУпАП та додатком 5 до Інструкції, а саме: не вказано технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Таким чином, судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена з порушенням процедури, визначеної законодавством.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів владних повноважень.
На підставі наявних доказів, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, твердження позивача не спростовані, до суду не надійшло доказів на спростування доводів позивача щодо відсутності правопорушення, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити, а Постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія серії ЕАК № 2385646, складеної 14.04.2020 року о 09:22 год. інспектором 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Кусковим Д.С., якою наОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, скасувати.
Зважаючи ж на те, що у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. 5,6, 9, 11, 19, 20, 70, 77, 78, 122, 205, 241-246 КАС України, ст. 1, 2, 7, 9, 22, 23, 122, 245, 247, 251, 254, 258, 268, 280 КУпАП, ст. 19 Конституції України, Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Кускова Дениса Сергійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 2385646, складеної 14.04.2020 року о 09:22 год. інспектором 4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Кусковим Денисом Сергійовичем, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.
Найменування сторін:
Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Інспектор4 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Кусков Денис Сергійович,місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-А.
Повний текст рішення складено 14.05.2020 року.
Суддя С.О. Рубіжний